Латта

Закiнчивши з одягом, перейшла до наступних проблем,неменш важливих.Живiт зразу ж нагадав про себе i визначив навтупнi дi, а саме пошук ди. dd> -Такссс, Я тут — незнаю де,маю пiти туди — незнаю куди, i по меншiй мiрi знайти щось з ди. Весело!!! — з почуттям говорила Латта собi , пробираючись крiз зарослi на наступну поляну.А потiм ще на одну. Нiчого похожого на жу незустрiчалось.

I ось нарештi дерево з плодами! Червонi.ю чимось схожi на яблука, вони давали солодкуватий запах з нотками ванiлi.

ЇЖА!!! Дiвчина вже уявляла як впяляєтся убами в нiжну мякоть плоду. Руки вже тянулись зiрвати один...

-НI!!!

Тiло спрацювало ранiше нiж Латта, взагалi щось зрозумiла! Зупинившись, вона лиш усвiдомила, що стоть на чотирюх, шерсть на хвостi здиблена, а сама вона шипить на якогось типа, що стирчить з кущiв.

-Ти хто? -крикнула вона.

-Я теж саме хочу у тебе запитати тебе.-вiдповiв.

-Я перша запитала— встаючи рiвно, настояла на своєму.

-Можеш мене звати Мелаш.

-Я Латта. Приємно познайомитись

-Ммм. Менi теж. Але що ти тут робиш?

-Яка тобi рiзниця?

-Велика. Знаєш, нечасто зустрiчаєш серед Мертвого Лiсу когось живого. Крiм того коли цей живий намагаєтся iсти плоди Подарунку Пекла.

-Плоди чого?

-Подарунка Пекла, однiє з самих отруйних рослин, проти не навiт протиотрути нема.

-Ясненько.— Латта поспiшно вiдiйшла вiд дерева.-А чому Мертвий Лiс? Вiн доволi живий i незасохлий, крiмтого шум чути, наврячче мерте таке шумне.

-А ти хочаб одну тварину бачила? Чи принаймi хоч один спiв пташки, чула?

Латта задумалась. Вона дiйсно нiкого небачила й нечула. Яле тодi звiдки шум? I якщо тут неможливо зустрiти живих, то що тут робить цей Мелаш? Останнє питання вона повторила в слух.

-А незабагато ти хочеш знати?

— Небiльшу чим ти.-з iронiєю добавила дiвчина.

-Ну гаразд,— якось занадто легко здався Мелаш. -Мене послали проходити Iспит.

-Який такий Iспит?

У Мой родинi, при доходженi до певного вiку, хлопець повинен пройти Iспит Мертвим Лiсом.