401
Про втечу Мацейка і подальший період його життя див. Żeleński, Zabójstwo ministra Pierackiego, 21—22, 100—101; Żeleński, Akt oskarżenia, 10—12, 21—22, 36—38.
402
“Proces Grzegorz Maciejko,” Gazeta Polska, 31 December 1935, 8.
403
Polit, Miejsce odosobnienia, 26.
404
“Proces,” Gazeta Polska, 18 December 1935, 6.
405
Maria Dąbrowska, Dzienniki 1933—1945 (Warsaw: Czytelnik, 1988), 50—51.
406
Бюлетень КЕ ОУН на ЗУЗ, 4—7 (1934), цит. за “Wyrok,” ЦДІАЛ, ф. 205, спр. 3125, 12—13. Див. також Żeleński, Zabójstwo ministra Pierackiego, 23, i “Komunikat Nr. 7,” AAN, MSZ, syg. 5316, 89.
407
Про поїздку Перацького в південно-східну Польщу між 3 і 9 червнем 1934 року див. “Komunikat Nr. 7,” AAN, MSZ, syg. 5316, 88; Żeleński, Akt oskarżenia, 102. Перацький i справді міг бути відповідальним за акцію пацифікації 1930 року, але не в такому вигляді, як це формулювала ОУН, оскільки Перацький діяв за наказом Пілсудського. Разом з Перацьким у підготовці і здійсненні цієї акції брало участь багато інших людей. Див. Bruder, Den ukrainischen Staat, 102; Chojnowski, Koncepcje polityki, 158.
408
“Komunikat Nr. 7,” AAN, MSZ, syg. 5316, 83.
409
Про арешт Карпинця 14 червня 1934 року в Кракові див. “Komunikat Nr. 7,” AAN, MSZ, syg. 5316, 84. Про арешти членів ОУН див. “Komunikat Nr. 7,” AAN, MSZ, syg. 5316, 80— 87; “Po zamordowaniu ministra spraw wewnętrznych Bronisława Pierackiego,” Gazeta Polska, 17 June 1934, 8; Polit, Miejsce odosobnienia, 115. Про обшук в лабораторії 17 червня, див. Żeleński, Zabójstwo ministra Pierackiego, 7. В обвинувальному висновку Желенський вказав, що тільки 20 червня поліцейські технічні експерти змогли довести, що вибуховий пристрій виготовили в лабораторії Карпинця. Див. Żeleński, Akt oskarżenia, 38.
410
“Komunikat Nr. 7,” AAN, MSZ, syg. 5316, 40, 84.
411
Про спостереження за ОУН та проникнення до її лав агентів польської влади див. Żeleński, Zabójstwo ministra Pierackiego, 11. Про перенесення дня замаху див. Żeleński, Zabójstwo ministra Pierackiego, 23—24; Żeleński, Akt oskarżenia, 38. Про арешти 14 червня у Львові і Кракові див. Żeleński, Akt oskarżenia, 9-10, 65. Про виявлення лабораторії в ніч на 13—14 червня див. “Zbrodnia nie ujdzie bezkarnie. Wywiad u p. Ministra Sprawiedliwości,” Gazeta Polska, 10 July 1934, 1.
412
“Zbrodnia nie ujdzie bezkarnie. Wywiad u p. Ministra Sprawiedliwości,” Gazeta Polska, 10 July 1934, 1.
413
Gazeta Polska, 16 June 1934, 1.
414
Ibid, 1.
415
“Zamordowanie ministra spraw wewnętrznych Bronisława Pierackiego,” Gazeta Polska, 16 June 1934, 2. Про траурні церемонії в Кракові див. Ilustrowany Kuryer Codzienny, 19 June 1934, 1. Про траурні церемонії у Львові див. “Manifestacja żałobna we Lwowie,” Ilustrowany Kuryer Codzienny, 19 June 1934, 2.
416
Gazeta Polska, 17 June 1934, 1. Про надання Перацькому звання бригадного генерала див. “Po zamordowaniu ministra spaw wewn wewnętrznych Bronisława Pierackiego,” Gazeta Polska, 17 June 1934, 2.
417
“Po zamordowaniu ministra spaw wewnętrznych Bronisława Pierackiego,” Gazeta Polska, 17 June 1934, 2, 4. Про спеціальне траурне зібрання Ради міністрів див. також “Żałobne posiedzenie Rady Ministrów,” Ilustrowany Kuryer Codzienny, 18 June 1934, 2; Ilustrowany Express Poranny, 18 June 1934, 1.
418
“Po zamordowaniu ministra spaw wewnętrznych Bronisława Pierackiego,” Gazeta Polska, 17 June 1934, 2, 4; “Manifestacja żałobna na pl. Józefa Piłsudskiego,” Gazeta Polska, 18 June 1934, 1.
419
“Żołnierska śmierć,” Gazeta Polska, 17 June 1934, 3.
420
Перацький був поранений під час битви в Ясткові, в один з днів між 31 липня і 3 верес ня 1915 року. Про інструменталізацію цього факту див. “Szlusuj,” Gazeta Polska, 18 June 1934, 1.
