Життя Степана Бандери: тероризм, фашизм, геноцид, культ
Annotation
У першій всеосяжній науковій біографії Степана Бандери ретельно досліджуються обставини становлення особистості провідника українських націоналістів. На тлі широкої панорами життя українців у II Речі Посполитій автор пильно простежує всі історичні передумови, що спричинили появу терористичної організації УВО та її наступниці — ОУН, одного з найжорстокіших націоналістичних рухів XX століття. У книзі проаналізовано як ідеологічні аспекти діяльності ОУН та її лідера (зокрема, вплив комплексу фашистських і расистських ідей на політику організації та особистість провідника), так і втілення цих настанов на практиці: від політичного терору та кримінальних «розбірок» усередині кола соратників до колабораціонізму та геноциду. Автор докладно з’ясовує причини, чому у свідомості людей українські націоналісти та їхній лідер перетворилися на «борців за свободу», а культ Степана Бандери набув поширення спочатку в емігрантському середовищі, а потім і на території України.
Книга ґрунтується на безлічі документів, свідчень, публікацій, кіно— й фотоматеріалів, які автор дослідив в архівах України, Польщі, Росії, Німеччини, Великої Британії, Ізраїлю, США та Канади.
В первой всеобъемлющей научной биографии Степана Бандеры тщательно исследуются обстоятельства становления личности проводника украинских националистов. На фоне широкой панорамы жизни украинцев во II Речи Посполитой автор пристально прослеживает все исторические предпосылки, повлекшие появление террористической организации УВО и ее преемницы — ОУН, одного из жесточайших националистических движений XX века. В книге проанализированы как идеологические аспекты деятельности ОУН и ее лидера (в частности, влияние комплекса фашистских и расистских идей на политику организации и личность проводника), так и воплощение этих наставлений на практике: от политического террора и криминальных «разборок» внутри круга соратников до коллаборационизма и геноцида. Автор подробно выясняет причины, почему в сознании людей украинские националисты и их лидер превратились в «борцов за свободу», а культ Степана Бандеры получил распространение сначала в эмигрантской среде, а затем и на территории Украины.
Книга основывается на множестве документов, свидетельств, публикаций, кино— и фотоматериалов, которые автор исследовал в архивах Украины, Польши, России, Германии, Великобритании, Израиля, США и Канады.
Россолінський-Лібе Гжеґож. Життя Степана Бандери: тероризм, фашизм, геноцид, культ
Передмова та подяки
Вступ
Особистість
Культ. Міф. Харизма. Ритуали
Український націоналізм та інтегральний націоналізм
ОУН і фашизм
Фашизм. Націоналізм. Праворадикали
Сакралізація політики та дихотомія «героїзації-демонізації»
Пам’ять. Особистість. Символ. Заперечення
Геноцид. Масове насильство. Труднощі при вивченні Голокосту
Документи. Інтерпретації. Маніпуляції
Література
Мета та обмеження
Частина 1. Неоднорідність, сучасність та поворот управо
Longue duree перспектива та неоднорідність української історії
Витоки української героїки
Програна війна за українську державність
Відсутність української держави та польсько-український конфлікт
ОУН: расизм, фашизм, революція, насильство й боротьба за українську державу
Розрив між поколіннями та перетворення на масовий рух
Етнічне та політичне насильство
Закордонні зв’язки та фінансування
Ідеологія
Висновок
Частина 2. Роки формування
Родина. Освіта. Зовнішній вигляд Політична воля
Кар’єра в ОУН
Світогляд
Висновок
Частина 3. Вбивство Перацького. Варшавський та Львівський судові процеси
Вбивство Перацького
Ідеологічний вимір убивства Перацького
Варшава. Перший судовий процес над членами ОУН
Львів. Другий судовий процес над членами ОУН
Бандера й наслідки судових процесів
Бандера в польських в’язницях
Висновок
Частина 4. «Українська національна революція»: масове насильство та політична катастрофа
Початок Другої світової війни
Розкол в ОУН
II Великий збір ОУН (Краків)
Практичні приготування до «Української національної революції»
«Українська національна революція»
Погроми, проголошення відновлення Української Держави та націоналістичні урочистості у Львові
Погроми та націоналістичні торжества в інших західноукраїнських районах
Листи та вожді
Підсумки «Української національної революції»
Роль Бандери та сфера його відповідальності
Висновок
Частина 5 Протистояння. Колабораціонізм. Геноцидні прагнення
ОУН(м) і проблема Східної України
Суперечності
Україна без Бандери
Українська поліція та ОУН(б)
ОУН(б) 1942 року
Масове насильство УПА й «демократизація»
УПА й масове насильство проти поляків
УПА та вбивство євреїв
Бандера й бандерівці
Протистояння та колабораціонізм пізнього періоду війни. Поновлення діяльності Бандери
Висновок
Частина 6. Третя світова війна та глобалізація українського націоналізму
Підпорядкування Греко-католицької церкви
Конфлікт між ОУН-УПА та радянською владою
Операція Rollback
Переміщені особи (DPs)
Висновок
Частина 7. Провідник у вигнанні
Вороги та жертви нацистської Німеччини
Бандера й конфлікти всередині організації
Бандера та західні спецслужби
Особисте життя Бандери
Світогляд Бандери в повоєнний час
Сташинський. Оберлендер. Ліпольц Убивство Бандери
Висновок
Частина 8. Бандера та радянська пропаганда
Німецько-українські націоналісти
Буржуазні націоналісти
Реакція націоналістичного підпілля на радянську пропаганду
Галан — радянський мученик і доблесний інтелектуал
Радянські герої та пам’ятники жертвам ОУН-УПА
Бандера в пізньорадянському дискурсі
Висновок
Частина 9. Відродження культу
Загибель Бандери та його похорон
Антирадянські акції, демонстрації та ритуали
Перший музей Бандери
Історики та культ Бандери
Висновок
Частина 10. Повернення в Україну
Протиборчі пропагандистські дискурси
Перший пам’ятник Бандері в Україні
Другий поворот управо
Культ Бандери в історіографії
Популярні біографії
Бандера та наукове середовище
Музеї Бандери. Відродження в Дублянах
Воля-Задеревацька та Старий Угринів
Вулиці Бандери, меморіальні дошки та пам’ятники
Комеморації Бандери після розпаду Радянського Союзу
Провідник на фестивалях, у пабах, романах та в кіно
Пострадянські пам’ятники жертвам ОУН-УПА
Креси. Польська мартирологія та Бандера
Дискусії про Бандеру
Бандера в контексті культів інших вождів
Висновок
Людина. Рух. Культ
Фашизм
Посмертна слава
Нездатність до скорботи. Брак емпатії Сакралізація. Травма
Список скорочень іноземними мовами
Список скорочень українських та російських назв
Глосарій
Бібліографія
Карти та ілюстрації (підписи до кольорових вкладок підготовлені видавництвом):
Примечания
Россолінський-Лібе Гжеґож.
