1289
Kulińska, Kwestia ukraińska, 10, 16, 20.
1290
Свідоцтва Janina Kwiatkowska, KAW, 11/1352, 8.
1291
Ryszard Torzecki, Polacy i Ukraińcy: Sprawa ukraińska w czasie 11 wojny światowej na terenie IIRzeczypospolitej (Warsaw: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1993), 32.
1292
Stefan Meyer, Zwischen Ideologie und Pragmatismus: Die Legitimationsstrategien der Polnischen Arbeiterpartei 1944—1948 (Berlin: Wissenschaftlicher Verlag, 2008), 59.
1293
Snyder, Causes of Ukrainian-Polish, 221; Adamczyk, Ziemie Wschodnie, 139-40.
1294
Motyka, Ukraińska partyzantka, 405.
1295
Ibid, 317, 327, 350, 399—400. Motyka, Polski policjant, 127, 138; Snyder, Causes of Ukrainian-Polish, 223.
1296
Grzegorz Motyka, “Polska reakcja na działania UPA — skala i przebieg akcji odwetowych,” in Antypolska akcja, ed. Motyka, 81—85; Motyka, Ukraińska partyzantka, 578; Motyka, Tak było w Bieszczadach, 238-45, 252-56; Петро Логічний, Павлокома, 1441—1945: Історія села (Торонто: Фундація Павлокома, 2001).
1297
Кількість поляків, вбитих українцями у цей період, нараховується: 50—60 тис. (Волинь), 20—25 тис. (Східна Галичина) та 6—8 тис. (території суч. Польщі). Кількість українців, вбитих поляками нараховується: 2—3 тис. (Волинь), 1—5 тис. (Сх. Галичина),8-12 тис. (територія суч. Польщі). Див. Motyka, Ukraińska partyzantka, 410-12. На Волині УПА також знищила близько 350 чехів. Див. Motyka, Ukraińska partyzantka, 284.
1298
Berkhoff, Harvest of Despair, 292; Żur, Mój wołyński epos, 58.
1299
“List pasterski metropolity Szeptyckiego do duchowieństwa i wiernych,” Adamczyk, Ziemie Wschodnie, 102, 104.
1300
Андрій Шептицький^ Письма-послания митрополита Андрея Шептицкого, ЧСВВ з часів німецькой окупації (Йорктон: Голос Спасителя, 1969), 419-20, 422-23.
1301
Józef Wólczański, “Korespondencja arcybiskupa Bolesława Twardowskiego z arcybiskupem Andrzejem Szeptyckim w latach 1943—1944,” Przegląd Wschodni 2, 6 (1992—1993): 482.
1302
Wólczański, Korespondencja, 482.
1303
Wólczański, Korespondencja, 479. Див. також Himka, Christianity and Radical Nationalism, 109.
1304
Про вбивство євреїв одночасно з убивством поляків див. AŻIH, 301/2896, Tabacznik (переклад з ідішу); AŻIH, 301/74, Rozenblat М. (переклад з ідішу); Про те, як захищалися євреї Ханакова, див. AŻIH, 301/808, Edmund Adler, 2—3. Див. також зібрання свідчень у Siemaszko, Ludobójstwo dokonane, 1:91—92, 189, 191,216,277.
1305
Про назву “бандерівці” див. наступний параграф.
1306
“Витяги з протоколу допиту Федора Вознюка від 23 травня 1944 р,” Bohunov, Poliaky ta Ukraintsi, 894. Про переклад назви див. пос. 1203.
1307
Siemaszko, Ludobójstwo dokonane, 1:872. Ukr. “Вирізали ми жидів, виріжемо і ляхів, і старого, і малого до єдиного; Поляків виріжем, Україну збудуєм.”
1308
Bruder, “Den Ukrainischen Staat, 168.
1309
AŻIH, 301/843, Mania Leider, 3—4.
1310
Siemaszko, Ludobójstwo dokonane, 1:270.
1311
Ibid, 1:91—92.
1312
Ibid, 1:367.
1313
AŻIH, 301/808, Edmund Adler, 2—3.
1314
Siemaszko, Ludobójstwo dokonane, 1:60.
1315
За словами Шмуеля Спектора, в кінці 1943 року на території Волині було 1700—1900 євре-їв-партизан. Див. Spector, The Holocaust of Volhynian Jews, 323.
1316
AŻIH, 301/589, Szlojme Katz, 1—2. Про інших євреїв у партизанських загонах див. AŻIH, 301/1488, Józef Sapożnik, 1; AŻIH, 301/926, Samuel Melchior, 1—3.
1317
Yones, Die Straße nach Lemberg, 128.
1318
AŻIH, 301/1222, Izraela and Barbara Lissak, 6—7; AŻIH, 301/2193, Ignacy Goldwasser, 9-13; AŻIH, 301/808, Edmund Adler, 2; AŻIH, 301/1136, Lipa Stricker, 4; AŻIH, 301/3359, Edzia Szpeicher, 5; AŻIH, 301/6012, Leon Hejnysz, 2—4; AZIH, 301/198, Leon Knebel, 5; AŻIH, 301/879, Kin Mojżesz, 2—4; Pohl, Nationalsozialistische Judenverfolgung, 377.