421
“Po zamordowaniu ministra spaw wewnętrznych Bronisława Pierackiego. Stolica w hołdzie,” Gazeta Polska, 17 June 1934,4, 8.
422
Ibid, 8.
423
“Ul. Pierackiego w Chrzanowie,” Gazeta Polska, 19 June 1934, 4; “Ulica B. Pierackiego w Kowlu,” Gazeta Polska, 21 June 1934, 2.
424
Табір було засновано 17 червня 1934 року відповідно до указу Ігнація Мосцицького, пре зидента II Речі Посполитої. Див. Polit, Miejsce odosobnienia, 31. Про санкції Пілсудського на створення табору див. Polit, Miejsce odosobnienia, 37. Про правила, які регулюють позбавлення волі, див. Polit, Miejsce odosobnienia, 40. Українці становили більшість ув’язнених табору в Березі-Картузькій. На 17 вересня 1939 року в таборі Береза-Картузька перебувало 7000 ув’язнених, з яких 4500 були українцями. Див. Polit, Miejsce odosobnienia, 120. Про відмову від договору див. Korzec, Polen und der Minderheitenvertrag, 523, 540-41.
425
“Obozy izolacyjne,” Gazeta Polska, 18 June 1934, 1; “Nowy okres w polskiej polityce wewnętrznej,” Ilustrowany Kuryer Codzienny, 21 czerwca 1934, 1—2.
426
“Kondolencje reprezentacji ukraińskiej,” Gazeta Polska, 18 June 1934, 2.
427
“Wielka manifestacja we Lwowie,” Gazeta Polska, 18 June 1934, 2.
428
Ilustrowany Kuryer Codzienny, 17 czerwca 1934, 1.
429
“Żołnierz i mąż stanu. Przemówienie pana premiera L. Kozłowskiego,” Gazeta Polska, 19 June 1934, 1.
430
“Po zamordowaniu ministra spaw wewnętrznych Bronisława Pierackiego. Ceremoniał pogrze bowy,” Gazeta Polska, 17 June 1934, 2; “Na dworcu głowym,” Gazeta Polska, 19 June 1934, 2; “W drodze do Nowego Sącza,” Gazeta Polska, 19 June 1934,4.
431
“Szloch zahartowanych żołnierzy,” Ilustrowany Express Poranny, 21 June 1934, 1.
432
“Pogrzeb ś. p. ministra Broniława Pierackiego w Nowym Sączu,” Gazeta Polska, 20 June 1934, 1. Про перевезення труни з тілом Перацького на поїзді див. Ilustrowany Kuryer Codzienny, 21 June 1934, 3.
433
“Radjofonja Polska ku czci ś. p. Bronisława Pierackiego,” Gazeta Polska, 25 June 1934, 5.
434
“W szkołach o ś. p. min. Pierackim,” Gazeta Polska, 5 July 1934, 2.
435
Gazeta Lwowska, 19 June 1934, 1.
436
Bronisław Pieracki: general brygady, minister spaw wewnętrznych, poseł na Sejm, mąż stanu, człowiek (Warsaw. Instytut Propagandy Państwowo-Twórczej, 1934).
437
Bronisław Pieracki, 9, 97.
438
Ibid, 27-109.
439
“Після вбивства мін. Перацького,” Діло, 17 червня 1934, 8; “Після вбивства мін. Пераць кого,” Діло, 18 червня 1934, 6; “Після вбивства мін. Перацького,” Діло, 20 червня 1934, 3; “Варшавський замах,” Діло, 21 червня 1934, 1, 4; “Варшавські настрої по крівавім атента-Д,” Діло, 24 червня 1934, 2.
440
“Після вбивства мін. Перацького,” Діло, 20 червня 1934, 3; “Ревізії та арештовання серед українців у Кракові,” Діло, 17 червня 1934, 1; “Масові арештовання у Львові,” Діло, 20 червня 1934, 4; “Масові арештовання у Галичині,” Діло, 21 червня 1934, 1.
441
“Великий політичний процес у Тернополі,” Діло, 20 червня 1934, 4.
442
“Присуд у тернопільському процесі,” Діло, 22 червня 1934, 3. Про суд у Станіславові див. “Великий політичний процес у Станіславові,” Діло, 22 липня 1934, 4. Про ще один судовий процес у справі про заплановане вбивство куратора освіти Гадомського див. “ Новий політичний процес у Львові. Заплановане вбивство куратора Гадомського,” Діло, 22 червня 1934, 6. Про вбивство Івана Бабія див. “Директор Іван Бабій застрілений,” Діло, 27 липня 1934, 1.
443
“Перед великим процесом О.У.Н. в Станіславові,” “За приналежність до О.У.Н.” і “Полі тичний процес у Тернополі,” Новий час, 16 червня 1934, 1, 2.
444
Див. два випуски Новий час 17 і 18 червня 1934.
445
“Після замаху,” Новий час, 20 червня 1934, 1.
446
“Zbrodnia nie ujdzie…” Gazeta Polska, 10 July 1934, 1.
