775
Там само, 23.
776
Там само, 32, 83.
777
“Постанови ІІ-го Великого Збору. ЦДАГО ф. 1, оп. 23, спр. 926, 192.
778
“Боротьба й діяльність ОУН під час війни,” ЦДАВО ф. 3833, оп. 2, спр. 1, 30. Текст присяги див. 41. Про міліцію див. Там само, 60.
779
Там само, 44.
780
“Пропагандивні вказівки,” ЦДАВО ф. 3833, оп. 1, спр. 69, 26.
781
Там само, 43.
782
Там само, 26.
783
“Боротьба й діяльність ОУН під час війни,” ЦДАВО ф. 3833, оп. 2, спр. 1, 30.
784
Там само, 32.
785
Там само, 58.
786
Там само, 60.
787
Там само, 66.
788
Там само, 62, 64. «До НМ належить покликати всіх мужчин від 18—50 року життя, що є здібні носити зброю. Всі інші громадяни покликані до народної міліції є членами-добро-вольцями НМ. Вони можуть займатися звичайною роботою тільки мусять виконувати призначену їм вартову службу під наглядом міліціонерів станиці. Служба ця є для всіх покликаних до НМ обов’язкова і ніхто не зможе від неї ухилитися».
789
Там само, 62; Landesarchiv Nordrhein-Westfalen (LN-W), Bonn, Rep. 350, vol. 5, 16. 1941 року ОУН(б) використовувала жовто-блакитні, а не блакитно-жовті прапори. Див. “Боротьба й діяльність ОУН під час війни,” ЦДАВО ф. 3833, оп. 2, спр. 1, 83; Роман Волчук, Спомини з передвоєнного Львова та воєнного Відня (Київ: Критика, 2002), 89. У цей час ОУН(м) використовувала блакитно-жовті прапори, див. Тарас Курило, “Сила та слабкість українського націоналізму в Києві під час німецької окупації (1941—1943),” Україна Модерна Вип. 13, № 2 (2008): 117.
790
“Боротьба й діяльність ОУН під час війни,” ЦДАВО ф. 3833, оп. 2, спр. 1, 62. Мешканці (з числа тих, хто вцілів під час Голокосту) невеликих сіл, у яких люди не живуть в умовах анонімності — підтверджують, що керівники міліції були “знаними” місцевими українськими націоналістами. Див., наприклад, AŻIH, 301/3983, Anna Zlatkies, 1.
791
“Боротьба й діяльність ОУН під час війни,” ЦДАВО ф. 3833, оп. 2, спр. 1, 64.
792
Там само, 68.
793
Там само, 72.
794
Там само, 62.
795
Там само 69.
796
Там само, 62.
797
“Пропагандивні вказівки,” ЦДАВО ф. 3833, оп. 1, спр. 69, 23, 25—28. ОУН(б) модифікува ла, наприклад, “Інтернаціонал”, щоб використовувати його для “національної революції.” Див. там само, 25.
798
Там само, 24.
799
“Боротьба й діяльність ОУН під час війни,” ЦДАВО ф. 3833, оп. 2, спр. 1, 80. Українською: Вбивайте ворогів, що між вами — жидів, і сексотів. Це гасло написали для робітників.
800
“Боротьба й діяльність ОУН під час війни,” ЦДАВО ф. 3833, оп. 2, спр. 1, 77—78, 80.
801
Там само, 80.
802
“Пропагандивні вказівки,” ЦДАВО ф. 3833, оп. 1, спр. 69, 26.
803
“Боротьба й діяльність ОУН під час війни,” ЦДАВО ф. 3833, оп. 2, спр. 1, 80.
804
Там само, 80—83.
805
Там само, 82.
806
Там само, 21.
807
Там само, 22. Виділено в оригіналі.
808
Там само, 54.
809
“Пропагандивні вказівки,” ЦДАВО ф. 3833, оп. 1, спр. 68, 26.
810
“Боротьба й діяльність ОУН під час війни,” ЦДАВО ф. 3833, оп. 2, спр. 1, 18.
811
Там само, 19.
812
Там само, 19.
813
Там само, 22.
814
Там само, 22.
815
Там само, 57.
816
Там само, 23. Виділено в оригіналі.
817
Там само, 37.
818
Там само, 38.
819
Там само, 38.
820
Rolf-Dieter Müller, An der Seite der Wehrmacht: Hitlers ausländische Helfer beim “Kreuzzug gegen den Bolschewismus” 1941—1945 (Berlin: Links, 2007), 194; Alexander Dallin, German Rule in Russia 1941—1945. A Study of Occupation Policies (London: Macmillan, 1957), 115.
821
Andreas Kappeier, “Hans Koch (1894—1959), “in Osteuropäische Geschichte in Wien. 100 Jahre Forschung und Lehre an der Universität, ed. Amold Suppan, Marija Wakounig, Georg Kästner (Innsbruck: Studien Verlag, 2007), 243; Philipp-Christian Wachs, Der Fall Theodor Oberländer (1909—1998): Ein Lehrstück deutscher Geschichte (Frankfurt: Campus Verlag, 2000), 55—71.