Життя Степана Бандери: тероризм, фашизм, геноцид, культ
Присвячується Мартіні, Густаву, Альмі та мирним мешканцям, які загинули від рук українських націоналістів
Grzegorz Rossoliński-Liebe
Stepan Bandera
The Life and Afterlife of a Ukrainian Nationalist Fascism, Genocide, and Cult
В оформленні обкладинки використано фотознімок фрагмента пам’ятника С. Бандері в м. Трускавець (Львівська обл.), в оформленні форзаца — фотографії С. Бандери з пластунами (перший розворот) та повстанцями УПА (останній розворот)
Передмова та подяки
Моя зацікавленість постаттю Степана Бандери виникла на початку двотисячних років, коли я випадково побачив публікацію, присвячену церемонії відкриття пам’ятника Бандері (іл. 1) в м. Дубляни (раніше — Східна Галичина, тепер — Жовківський район Львівської обл.). Урочистий настрій людей на фото та шанобливе ставлення автора допису до Бандери та його руху спантеличили мене. Збентежений, я проштудіював низку наукових і популярних робіт, присвячених Бандері та його ролі в українській і європейській історії, а також питанням, пов’язаним із впливом його особистості на історичну пам’ять українців, євреїв, поляків, росіян та представників інших народів. Ці публікації не задовольнили мого інтересу. Ті чи інші біографії Бандери та історичні праці про його рух зазвичай подавали в цікавій, але дуже поверховій манері — їм не вистачало справжнього змісту. Згодом з’ясувалося, що стосовно обраної мною у майбутньому теми дослідження не так-то й багато достовірної інформації, і мені знадобилося кілька років, щоб збагнути всі її істотні аспекти та сформувати власне розуміння. Що більше часу я працював в архівах та бібліотеках, то більше дивувався, наскільки вигаданим і далеким від дійсності виявився загальновідомий образ Бандери.
Завдяки численним інтерв’ю з різними діячами та огляду музейних експозицій я дійшов висновку, як багато Бандера означає для тих, хто з ним солідаризувався, та як мало ці люди зацікавлені в більш реалістичній оцінці діяльності свого кумира та його руху. Я також помітив, що до критичного вивчення цієї теми багато хто ставиться з прихованою ворожістю, а всі загальновідомі уявлення про Бандеру — виправдовують вони його чи демонізують — побудовані на запереченні деяких обставин з його життя, а також на колективній дезінформації, що особливо притаманне для західноукраїнських областей.
Під час дослідження подій раннього повоєнного періоду я усвідомив, що наше розуміння постаті Бандери та його руху значною мірою ґрунтувалося на пропаганді, яка завдяки зусиллям ветеранів та прибічників руху істотно видозмінювалася в часі, зокрема, адаптуючись до реалій «холодної війни». Задавали тон у цьому процесі насамперед ті послідовники Бандери, які залишили свої рідні місця разом з німцями.
Пізніше ці люди облаштувалися в країнах Західного блоку й запропонували свою версію подій, що відбувалися на території Західної України в часи війни. Ще донедавна професійні історики не брали під сумнів цей наратив. До того ж, деякі з учених, які в роки «холодної війни» звернулися до дослідження теми українського націоналізму, запозичили частини цього викривленого та вибіркового наративу, повністю довіряючи спогадам та саморепрезентаціям ветеранів руху. Після розпаду СРСР низка західноукраїнських діячів та вчених виклала свою версію історії руху Бандери, дуже схожу на ту, яку раніше поширювали ветерани та історики з діаспори. Однак ця тема тривалий час залишалася невивченою, а її дослідження ставало важким і навіть небезпечним.
Так, теоретична частина моєї роботи, зокрема вивчення біографії Бандери та історії його руху в контексті діяльності інших фашистських рухів Східної та Центральної Європи, викликала бурхливу реакцію серед крайніх правих політиків, істориків та представників інтелігенції (серед них були й експерти в царині польської, радянської та української історії). Не менш сильні емоції виникли й тоді, коли я взявся до співвідношення апологетичних комеморацій і репрезентацій Бандери та його прибічників з причетністю українських націоналістів і пересічних українців до Голокосту та інших форм масового насилля. На мій подив, значно менше проблем з визнанням результатів мого дослідження та наведеного в ньому наративу мали фахівці з питань масового насильства, фашизму, націоналізму, Голокосту та його заперечення, ніж спеціалісти з історії України.
