53
Michael Mann, Fascists (Cambridge: Cambridge University Press, 2004), 2—4.
54
Kershaw, Hitler 1889—1936: Hubris, 466.
55
Roger Griffin, “Revolution front the Right: Fascism” in Revolutions and the Revolutionary Tradi tion in the West 1560—1991, ed. David Parker (Routledge, London, 2000), 196.
56
Passmore, Fascism. A Very Short Introduction, 11—12,25,30—31.
57
Zeev Sternhell, “Fascism,” in Comparative Fascist Studies, ed. Iordachi, 57.
58
Ian Kershaw, Hitler 1936-45: Nemesis (London: The Penguin Press, 200), 69—72, 75—77; Payne, A History, 245-52; Volker Koop, In Hitlers Hand. Sonder— und Ehrenhäftlinge der SS (Köln: Böhlau, 2010), 95-109.
59
Armin Heinen, Die Legion "Erzengel Michael" in Rumänien Soziale Bewegung und politische Organisation. Ein Beitrag zum Problem des internationalen Faschismus (Munich: Oldenbourg, 1986), 461, 522; Koop, In Hitlers Hand, 190-96.
60
Оскільки багато істориків повоєнного часу вивчали насамперед теми, пов’язані з націо нал-соціалізмом і своєрідністю націонал-соціалістичного режиму, у німецьких наукових колах дослідження фашизму були маргінолізовані. Така одномірність призвела і до маргіналізації досліджень Голокосту. Полеміку між Роджером Гріффіном та іншими вченими, які критикують його концепцію фашизму, див.: Griffin, et al., Fascism Past and Present, and especially Klaus Holz, and Jan Weyand, “‘Wiedergeburt’ — ein nationalistisches Geschichtsbild”; Bärbel Meurer, “Emst Nolte oder May Weber: Braucht die Wissenschaft einen (Gott-)Vater?”, Stanley G. Payne, “Commentary of Roger Griffin’s ‘Fascism’s new faces,” Griffin, Fascism Past and Present, 125, 151, 177. Про українських істориків і фашизм див. частини 9 і 10.
61
Про націоналізм загалом див. Benedickt Anderson, Imagined Communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism (London: Verso, 1983); Eric J. Hobsbawm, Nations and Nationalism since 1780: Programme, Myth, Reality (Cambridge: Cambridge University Press, 1992); Emest Gellner, Nations and Nationalism (Oxford: Blackwell, 1983).
62
Mosse, Fascist Revolution, xi-xii; Sternhell, “fascism,” 575.
63
Про застосування термінів “радикальні праві,” “крайні праві,” і “ультраправі,” див.: Uwe Backes, ‘“Rechtsextremismus’ — Konzeption und Kontroversen,” in Rechtsextreme Ideologien in Geschichte und Gegenwart, ed. Uwe Backes (Köln: Böhlau, 2003), 23—25, 30.
64
Emilio Gentile, “The Sacralisation of Politics: Definitions, Interpretations and Reflections on the Question of Secular Religion and Totalitarianism,” Totalitarian Movements and Political Reli-gfotM Vol.l.No.l (2000), 21—22.
65
Gentile, The Sacralisation of Politics, 23.
66
Ibid, 23, 36—37.
67
Ibid, 38.
68
Про сакралізацію держави див. Emilio Gentile, “Fascism as Political Religion,” Journal of Contemporary History Vol. 25, No. 2—3 (1990): 248.
69
Geertz, Interpretation of Cultures, 3-30. Про винайдення традиції див. Eric Hobsbawm and Terence Ranger, The Inventing of Tradition (Cambridge: Cambridge University Press, 1992).
70
Про дихотомію героїзації-демонізації в тоталітарних рухах і режимах див.: Peter Lambert and Robert Mallett, “Introduction: The Heroisation-Demonisation Phenomenon in Mass Dicta-torships,” Totalitarian Movements and Political Religions Vol. 8, No. 3—4, (2007), 453-63. Про те саме в українському контексті див.: David Marples, Heroes and Villains. Creating National History in Contemporary Ukraine (Budapest: Central European University Press, 2007).
71
Про радянську ідеологію і пропаганду в Радянському Союзі див. Katrin Boeckh, Stalinismus in der Ukraine: Die Rekonstruktion des sowjetischen Systems nach dem Zweiten Weltkrieg (Wiesbaden: Harrassowitz, 2007); Terry Martin, The Affirmative Action Empire. Nations and Nationalism in the Soviet Union, 1923—1939 (London.’Comell University Press, 2001); William Jay Rish, The Ukrainian West: Culture and the Fate of Empire in Soviet Lviv (Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 2011); Alexander Statiev, The Soviet Counterinsurgency in western borderlands (Cambridge: Cambridge University Press, 2010); Amir Weiner, Making Sense of War. The Second World War and the Fate of the Bolshevik Revolution (New Jersey: Princeton University Press, 2001); Serhy Yekelchyk, Stalin's Empire of Memory: Russian-Ukrainian Relations in the Soviet Historical Imagination (Toronto: University of Toronto Press, 2004). Про радянських партизанів в Україні див. Aleksandr Gogun, Partyzanci Stalina na Ukrainie: Nieznane działania 1941—1944 (Warsaw: Bellona, 2010).