822
Kappeier, Hans Koch, 243; Ray Brandon, “Hans Koch,” in Handbuch der völkischen Wissen schaften, ed. Ingo Haar and Michael Fahlbusch (Munich: K. G. Saur, 2008), 329-32.
823
Климишин, В поході, 1:293-94.
824
“Свідчення колишнього начальника відділу абвера Берлінского округу полковника Ерві-на Штольце, 29. 05. 1945,” Александр Дюков, Второстепенный враг: ОУН, УПА и решение“ еврейского вопроса” (Москва: Regnum, 2008), 124; “Протокол допиту заарештованого німецького полковника Ервіна Штольце щодо контактів з ОУН,” ГДА СБУ ф. 10876, спр. 372, т. 1, 134, 144-50 в Степан Бандера, ред. Сергійчук, 1:320-21. За словами Штольце, значну частину грошей, отриманих від абвера, Бандера поклав на рахунок у швейцарському банку.
825
Armstrong, Ukrainian Nationalism, 74; Патриляк, Військова діяльність ОУН, 274-88.
826
Наприклад, про зустріч з одним таким українським солдатом, який служив в абвері, прига дує Климишин. Див. Климишин, В поході, 1:322-23. Про вербування українців для служби в абвері див. Андрій Боляновський, Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939—1945) (Львів: Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2003), 5354.
827
Про Шухевича див. Berkhoff, Harvest ofDespair, 289, 298. Школи таємної поліції були за сновані в Закопане в грудні 1939 року, академії в Кракові і Рабці-Здруй — у середині 1940 року, у Хелмі — в грудні 1940. Див. Finder, Collaboration in Eastern Galicia, 103. О СБ cm. Stephen Dorril, MI6. Inside the Covert World of Her Majesty 's Secret Intelligence Service (New York: Simon & Schuster, 2002), 226.
828
Motyka, Ukraińska partyzantka, 81; Климишин, В поході, 1:297—301; Допит Антона Боднара, 5-8.03.1945, ГДА СБУ ф. 13, спр. 372, vol. 4, 155.
829
Діяч ОУН(б) Тиміш Семчишин на допиті вказав кількість понад 800 осіб. Див. Допит Тим оша Семчишина, 28 жовтня 1944 року, ГДА СБУ ф. 13, спр. 372, vol. 1, 145. За оцінками Ґжегожа Мотики, у складі похідних груп налічувалось від 750 до 1200 членів. Див. Motyka, Ukraińska partyzantka, 93. Роман Ільницький, історик та член ОУН(б), стверджував, що після того як в Україні до них приєдналися члени та прихильники ОУН(б), чисельність похідних груп зросла до 4000 осіб. Див. Roman Ilnytzkyi, Deutschland und die Ukraine 1934—1945. Tatsachen europäischer Politik (Munich: UNI, 1958), 2:143. Василь Щеглюк, який опублікував мемуари члена ОУН(б) Луки Павлишина, писав, що в похідних групах було 9000 осіб. Див. Василь Щеглюк, “… Як роса на сонці": Політичний ро-ман-хроніка, написаний на основі спогадів колишнього діяча ОУН-УПА Л. С. Павлишина (Львів: Фенікс, 1992), 50.
830
Motyka, Ukraińska partyzantka, 81—82.
831
“Загальний огляд,” не раніше серпня 1941, ЦДАВО ф. 3833, оп. 1, спр. 45, 1—2.
832
Там само, 1.
833
Патриляк, Військова діяльність ОУН, 181.
834
Допит Симона Турчановича, 21 жовтня 1944, ГДА СБУ ф. 13, спр. 372, т. 1, 84
835
ЦДАВО ф. 3833, оп. 1, спр. 45, 2.
836
Там само, 2.
837
Богдан Казанівський, Шляхом легенди, 118.
838
Щеглюк, "… Як роса на сонці, ” 48.
839
Там само, 47.
840
Mick, Kriegserfahrungen, 437; Gross, Revolution from Abroad, 71; Timothy Snyder, Blood-lands. Europę between Hitler and Stalin (New York: Basic Books, 2010), 128.
841
Gross, Revolution from Abroad, 63, 127.
842
Mick, “Incompatible Experiences”, 341. Про Львівський університет див. Jan Draus, Uniw ersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918—1946. Portret Kresowej uczelni (Cracow: Księgarnia Akademicka, 2007), 75—88. Про міську раду Львова див. Yones, Smoke in the Sand, 48.
843
Mick, “Incompatible Experiences,” 341.
844
Gross, Revolution from Abroad, xiv; Mick, Kriegserfahrungen, 441, 444. Детальніше про кіль кість депортованих осіб на підставі документів НКВС див. URL: http://www.sciesielski. republika.pl/sov-dep/polacy/liczdep.html (дата звернення 7.09.2010).
