Янів, Володимир. “Зустріч з полк. Євгеном Коновальцем на тлі настроїв доби». В Євген Ко-новалець та його доба, під редакцією Юрія Бойко, 426-65. Мюнхен: Цицерон, 1974.
Яшан, Василь. «Полковник Михайло Колодзінський». У Городенщина. Історично-мемуарний збірник, за редакцією Михайла Марунчака, 632-54. Нью-Йорк: Наукове товариство імені Шевченка, 1978.
Карти та ілюстрації
(підписи до кольорових вкладок підготовлені видавництвом):
Карти № 1,2, 3,4,5, 6, 9,10,11,13—16, ілюстрації на обкладинці та форзацах і№ 1, 55, 56,240—246, 274—317, 319—324, 334— «Антропос-логос-фільм»;
№ 111 — РГАКФД Арх. № 0-296636, фотограф М. Озерський,
№ 128 — ААPolitarchiv. ХІІІ/105191, № 133 — РГАКФД Оп. З, № 264, сн.61, фотограф Кіппер,
№ 127 — АА Politarchiv. XIII/R 105191; № 52 — Н. Мизак, «“Сурма” кликала до бою», Чернівецький національний університет, 2014; № 73—74 — А. Бень, «Батько Бандерів», Київ, 2011;
№ 126 — М. Царинник; № 149—150 — Narodowe Archiwum Cyfrowe (Польща); № 175 — РГВА. Ф. 38650. Оп. 1. Д. 504. Л. 8; № 262—262; 318 — Ґ. Россолінський-Лібе, № 122 — ЦДАВОВ Ф. 3822, оп. 1, л. 63,219; № 147 — Віденська бібліотека; № 148 — ДАЛО, Ф. Р12, оп. 1, л. 130,1 и 6; № 190-3 кн. Д. Чайковський, «Московські вбивці Бандери перед судом», Мюнхен, 1965; № 191 — з кн. М. Посівнич, «Степан Бандера — життя, присвячене свободі», Торонто, 2008; № 248—251 — Бібліотека та архів Т. Шевченко у Лондоні, СУБ; № 59—61, 68, 70—71, 85—86, 181—187, 192, 194, 231 — Ц ДВР; № 252 — ABN Correspondence, No.3(1967): 31; № 253-ABN Correspondence, № 6 (1979): 36; № 254 — «Шлях перемоги», 11 листопада, 1979, 1.; № 255 — ABN Correspondence, № 2 (1980): 19; № 256 — ABN Correspondence, № 2 (1980): 7. № 259 — «Авангард. Журнал української молоді», вип. 149, № 6 (1979), 335.
Карта № 1. Карта Польського королівства в роки правління Казимира III (1333—1370)
Карта № 2. Річ Посполита та її воєводства в 1619 році
Карта № 3. Східна Європа в 1815 році
Карта № 4. Східна Європа в 1939 році
Карта № 5. Східна Європа в 1947 році
Карта № 6. Східна Європа у 2010 році
Карта № 7. Фізична карта Королівства Галіції та Лодомерії, 1910 рік
Карта № 8. Східна Галичина (у складі Королівства Галіції та Лодомерії, Австро-Угорщина, фрагмент), 1893 рік.
Дороги та залізничне сполучення
Карта № 9. Єврейське населення (%) у повітових містах Східної Галичини, Австро-Угорщина, 1910 рік
(на основі: Wiadomości statystyczne о stosunkach krajowich. Rok VI—XXV. — Lwów, 1880—1914)
Карта № 10. Підсумки перепису населення Польщі в 1931 році
• Під час перепису для класифікації респондентів використовували концепції рідної мови та релігії, а не національності. У 1931 році частина євреїв (за віровизнанням) вважала польську своєю рідною мовою.
• У переписі 1921 року 15,17 % назвали себе русинами.
• Українську та русинську названо як окремі мови, хоча українська була новою назвою русинської мови, яку використовувала політично свідома частина суспільства.
• У Поліському воєводстві 63 % опитаних назвали своєю рідною мовою «тутешню» (tutejsi, пол.).
У 1921 році в цьому воєводстві свою національність як «тутешню» назвали 4,9 % опитаних; також назвали себе білорусами 48,4 %, поляками — 25,6 %, євреями — 10,7 %, русинами 9,8 %.
• Голова Бюро перепису населення Едвард Штурм де Штрем визнавав, що польська влада втручалася в перепис: «чиновникам було наказано зменшувати дані стосовно меншин, особливо в східних провінціях».