72
Про концепції пам’яті див. Jeffrey К. Olick, The Politics of Regret. On Collective Memory and Historical Responsibility (New York: Routledge, 2007), 17—35; Aleida Assmann, Der lange Schatten der Vergangenheit. Erinnerungskultur und Geschichtspolitik (Bonn: C.H.Beck, 2007), 21—37.
73
Про заперечення Голокосту див. Deborah Lipstadt, Denying the Holocaust. The Growing As— sault on Truth and Memory (New York: Free Press, 1993); Michael Shermer and Alex Grob-man, Denying history: who says the Holocaust neverhappened and why do they say it? (Berkeley: University of California Press, 2000); Michael Shafir, “Between Denial and ‘Comparative Trivialization.’ Holocaust Negationism in Post-Communist East Central Europę,” Analysis of Current Trends in Antisemitism 19 (2002): 1-83.
74
Про «безмовні архіви» див. Moritz Csäky, Ideologie der Operette und Wiener Moderne. Ein kulturhistorischer Essay (Vienna: Böhlau, 1998), 228; Jacques Le Goff, Geschichte und Gedächtnis (Frankfurt: Campus Verlag, 1992), 228. Про етнізацію історії та пам’яті див. Gerlach, Extremely Violent Societies, 255-65; Jeffrey Burds, “Ethnicity, Memory and Violence: Reflections on Special Problems in Soviet & East European Archives,” Comma International Journal of Archives No. 3—4 (2002): 69.
75
Friedrich Nietzsche, “Beyond Good and Evil. Prelude to a Philosophy of Futurę,” in Cambridge Texts in the History of Philosophy, ed. Rolf-Peter Horstmann and Judith Norman (Cambridge: University Press, 2002), 59. In the German original: “‘Das hab ich getan’, sagt mein Gedächtnis. Das kann ich nicht getan haben — sagt mein Stolz und bleibt unerbittlich. Endlich gibt das Gedächtnis nach.”
76
Christian Gerlach, Extremely Violent Societies, Mass Violence in the Twentieth-Century World (Cambridge: Cambridge University Press, 2010), 2—3, 5—6; Alexander Korb, “Understanding Üstasa violence,” Journal of Genocide Research Vol. 12, No. 1—2 (2010): 1-14.
77
Laura Jockusch, Collect and Record! Jewish Holocaust Documentation in Early Postwar Europę (Oxford: Oxford University Press, 2012), 196—201. Про Вульфа також див. Nicolaus Berg, Der Holocaust und die westdeutschen Historiker. Etforschung und Erinnerung (Göttingen: Wallstein, 2003), 337-63.
78
Jockusch, Collect and Record! 196—201. Про дискусії між Фрідлендером і Бросцатом також див. Saul Friedländer, Nachdenken über den Holocaust (Munich С. H. Beck, 2007), 78-124.
79
Saul Friedländer, The Years of Extermination. Nazi Germany and the Jews 1933—1939 (New York: Harper Collins, 1997), 2.
80
Jan Tomasz Gross, Neighbors. The Destruction of the Jewish Community in Jedwabne, Poland (Princeton: Princeton University Press, 2001).
81
Christopher Browning, Remembering Survival. Inside a Nazi Labor Camp (New York: Norton, 2010), 1-12; Omer Bartov, “Eastem Europę as the Site of Genocide,” The Journal of Modern History Vol. 80, No. 3 (2008): 562, 572.
82
Про методологію використання показань тих, хто вижив, і протоколів радянських допитів див. Vladimir Solonari, “Patterns of Violence. The Local Population and the Mass Murder of Jews in Bessarabia and Northern Bukovina, July August 1941,” Kritika: Explorations in Russian and Eurasian History Vol. 8, No. 4 (2007): 753-55; Jan Grabowski, Hun for the Jews. Be-trayal and Murder in German-Occupied (Bloomington: Indiana University Press, 2013), 11—15; Grzegorz Rossoliński-Liebe, “Der Verlauf und die Täter des Lemberger Pogroms vom Sommer 1941. Zum aktuellen Stand der Forschung,” Jahrbuch für Antisemitismusforschung 22 (2013): 210-11; Alexander Prusin, ‘“Fascist Criminals to the Gallows!’: The Holocaust and Soviet War Crimes Trials, December 1945-February 1946,” Holocaust and Genocide Studies Vol. 17, No. 1 (2003): 1-30; Tanja Penter, “Collaboration on Trial: New Source Material on Soviet Postwar Trials against Collaborators,” Slavic Review Vol. 64, No. 4 (2005): 782-90. Першу монографію про Другу світову війну в Україні, в якій використано свідчення людей, які вижили, написала Франциска Брудер, див. Franziska Bruder, “Den ukrainischen Staat erkämpfen oder sterben!” Die Organisation Ukrainischer Nationalisten (OUN) 1929—1948 (Berlin: Metropol Verlag, 2007). У ранніх публікаціях історики не використовували показань свідків, які вижили, а Грунтувались переважно на німецьких і радянських документах. Див., наприклад, Armstrong, Ukrainian Nationalism; Dieter Pohl, Nationalsozialistische Judenverfolgung in Ostgalizien 1941—1944. Organisation und Durchführung eines staatlichen Massenverbrechens (Munich: Oldenbourg, 1997); Frank Grelka, Die ukrainische Nationalbewegung unter deutscher Besatzungsherrschaft 1918 und 1941/42 (Wiesbaden: Harrassowitz, 2005).