845
Свідчення Leo Fedoruk, Omelian Matla, Nadia Koraltowycz, Bogdan Kazaniwskyj, Bundesarchiv-Militararchiv Freiburg (BA-MA), RW 2/148, 331-34, 342-45, 353-54, 355-60.
846
Snyder, Bloodlands, 21-118.
847
Berkhoff, Harvest of Despair, 14.
848
Johann Druschbach, професор з Києва, який працював з НКВС, почув це число на борту літака, 28 червня, на якому разом з тринадцятьма радянськими високопосадовцями втікав зі Львова до Києва. Див. Допит Johann Druschbach, LN-W, Gerichte Rep. 350, vol. 2, 72. Німецька влада нарахувала 3000 тіл, а незабаром після цього — 3500. Див. Hans Heer, “Einübung in den Holocaust: Lemberg Juni/Juli 1941,” Zeitschrift für Geschichtswissenschaft Vol. 49, No. 5 (2001): 410.
849
Gross, Revolution from Abroad, xiv, 170-76, 178-86.
850
Johann Druschbach, якого у травні 1941 року направив Хрущов з Києва у Львів, де він зу пинявся у “палаці” начальника НКВС, засвідчив про це в межах розслідування у справі Оберлендера. Див. LN-W, Gerichte Rep. 350, vol. 2, 71.
851
Motyka, Ukraińska partyzantka, 85—86; Русначенко, Народ збурений, 209-10.
852
Арсенич, Родина Бандеріе, 11—12, 18, 65—66; “Специальное сообщение,” ГДА СБУ, ф. 16, оп. 33, спр. 36, 14—33, в Степан Бандера, ред. Сергійчук, 1: 63. У Києві НКВС розстріляв не менше 473 людини. Див. Berkhoff, Harvest of Despair, 16. Про агента НКВС “Українця” див. “Специальное сообщение,” ГДА СБУ, ф. 16, оп. 33, спр. 36, 14—33, в Степан Бандера, ред. Сергійчук, 1:58—64.
853
“Der Chef der Sicherheitspolizei und des SD, Schnellbrief, Berlin, den 21. Juni 1941,” PAAA, R 104151, 455483-455487. Див. також “Ereignismeldung UdSSR, Nr. 11, 03.07.1941,” BAB R58/214, 59.
854
Стецько, 30 червня 1941, 158. Бандера перебував недалеко від колишнього німецько-радянського кордону. В короткій біографічній довідці, написаної для ЦРУ 1952 року Лебедь написав, що у цей час Бандера перебував на Холмщині. Див. Mykola Lebed, Biographie Data, 18 May 1952, RG 263, ZZ-18, Box#80, NN3-263-02-008, Mykola Lebed Name File, vol. 1,42.
855
Carynnyk, Foes of our rebirth, 332.
856
25 червня 1941 року діячі ОУН(б) спробували здійснити повстання, яке придушила радян ська армія. Див. “Ereignismeldung UdSSR, Nr. 10, 02.07.1941,” BAB R58/214, 53; Investigation record of Emanuel Brand, 27 June 1960, LN-W, Gerichte Rep. 350, vol. 3, 129.
857
“Пропагандивні вказівки,” ЦДАВО ф. 3833, оп. 1, спр. 69, 26.
858
Микола Сидор-Чарторийський, Від Сяну по Крим (спомини учасника III похідної групи Пів день (Нью-Йорк: Говерла, 1951), 145.
859
“Боротьба й діяльність ОУН під час війни,” ЦДАВО ф. 3833, оп. 2, спр. 1, 32, 58.
860
Ярослав Стецько — Степану Бандері, No. 13, 25 червня 1941, ЦДАВО ф. 3833, оп. 1, спр. 12, 10. Про антисемітизм лідера ОУН(б) Ярослава Стецька див. Berkhoff, Organization of Ukrainian Nationalists, 149-84; Martynovych, “Sympathy for the Devil,” 189. Про діяльність української міліції див. Pohl, Nationalsozialistische, 46.
861
BA, R 70 Sowjetunion/32, 391, in Peter Longerich and Dieter Pohl ed., Die Ermordung der europäischen Juden. Eine Umfassende Dokumentation des Holocausts (Munich: Piper, 1989), 118-19. Див. також Tomasz Szarota, U progu Zagłady: Zajścia antyżydowskie i pogromy w okupowanej Europie: Warszawa, Paryż, Amsterdam, Antwerpia, Kowno (Warsaw: Wydawnictwo Sic! 2000), 210-14.
862
Sandkühler, “Endlösung” in Galizien, 116.
863
Як випливає з німецьких документів, ОУН(б) направила до Києва групу з 30 осіб із завдан ням проголосити там державу ОУН(б) й оголосити про неї по радіо. Див. “Ereignismeldung UdSSR, Nr. 20, 12.07.1941,” BAB R 58/214, 131.