• Підсумки перепису за віровизнанням: усього 31 915 779 осіб 100 %, римо-католики 20 670 051 особа (64,76 %), православні — 3 762 484 особи (11,79 %), греко-католики — 3 336 164 особи (10,45 %), юдеї 3 113 933 особи (9,76 %),
лютерани 424 216 осіб (1,33 %), унітарії — 269 531 особа (0.84 %), інші християни — 145 418 осіб (0,46 %), інші протестанти — 108 216 осіб (0,34 %), не зазначено 39 663 особи (0,12 %). реформати — 33 295 осіб (0,1 %), інші нехристияни 6 750 осіб (0,02 %), поза конфесіями — 6 058 осіб (0,02 %).
Карта № 11. Територія України в 1942 році
Карта № 12. Дистрикт Галичина (у складі Генерал-губернаторства, 1941—1944)
Карта № 13. Праведники народів світу (кількість осіб за областями України за даними Яд Вашем)
Карта № 14. Євреї, які загинули в період Другої світової війни (% від довоєнного населення), дані на основі досліджень Олександра Круглова
Карта № 15. Депортація українців із території Польщі (1944—1946), операція «Вісла» (1947) та радянсько-польський обмін територіями (1951)
Штрихуванням позначено території Польщі, з яких у 1944—1946 роках депортовано на територію УРСР понад 480 тисяч українців (у цей самий період у Польщу депортовано понад 700 тисяч поляків та євреїв із території УРСР, а також сотні тисяч поляків із Литви та Білорусі).
У зв’язку з обміном територіями в 1951 році депортовано 32 тисячі українців у Донецьку, Миколаївську, Одеську та Херсонську області УРСР.
Карта № 16. Степан Бандера в Україні: пам’ятники, музеї та звання почесного громадянина міста
Станом на липень 2021 року в Україні налічується 509 вулиць (зокрема, площ, проспектів та провулків) імені Степана Бандери, із них за областями: Львівська — 235, Івано-Франківська — 128, Тернопільська — 69. Рівненська та Чернівецька — по 22, Волинська -11, Черкаська та Хмельницька — по 7, Закарпатська — 5, Житомирська, Київська (у т. ч. Київ) — по 4, Миколаївська, Вінницька, Сумська, Полтавська, Луганська (у населеному пункті з населенням 20 осіб) — по 1.
У деяких містах (Ужгород, Хуст, Київ тощо) у зв’язку з перейменуванням були або тривають донині судові суперечки.
• Пам’ятники С. Бандері
О Музеї С. Бандери
• Населені пункти, які надали С. Бандері звання почесного громадянина
1. Пам’ятник Степану Бандері в м. Дубляни Жовківського району Львівської області.
2. Франсіско Франко (1892—1975).
3. Антоніу де Олівейра Салазар (1889—1970).
4. Анте Павелич (1889—1959).
5. Міклош Горті (1868—1957).
6. Йон Віктор Антонеску (1882—1946).
7. Енґельберт Дольфус (1892—1934).
8. Корнеліу Зеля Кодряну (1899—1938).
9. Хорія Сіма (1907—1993).
10. Томаш Ґарріґ Масарик (1850—1937).
11. Андрій Гяінка (1864—1938).
12. Йозеф Тісо (1887—1947).
13. Шарль Моррас (1868—1952).
14. Андрей Шептицький (праворуч) (1865—1944).
15. Авґуст Глонд (1881—1948).
16. Юзеф Пілсудський (1867 1935), картина Войцеха Коссака.
17. Іцхак Грінбаум (1879—1970).
18. Василь Мудрий (1893—1966).
19. Українська господарська академія (1922—1935) в Подєбрадах (Чехословаччина).
20. Логотип Українського вільного університету, заснованого в 1921 році в Празі (з 1945 року в Мюнхені).
21. Роман Шухевич (1907—1950).
22. Титульний аркуш газети УВО «Сурма», грудень 1932 року.
23. Ольга Басараб (1889—1924).
24. Іван Гриньох (1907—1994).
25. Василь Білас (1911—1932).
26. Дмитро Данилишин (1907—1932).
27. Ярослав Стецько (1912—1986).
28. Степан Ленкавський (1904—1977).
29. Читальня «Просвіт и», розгромлена польською владою під час пацифікації 5 жовт ня 1930 року, с. Гаї Львівської обл.
30. Копець Люблінської унії — штучний пагорб, насипаний у 1869—1906 роках на верхівці Замкової горн у Львові на честь 300-річчя Люблінської унії.