1319
AŻIH, 301/1222, Izraela and Barbara Lissak, 6—7.
1320
AŻIH, 301/2193, Ignacy Goldwasser, 9-13.
1321
AŻIH, 301/1136, Lipa Stricker, 4.
1322
AŻIH, 301/3359, Edzia Szpeicher, 5.
1323
AŻIH, 301/879, Kin Mojżesz, 2—4.
1324
AŻIH, 301/679, Leon Knebel, 5.
1325
AŻIH, 301/1510, Fefer Bajla, 2—3; AŻIH, 301/397, Jakub and Esia Zylberger, Hersz and Doba Mełamed, 12—14; Siemaszko, Ludobójstwo dokonane, 1:405; Bruder, Den Ukrainischen Staat, 219; Bartov, Wartime Lies and Other Testimonies, 496-97.
1326
AŻIH, 301/74, Rozenblat M. (переклад з ідишу).
1327
Friedman, Ukrainian-Jewish Relations, 188-89. Статтю вперше опубліковано в YIVO Annual of Jewish Social Science 12 (1958—1959), 259-63. З цього питання див. також Spector, Holocaust of Volhynian Jews, 270-72.
1328
Yones, Die Straße nach Lemberg, 111-12.
1329
Про один такий випадок див. Redlich, Together and Apart, 127-28. Про чотири інші див. Володимир В’ятрович, Ставлення ОУН до євреїв: формулювання позиції на тлі катастрофи (Львів: Видавництво MC, 2006), 78—81. Українські історики і ветерани ОУН-УПА часто пишутьь, що УПА рятувала євреїв. Це припущення, однак, не підтверджується свідченнями євреїв, які вижили, та іншими документами.
1330
AŻIH, 301/1011, Lea Goldberg.
1331
“Документ, № 44: Довідка УШПР про посилення вишколу кадрів УПА, активізацію діяльності загонів українських повстанців проти партизанів і поляків” в Літопис УПА, том 4, під. ред. П.Сохань (Київ;Афіша,2002)126; Statiev, Soviet Counterinsurgency, 85.
1332
ЦДАГО, ф. 57, оп. 4, д. 351, 52, цит. за Weiner, Making Sense of War, 264.
1333
Допит Володимира Соловйова ЦДАГО, ф. 57, оп. 4, д. 351, 10, цит. за Weiner, Making Sense ofWar, 263.
1334
AŻIH, 301/3337, Hilary Koenigsberg, 14.
1335
Edzia Spielberg-Flitman, Shoah Foundation videotaped testimony, 14 March 1995, Skokie, Illinois, transcribed by Joshua Tobias, цит. за Bartov, Wartime Lies and Other Testimonies, 496.
1336
Mojżesz Szpigiel, USHMM, reel 37 301/3492, Łódź, 10 March 1948, цит. за Bartov, Wartime Lies and Other Testimonies, 496-97.
1337
Golczewski, Die Kollaboration in der Ukraine, 177.
1338
“Протокол допроса обвиняемого Охримовича Василия Остаповича, 27.12.1952,” ГДА СБУ ф. 5, спр. 445, т. 4, 27178, в Степан Бандера, ред. Сергійчук, 3:368-69.
1339
Допит Антона Боднара, 5—8 березня 1945, ГДА СБУ ф. 13, спр. 372, т. 4, 188.
1340
Staatsanwaltschaft Dortmund, 45 Js 24/62, “Reste von Gutachten und Dokumenten aus dem Bestand des Pz. AOK4,” цит. за Golczewski, Shades of Grey, 143.
1341
Pohl, Nationalsozialistische, 376.
1342
Цит. за Statiev, Soviet Counterinsurgency, 85.
1343
Motyka, Ukraińska partyzantka, 296.
1344
Spector, The Holocaust of Volhynian Jews, 199—200, 256, 357-58.
1345
Siemaszko, Ludobójstwo dokonane, 2:1079-80.
1346
Pohl, Nationalsozialistische, 385.
1347
За двома іншими реалістичними оцінками, можлива і значно більша кількість. По-перше, якщо ми припустимо, що 10 % (82 тис. людей) від загальної кількості волинських і східно-галицьких євреїв (820 тис. людей) намагались вижити в лісі або в сільській місцевості, а 13500-18500 з них вдалося вижити, як з’ясували Спектор і Поль, це означатиме, що 63500-68500 були вбиті чи померли з інших причин. По-друге, якщо ми припустимо, що у Східній Галичині 14 % (80 тисяч людей) від загальної кількості євреїв, які мешкали у цьому регіоні до червня 1941 року, не вижили під час перебування в схронах (Спектор припустив це для Волині), — це свідчить про те, що період Голокосту у Східній Галичині і Волині разом узятих не пережило 115 тисяч людей. Оскільки нацистська політика винищення євреїв на Волині і в Східній Галичині відрізнялася для кожної області, перше число здається вірогіднішим.
1348
3 цього питання див. у цій частині параграфи “Українська поліція і ОУН(б)” та “Масове насилля УПА і «демократизація»”.
