75. Антон Крушельницький (1878—1937).
76. Іван Малюца (1909—1942).
77. Будівля радянського консульства в І Іольщі, де вбито. Майлова. Львів, вул. Котляревського, 27 (Набеляка, 22).
79. Обкладинка брошури Є. Онацького «Італія і фашизм».
80. Замітка «Оклики підсудних» у газеті «Новий час» від 16 січня 1936 року.
81. Катерина Зарицька (1914—1986).
82. Микола Лебедь (1909—1998).
83. Олександр Мицюк (1883-194.3).
84. Обкладинка брошури О. Мицюка «Фашизм».
85. Обкладинки журналів «Український націоналіст» і «Розбудова нації».
86. Обкладинки журналів українського молодого покоління «Юнак» та «Орленя».
87. Обкладинка журналу «Вістник: місячник літератури, мистецтва, науки й громадського життя», головний редактор — Дмитро Донцов. Обсяг: 80 сторінок, роки видання: 1933—1939, наклад: 1—2 тис. прим.
88. Праворуч — будинок, де була розташована хімічна лабораторія Карпинця, Краків, вул. Дембницький ринок, 13-А.
89. Собор Св. Юра у Львові, головний греко-католицький собор Львова, резиденція митрополитів ГКЦ. У 1946 році собор передано Російській православній церкві, у 1990 році повернено УГКЦ.
Ярослав Карпинець (1905—1944).
90. Обкладинки книжок Д. Донцова.
91. Титул Gazeta Lwowska зі звісткою про вбивство Броніслава Перацького.
92. Місце вбивства Б. Перацького, вул. Фоксал, 3, у Варшаві.
93. Захисники членів ОУН на Варшавському процесі.
95. Ьроніслав Перацькиії (1895—1934).
94. Висвітлення судового процесу в газеті Illustrowany Kuryer Codzienny. [Прокурор] Желенський стверджував, що, відповідно до листа Коновальця Сенику, який було знайдено в архіві Сеника, Коновалець вирішив убити Перацького, тому що ОУН була близька до «банкрутства», тобто це вбивство було необхідним «не тільки для демонстрації сили організації, а й для збільшення її фінансового капіталу».(частина з цієї книжки).
96. Листівка ОУН із портретами обвинувачених на Варшавському судовому процесі Згідно з опитуванням, яке провів Бандера, 75 % опитаних членів ОУН[були готові вчинити акт убивства.
97. Олександр І Караджорджевич (1888—1934).
98. Жан-Луї Барту (1862—1934).
99. Фотографія теракту, що його здійснив у Марселі болгарський революціонер і член македонської революційної організації Владо Чорноземський і в результаті якого вбито Олександра I Караджорджевича та Жан-Луї Барту, 9 жовтня 1934 року.
100. Віра Свєнціцька (1913—1991).
101. Ксаверій Пруїнинський (1907—1950).
102. Симон Візенталь (1908—2005).
103. Володимир Загайкевич (1876—1949).
104. Обкладинка «Української загальної енциклопедії», виданої у Львові в 1930—1933 роках (3 томи, 34 000 статей, із них 8 000 українознавчих). Степан Бандера читав цю енциклопедію у в’язниці Свєнти Кшиж.
105. Ярослава Опарівська та Степан Бандера, 1940-ві роки. Праворуч — вирізка з газети з інформацією про місце заручин Бандери та про напад на тещу С. Бандери.
Про вінчання Степана Бандери і Ярослави Опарівської
106. Курорт П’єштяни, Словаччина.
107. Богдан Бандера (1919—1944), брат Степана Бандери.
108. Наталія Бандера (1941—1985), старша дочка Степана Бандери.
109. Олександр Бандера (1911—1942), брат Степана Бандери.
110. Володимир Тимчій (1911—1940).
111. Жителі Львова на демонстрації в день святкування 22-ї річниці Жовтневої революції.
112. Інформація про Пакт Молотова-Ріббентропа в газеті Пионерская правда від 30 вересня 1939 року.
114. Делегата Народних Зборів Західної України, жовтень 1939 року.
113. Ліворуч — радянський агітаційний плакат 1939 року. Праворуч — серія марок пошти СРСР до «Звільнення братських народів Західної. України та Західної Білорусі».
Подать руку помощи братским народам Западной Украины и Западной Белоруссии — наша священная обязанность!