31. Володимир Старик (1910 1932).
32. Євген Стахів (1918 2014).
33. Роман Сушко (1894—1944).
34. Андрій Мельник (1890—1964).
35. Євген Коновалець (1891—1938).
36. Ріко Ярий (1898—1969)
37. Василь Білас, Дмитро Данилишин, і Мар’ян Жураківський на судовому процесі у справі про напад на пошту в Городку в 1932 році, Львів.
38. Повідомлення про вбивство Євгена Коновальця. Українська газета «Свобода», 28 травня 1938 року, США.
39. Володимир Янів (1908—1991).
40. Зиновій Книш (1906—1999).
41. Степан Охримович (1905—1931).
42. Микола Сціборський (1898—1941).
43. Осип Мащак (1908—1976).
44. Лев Ребет (1912—1957).
45. Титул сатиричного видання «Комар: 15 лютого 1934 року.
47. Фрагмент із книжки В. Левинського «Ідеолог фашизму».
46. Володимир Левинський (1880—1953).
48. Ростислав-Роман Єндик (1906—1974).
49. Михайло Колодзінський (1902—1939).
50. Дмитро Донцов (1883—1973).
51. Микола Міхновський (1873—1924).
52. Випуск газети УВО «Сурма», присвячений Ользі Басараб.
53. Український Академічний дім у Львові (сучасний вигляд будівлі), збудований у 1905 р.
54. Степан Федак (1900—1945). Титульний аркуш польської газети із зображенням замаху Степана Федака на Пілсудського.
55. Будинок у с. Старий Угринів (Калуський район Івано-Франківської обл.). де минули дитячі роки Степана Бандери.
56. Рояль у вітальні в будинку-музеї Бандери в с. Старий Угринів.
57. Андрій Бандера (1882—1941), батько Степана Бандери.
58. Степан Бандера за юних літ.
59. Степан Бандера серед членів «Пласту» (крайній праворуч)
60. Степан Бандера серед членів загону пластунів «Червона калина» (третій праворуч).
61. Степан Бандера в убранні пластуна й козака.
63. Нагорода «Свастика вдячності» організації «Пласт», 1920-ті роки.
62. Логотип організації «Пласт» (угорі). Пам’ятний знак до 40-річчя Спортивно-руханкового товариства «Сокіл», Львів, 1934 р. (унизу).
64. Будівлі організації «Сокіл» у Калуші, Львові, Коломиї та Стрию.
65. Сторінки видань і документів пожежної організації «Луг». Степан Бандера — голова Ради Руханкового товариства і огневої сторожі «Луг», 1 березня 1928 року, Старий Угринів.
66. Національний університет «Львівська політехніка».
67. Львівський національний аграрний університет (м. Дубляни).
68. Степан Бандера серед гімназистів.
Зліва направо: Р. Ерденбергер, Б. Рак, С. Бандера (на передньому плані), В. Дармохвал, В. Ерденбергер, Є. Пеленський.
69. Микола Климишин (1909—2003),
праворуч обкладинки книжок, опублікованих у Детройті й Торонто в 1987—1998 роках.
70. Мирослава Бандера (Глодзінська) (1890—1921), мати С. Бандери.
71. Степан Бандера за молодих літ.
72. Степан Бандера з братами Василем та Олександром (фото ліворуч) та в колі сім’ї (фото внизу).
Сестри Степана Бандери:
Марта-Марія Бандера (1907—1982), стоїть ліворуч; Оксана Бандера (1917—2008), стоїть праворуч.
Фото 1933 року.
73. Свідоцтво про успішність Степана Бандери, учня 1-го класу гімназії м. Стрий, 24 червня 1920 року.
Релігія — дуже добре.
Польська мова — задовільно.
Латина — добре.
Руська [українська] мова — добре.
Географія — добре.
Математика — добре.
Природнича історія — добре.
Каліграфія — добре.
74. Криміналістичний опис зовнішності С. Бандери, зроблений у в’язниці Станіславова в 1928 році:
Вік — 19 років. Зріст — 159 см. Волосся — густе. Колір шкіри — блідий.
Очі — небесні (тобто блакитні). Брови — рідкі, чорні. Ніс — маленький, вузький, простий. Вуха — маленькі. Рот — середній. Зуби — здорові, трьох немає. Підборіддя — вузьке. Руки — маленькі, з короткими пальцями. Ноги — маленькі. Постава й хода — прості. Вимова — нормальна. Знання мов — польської та німецької, також рукою дописано «російської» (тобто української). Ученість — висока.