447
Зиновій Книш, Варшавський процес ОУН: На підложжі польсько-українських видносин тієї доби (Торонто: Срібна Сурма, 1986), 285-87.
448
Книш, Варшавський процес, 287.
449
“Wyrok,” ЦДІАЛ, ф. 205, спр. 3125, 61.; Żeleński, Akt oskarżenia, 55.
450
“Жахливий атентат,” Новий час, 27 липня 1934, 1. Інші статті див. у випусках Новий час від 29 і 30 червня 1934.
451
“Директор Іван Бабій застрілений” і “Трагедія директора,” Діло, 27 липня 1934, 1; “Після трагічної смерті дир. Івана Бабія,” Діло, 28 липня 1934, 3—4. Бабія вбив член ОУН Михайло Цар. Замах готували Малюца, Підгайний, Качмарський, Мигаль та інші. Бандера віддав наказ про вбивство ще до свого арешту 14 червня. Див. Żeleński, Akt oskarżenia, 90—91.
452
“Після трагічної смерті дир. Івана Бабія,” Діло, 28 липня 1934,4.
453
“Голос Митрополита,” Діло, 5 серпня 1934, 3.
454
Цит. за John-Paul Himka, “Christianity and Radical Nationalism: Metropolitan Andrei Shep-tytsky and the Bandera Movement,” in State Secularism and Live Religion in Soviet Russia and Ukraine, ed. Catherine Wanner (New York: Oxford University Press, 2012), 97.
455
“Program uroczystości ku czci ś. p. min. Bronisława Pierackiego w Nowym Sączu,” Gazeta Polska, 18 October 1935, 2.
456
Żeleński, Akt oskarżenia, 2—4. Варшавський процес був єдиним, що всебічно розглядав тіль ки вбивство Перацького, після нього був ще один великий процес у Львові (з 25 травня по 27 червня 1936 року). На Львівському процесі розглядали низку інших злочинів, учинених як оунівцями, засудженими у Варшаві, так й іншими. Справи деяких членів ОУН, арештованих улітку 1934 року, що не потрапили на Варшавський чи Львівський процеси, розглядали в місцевих судах.
457
Допит Степана Бандери, 16 червня 1934, ЦДІАЛ, ф. 371, on. 1, спр. 8, од. 76, 35.
458
Допит Степана Бандери, 12 листопада 1934, ЦДІАЛ, ф. 371, on. 1, спр. 8, од. 76, 38.
459
Допит Степана Бандери, 10 січня 1935, ЦДІАЛ, ф. 371, on. 1, спр. 8, од. 76, 39, 41. Про те, що Бандера наказав поховати тіло Бачинського, див. Допит Богдана Підгайного, 28 грудня 1934, ЦДІАЛ, ф. 371, on. 1, спр. 8, од. 77, 67.
460
Допит Степана Бандери, 10 січня 1935, ЦДІАЛ, ф. 371, on. 1, спр. 8, од. 76, 46—48.
461
ЦДІАЛ, ф. 371, on. 1, спр. 8, од. 76, 33—54.
462
ЦДІАЛ, ф. 371, on. 1, спр. 8, од. 76, 37, цит. за Життя і діяльність, ред. Посівнич, 2011, 281-82. Коли я працював 2008 року в ЦДІАЛ, справа з допитом Бандери не містила листа № 37. Я виявив це після того, як прочитав публікацію Посівнича від 2011 року, в якій цей документ передруковано.
463
Климишин, В поході, 1.
464
ЦДІАЛ, ф. 371, оп. 1, спр. 8, од. 77, 179. Про Стецька і Яніва див. Допит Ярослава Стець ка, 18 лютого 1935 і 1 серпня 1935, ЦДІАЛ, ф. 371, оп. 1, спр. 8, од. 77, 163-66; Допит Володимира Яніва, 7 лютого 1935 і 28 липня 1935, ЦДІАЛ, ф. 371, оп. 1, спр. 8, од. 77, 202-5.
465
Допит Євгена Качмарського, ЦДІАЛ, ф. 371, оп. 1, спр. 8, од. 76, 77-119; Żeleński, Zabójstwo ministra Pierackiego, 69—70. Іван Малюца був арештований 10 серпня 1934 року, Роман Мигаль — 24 вересня 1934 року, а Богдан Підгайний — 14 червня 1934 року.
466
Допит Романа Мигаля, 21 грудня 1934, ЦДІАЛ, ф. 371, оп. 1, спр. 8, од. 76, 277, 279; Żeleński, Zabójstwo ministra Pierackiego, 18—20; Żeleński, Akt oskarżenia, 2, 87—92.
467
Допит Романа Мигаля, 31 грудня 1935, ЦДІАЛ, ф. 371, оп. 1, спр. 8, од. 76, 287-88; Допит Романа Сеньківа, 3 січня 1935, ЦДІАЛ, ф. 371, оп. 1, спр. 8, од. 77, 129; “Proces Zeznania zabójcy Baczyńskiego. Pytania Myhala,” Gazeta Polska, 12 December 1935,4.