1349
Про довготривалі цілі українського національного руху див. John-Paul Himka, “The Reception of the Holocaust in Postcommunist Ukraine,” in Bringing the Dark Past to Light: The Reception of the Holocaust in Postcommunist Europę, ed. John-Paul Himka and Joanna Beata Michlic (Lincoln: University of Nebraska Press, 2013), 630.
1350
Spector, The Holocaust of Volhynian Jews 1941—1944, 241.
1351
“Наказ 4. 2/43, Обласним, окружним і повітовим провідникам до виконання,” ЦДАВО ф. 3833, оп. 1, спр. 43, 9 (публікація англ. див. Carynnyk, Foes of our rebirth, 345); Bruder, “Den Ukrainischen Staat, 222; Motyka, Ukraińska partyzantka, 290; Русначенко, Народ збурений, 136.
1352
Motyka, Ukraińska partyzantka, 295-96.
1353
Юрій Киричук, Український національний рух 40—50 років XX століття: ідеологія та практика (Львів: Добра справа, 2003), 145.
1354
“Щоденник Повшука Олександра від 17/ІХ. 1939 г.,” ЦДАГО ф. 57, оп. 4, спр. 344, 28, 38—41, 51—54. Див. також John-Paul Himka, “Refleksje żołnierza Ukraińskiej Powstańczej Armii. Pamiętnik Ołeksandra Powszuka (1943—1944),” in Prawda historyczna a prawda polityczna w badaniach naukowych, ed. Bogusław Paź (Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2011), 182-89.
1355
Про політику II Речі Посполитої стосовно меншин див. Tomaszewski, Ojczyzna nie tylko Polaków, 194-98; Włódźimierz Mędrzecki, “Polityka narodowościowa II Rzeczypospolitej a antypolska akcja UPA w latach 1943—1944,” in Antypolska akcja OUN-UPA, ed. Motyka, 14—18. Про політику польського уряду у вигнанні див. Ihor Iliushyn, “Kwestia ukarińska w planach polskiego rządu emigracyjnego i podziemia w latach drugiej wojny światowej,” in Antypolska akcja OUN-UPA, ed. Motyka, 118-20.
1356
Станом на 10 липня 2014 року званням «праведника народів світу» Яд Вашем відзначив 2472 українці. Див. URL: http://www.yadvashem.org/yv/en/righteous/statistics.asp (дата звернення 10.07.2014). Про поляків, урятованих українцями, див. Romuald Niedzielko ed., Kresowa księga sprawiedliwych 1939—1945. O Ukraińcach ratujących Polaków poddanych eksterminacji przez OUN i UPA IfNarsaw: Instytut Pamięci Narodowej, 2007).
1357
Про контакти між ОУН(б), УПА і Бандерою див. Допит Михайла Польового, 13 січня 1946, ГДА СБУ ф. 13, спр. 372, т. 4, 235. Про переконання Бандери див. частину 3. Бандера промовив ці слова під час Львівського процесу (26 червня 1935 року), коли пояснював цілі ОУН.
1358
AŻIH, 301/4971: Moses Brüh, 7.
1359
AŻIH, 301/397, Jakub and Esia Zylberger, Hersz and Doba Mełamed, 1, 10, 12—14.
1360
Про бандерівців, які вбивали євреїв і поляків, див., наприклад, AŻIH, 301/1222, Izraela and Barbara Lissak, 6—9; AŻIH, 301/2193, Ignacy Goldwasser, 10—12; AŻIH, 301/3359, Szpeicher Edzia, 5; AŻIH, 301/4680, Marek Lessing, 12—14; AŻIH, 301/6012, Leon Hejnysz, 2—4 (свідчення записано 1964 року); AŻIH, 301/1510, Feier Bajla, 2; AŻIH, 301/2888, Grinzajd Mina (переклад з ідишу); AŻIH, 301/3337, Hilary Koenigsberg, 12, 14—15. Кьонігсберг говорить про “банди бандерівців”; AŻIH, 301/305, Jakub Grinsberg, 2; AŻIH, 301/808, Edmund Adler, 2—3; AŻIH, 301/198, Rafał Szleger, 5; AŻIH, 301/198, Leon Knebel, 5; AŻIH, 301/879, Kin Mojżesz, 2—4; AŻIH, 301/803, Munio Inslicht, 2; AŻIH, 301/589, Szlojme Katz, 1.
1361
AŻIH, 301/1205, Iza Lauer, 8—9.
1362
AŻIH, 301/1046, Lazar Bromberg, 2—3.
1363
Пор. зібрання документів AK за 1942—1944 роки: Kulińska, Kwestia ukraińska, 19—20, 28, 30—31, 35, 54, 186, 192-93, 202, 206, 209, 232-33. У документах AK також згадуються й інші розмовні назви: “банда” або “українська банда” (ukraińska banda), коли вони стосувались груп українців, які вчиняли набіги на сусідні села. Див. 87 105, 107, 135, 146. Інші назви — “банди УПА”, “українські бандити” (bandyci ukraińscy) — також використовувались. Див. 145, 150.