117. Василь Кук (1913—2007).
118. Данило Шумук (1914—2004).
115. Василь Бандера (1915—1942), брат Степана Бандери.
116. Юрій Полянський (1892—1975).
119. Акт проголошення відновлення Української Держави, 30 червня 1941 року.
120. Володимир Кубійович (1900—1985).
121. Будівля товариства «Просвіта» у Львові, пл. Ринок, 10, де 30 червня 1941 року відбулося урочисте проголошення відновлення Української Держави.
122. Агітаційні матеріали ОУН.
123. Випуск газети «Самостійна Україна», 10 липня 1941 року.
124. Випуск газети «Українське слово», 24 липня 1941 року.
126. Листівка ОУН (видавництво висловлює подяку Марку Цариннику за надане фото). Фрагменти тексту: <«…> У наших полтавських селах, на плодючому Подділі червоні кати морили нас голодом. Весною 1933 р. померло з голоду три міліони українців, матері їли своїх дітей. Тисячі трударів заслані на далеку холодну північ, тисячі загинули на біломорсько-балтійських каналах, як гинули наші славні предки-запорожці, будуючи царський Петербург на своїх кістках. <…> Нема такої сім’ї на Вкраїні, в якій не було б розстріляних, заарештованих, засуджених або висланих в далекі табори. Озвірілі агенти НКВД кидали в холодні застінки тих, хто відстоював українське слово, хто намагався повстати проти несправедливості, хто не міг спокійно дивитись на муки українського народу. Цими днями при відступі червоних катів. з Західної України душогуби з НКВД люто замордували у тюрмах Львова біля тринадцяти тисяч молодих українських хлопців і дівчат. <…> Щоб припинити жидівсько-комуністичний розбій, допомогти Україні визволитись, з наказу великого вождя німецького народу Адольфа Гітлера крицеві колони непереможньої німецької армії вирушили в бій і раз на завжди знищили криваве кубло жидівсько-більшовицької комуни. Німецькі бійці прийшли до нас, як наші приятелі.
В наших містах і селах український нарід вітає їх як своїх визвольників. <…> В кожному місті і в кожному селі творіть українську міліцію з найпевніших і найвідданіших нашому народові людей! Арештовуйте ворогів українського народу, запроданців жидівсько-більшовицької комуни! Бережіть народне майно! Карайте грабіжників! // Хай живе українська національна Революція! Ц Хан живе славна армія великого німецького народу і його великий вождь АДОЛЬФ ГІТЛЕР! // Хай живе Провідник українського народу С ТЕПЛІЇ БАНДЕРА!».
127. Агітаційні матеріали ОУН.
128. Лист Гітлеру від жителів с. Волоща Дрогобицької обл. (нині — Львівська обл.).
129. Смертний вирок Андрію Бандері, батькові Степана Бандери.
130. Райнгард Гейдріх (1904—1942).
131. Ервін Шульц (1900—1981).
132. Карл фон Рок (1880—1949).
133. Свято звільнення в Україні, 1941 рік.
134. Ганс Франк (1900—1946).
135. Альфред Розенберґ (1893—1946).
136. Казне Шкірпа (1895—1979).
137. Глимська (Краківська) брама, м. Жовква, червень 1941 року.
138. Тріумфальна арка, 1943 рік.
140. Євген Врецьона (1905—1975).
141. Отто Раш (1891—1948).
142. Ернст Кундт (1897—1947).
139. Маніфестація в Рівному, 27 липня 1941 року.
143. Тіла жертв НКВС, розкладені у дворі в’язниці на вул. Лонцького для упізнання, м. Львів, 1941 рік.
144. Львівський погром, липень 1941 року.
145. Збентеження людей, що побачили тіла жертв НКВС у львівській в’язниці.
146. Львівський погром, липень 1941 року.
147. Львівський погром, липень 1941 року.
148. Посвідчення членів «Української міліції».
149. Парад на честь прибуття до Станіславова Ганса Франка, жовтень 1941 року. Narodowe Archiwum Cyfrowe, sygnatura. 2-3022.
150. Парад на честь прибуття до Станіславова Ганса Франка, жовтень 1941 року. Narodowe Archiwum Cyfrowe.