83
Пор. ОУН в світлі постанов Великих Зборів (Б.м.: Закордонні частини Організації Україн ських Націоналістів, 1955), 44—45 з оригінальною публікацією 1941 року “Постанови ІІ-го Великого Збору Організації Українських Націоналістів,” ЦДАГО, ф. 1, оп. 23, спр. 926, 199.
84
“Про внесення виправлень до фільму ‘Вбивця відомий,”’ ЦДАГО, ф. 1, оп. 25, спр. 869, 32, опубліковано в Любов Крупник, “Формування світоглядних установок про Другу світову війну засобами радянського кіно (матеріали ЦДАГО України, 1973 р.),” Молода Нація. Альманах, Т. 41, № 4 (2006): 116-17.
85
Див. B.F. Sabrin, Alliance for Murder. The Nazi-Ukrainian Nationalist Partnership in Genocide (New York: Sarpedon, 1991), 172. Про Шептицького див. Julian J. Bussgang, “Metropolitan Sheptytsky: A Reassessment,” Polin. Studies in Polish Jewry 21 (2009): 401, 404; Джуліан Буссганг, Митрополит Шептицький: Ще один погляд на життя й діяльність (Львів: Друкарські куншти, 2009), 18, 19. Я вдячний Марко Цариннику за це зауваження. Мене також збила з пантелику фотографія, опублікована в Alliance for Murder. Див. Grzegorz Rossoliński-Liebe, “The ‘Ukrainian National Revolution’ of Summer 1941,” Kritika: Explorations in Russian and Eurasian History. Vol. 12, No.l (2011): 98.
86
Микола Климишин, В поході до волі (Детройт: Українська книгарня, 1987), 1:333.
87
Євген Стахів, Крізь тюрми, підпілля й кордони (Київ, Рада, 1995), 100.
88
Про “Українську національну революцію” див. частину 4, а також Rossoliński-Liebe, “Ukrainian National Revolution,” 83-114.
89
Про історію CŻKH та інших установ, яким у ранній післявоєнний період вдалося зібрати свідчення людей, які вижили, див. Jockusch, Collect and Record! 5—7, 36—37, 89—98.
90
Див. параграф “Геноцид. Масове насильство. Складність під час вивчення Голокосту” у Вступі до цієї книги.
91
Володимир Сергійчук, Степан Бандера у документах радянських органів державної без пеки (1939—1959), Т. 1—3 (Київ, Віпол, 2009). Важко оцінити, наскільки вибірковою була редактура в книгах, виданих Сергійчуком, як і в виданнях Академії наук України.
92
Christoph Mick, Kriegserfahrungen in einer multiethnischen Stadt: Lemberg 1914—1947 (Wiesbaden: Harrassowitz, 2010); Максим Гон, Із кривдою на самоті. Українсько-єврейські взаємини на західноукраїнських землях у складі Польщі (1935—1939) (Рівне: Волинські обереги, 2005), Timothy Snyder, The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1569—1999 (New Haven: Yale University Press, 2003), Sketches from a Secret War. A Polish Artist's Mission to Liberale Soviet Ukraine (New Haven: Yale University Press, 2005); Potocki Robert, Polityka państwa wobec zagadnienia ukraińskiego w latach 1930—1939 (Lublin: Instytut Europy Środkowo Wschodniej, 2003); Jerzy Tomaszewski, Ojczyzna nie tylko Polaków. Mniejszości narodowe w Polsce w latach 1918—1939 (Warsaw: Młodzieżowa Agencja Wydawnicza, 1985).
93
Frank Golczewski, Deutsche und Ukrainer 1914—1939 (Paderborn: Ferdinand Schöningh, 2010).
94
John-Paul Himka, Socialism in Galicia: The Emergence of Polish Social Democracy and Ukrainian Radicalis (1860—1890) (Cambridge: HURI, 1983), “Serfdom in Galicia,” Journal of Ukrainian Studies Vol. 9, No. 2 (1984): 3-28, Galician Villagers and the Ukrainian National Movement in the Nineteenth Century (Basingstoke: Macmillan, 1998); Ярослав Грицак, Парис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. (Київ: Генеза, 2000).