151. Українці в народному вбранні на параді на честь прибуття до Станіславова Ганса Франка, жовтень 1941 року. Narodowe Archiwum Cyfrowe, syg. 2-3024
152. Зустріч Українського центрального комітету (ліворуч стоїть В. Кубійович) із вищими чинами Генерал-губернаторства.
153. Агітаційні матеріали дивізії СС «Галичина».
154. Газета «Краківські вісті» виходила із 7 січня 1940 року в Кракові, з 10 жовтня 1944 року по 29 березня 1945 року — у Відні. Наклад газети: 7 200-22 500 примірників.
155. Євреї України до та після Голокосту
Таблицю підготував Олександр Круглов
Примітки:— приблизні дані щодо Чернівецької, Одеської та Миколаївської областей поданоз урахуванням відомостей про розстріл євреїв із цих областей в інших адміністративних регіонах;— області подано в порядку збільшення знищеного єврейського населення.
156. Депортація євреїв з Львівської області до концтабору Белжець.
157. Андрій Власов (1901—1946).
158. Готтлоб Бергер (1896—1975).
159. Барак Целленбау в концтаборі Заксенгаузен, у якому перебував Степан Бандера.
Спецв’язні Заксенгаузена та барака Целленбау
160. Яків Джугашвілі (1907—1943).
161. Ґоттфрід фон Бісмарк-Шенгаузен (1901—1949).
162. Курт ЦІунініг (1897—1977).
163. Фріц Тіссен (1873—1951).
164. Стефан Павел Ровецький (1895—1944).
167. Партизани УПА.
165. Дмитро Клячківський (1911—1945).
166. Роман Шухевич, Дмитро Грицай та Катерина Меніко-Логущ. Можливо, фото зроблене неподалік с. Будераж Рівненської обл. під час проведення Першої конференції поневолених народів Сходу Європи та Азії, 21—22 листопада 1943 року.
168. Підготовка до похорону в с. Лодзина, поблизу Сяніка (Польща), після нападу УПА, 1946 рік.
169. Ексгумація жертв УПА в с. Воля Островецька (Польща).
170, Григорій Хоминіин (1867—1947).
171. Йосип Сліпий (1892—1984).
172. Гавриїл Костельник (1886—1948) — ліворуч, Антоній Пельвецький (1897—1957) — у центрі, Михайло Мельник (1903—1955) — праворуч.
173. Депортація українців із с. Новосельці (Сяніцький повіт) в СРСР, 1946 рік.
174. Олександр Солженіцин (1918—2008).
175. Рисунок схрону УПА, 1945 рік.
176. Пересувна кінопроекційна установка; широко застосовувалася в СРСР із пропагандистською метою.
177. Агітаційні матеріали ОУН-УПА.
178. Джордж Кеннан (1904—2005).
179. Аллен Даллес
180. Українці під час літургійної служби в таборі DPs у Бургдорфі, Німеччина, 1946 рік.
181. Степан Ленкавський, Степан Бандера та Дмитро Миськів у Тиролі (Австрія), повоєнне фото.
182. Степан Бандера та Степан Ленкавський, Зальцбург (Австрія), 1950-ті роки.
183. Степан Бандера з дружиною, повоєнні фото.
184. Степан Бандера з дітьми.
185. Степан Бандера, фото різних років.
186. Фальшиве посвідчення С. Попеля (С. Бандери), «в’язня» Маутгаузена.
187. Посвідчення, які С. Бандера використовував у повоєнні роки.
188. Фердінанд Дурчанський (1906—1974).
189. Борис Левицький (1915—1984).
190. На могилі Коновальця в день тридцятої річниці його смерті, Роттердам.
191. На могилі Коновальця в день тридцятої річниці його смерті, Роттердам. С. Бандера стоїть між Степаном Ленкавським (ліворуч) та Андрієм Мельником (праворуч).
192. Остання прижиттєва фотографія Бандери (зліва направо — дочка Леся, дружина Ярослава, дочка Наталія та Дмитро Миськів).
193. Степан Бандера, фото різних років.
194. Ліворуч унизу — вірш Ольги Лубської на смерть Провідника, газета «Шлях перемоги», 1 листопада 1939 року.
195. Богдан Сташинський (1931-?).
196. Інґе Поль, дружина Богдана Сташинського.
197. Конструкція пістолета-розпилювача, за допомогою якого Сташинський убив С. Бандеру. Рисунок із книги Karl Anders.
