Ibid, 198-8v.
1759
Psychiatrie opinion, Aktenzeichen BVU 7/61, 9 BJs 561/61, 5 March 1962, ВАК, В 362/10137, 209, 214; Допит Inge Pohl, 11 September 1961, ВАК, В 362/10141, 64.
1760
Допит Inge Pohl, 11 September 1961, ВАК, В 362/10141, 64.
1761
Ibid, 68—70; Psychiatrie opinion, Aktenzeichen BVU 7/61, 9 BJs 561/61, 05.03.1962, ВАК, В 362/10137,220.
1762
Допит Inge Pohl, 11 September 1961, ВАК, В 362/10141, 68—76.
1763
У берлінській лікарні Богдан дізнався, що дитина померла не від пневмонії, а захлинулася їжею, яку зригнула. Причиною стала неуважність няні. Див. “Voruntersuchung gegen Bogdan Staschinskij,” 24 January 1962, ВАК, В 362/10143, 558; Допит Inge Pohl, 11 September 1961, ВАК, В 362/10141, 76—78.
1764
Допит Inge Pohl, 11 September 1961, ВАК, В 362/10141, 78—80. Під час судового розгляду Інґе описувала свою втечу дещо інакше. Див. Чайковський, Московські вбивці, 238-39.
1765
“Bericht, GVS 160-7/71,” BStU, AK 2832/76, vol. 11, 122-24.
1766
“Stenografische Niederschrift,” 2, BStU, MfS ZAIG 10591, vol. 1.
1767
“Stenografische Niederschrift,” 3—4, BStU, MfS ZAIG 10591.
1768
BStU, AK 13460/86, vol. 3, 238-52.
1769
“Anklageschrift gegen Bogdan Staschynskij,” 24 March 1962, ВАК, В 362/10137, 198v-9; Чайковський, Московські вбивці, 53; “Strafsache gegen Bogdan Staschynskij, 9 StE 4/62,” 19 October 1962, ВАК, В 362/10139, 562v; Document of the Munich Police considering Lippolz’s letters to Gösta von Uexküll, 14 June 1960, Munich, BayHStA, Landeskriminalamt 272. Про Мисківа див. Opinion of Kriminal Oberamtmann Schmitt, 14 June 1960 Munich, BayHStA, Landeskriminalamt 272.
1770
Чайковський, Московські вбивці, 55—56; “Bart ab,” Der Spiegel, 29 November 1961, 32—34.
1771
BStU, MfS ZAIG 9677, vol. l;BStU, MfS HA IX/11, AK 2832/76, vol. 1.
1772
Про батальйон Нахтігаль див. стор. 190 і далі.
1773
Wachs, Der Fall, 206.
1774
Про розстріл польських професорів див. частину 4.
1775
Про пропаганду див. Wachs, Der Fall, 207-8. Про те, що службовці Нахтігаль знищували євреїв, див. ЦДАВО ф. 3833, оп. 1, спр. 57, 17; Bruder, Den Ukrainischen Staat, 150.
1776
LN-W: Gerichte Rep. 350, vol. 1, 6—8.
1777
LN-W: Gerichte Rep. 350, vol. 5, 42; LN-W: Gerichte Rep. 350, vol. 14, 181-82. Див. також частину 4. Про ВНН див. Wachs, Der Fall, 212-13.
1778
Wachs, Der Fall, 219.
1779
Ibid, 226.
1780
Ibid, 267, 276.
1781
Радянська Україна 21 жовтня 1959, 4; Комсомольская правда, 22 жовтня 1959, 3. Таку саму карикатуру надрукували і кілька інших газет, наприклад, Neues Deutschland on 19 October 1959. Див. Wachs, Der Fall, 223.
1782
Протокол судового засідання див. Чайковський, Московські вбивці, 120—271.
1783
“Промова д-ра Міра,” в Чайковський, Московські вбивці, 297-303.
1784
“Слово Пані Дарії Ребет,” в Чайковський, Московські вбивці, 303-4.
1785
“Слово Наталки Бандери,” в Чайковський, Московські вбивці, 305-7.
1786
“Промова Чарльза Дж. Керстена,” в Чайковський, Московські вбивці, 311.
1787
«“Промова д-ра Ярослава Падоха,” в Чайковський, Московські вбивці, 316.
1788
“Промова оборонця Сташинського адвоката д-ра Зайделя,” в Чайковський, Московські вбивці, 323.
1789
“усне обґрунтування вироку,” Чайковський, Московські вбивці, 338, 340.
1790
Там само, 329, 334, 339.
1791
Letter from Dr. Helmuth Seydel to Generalbundesanwalt, 14 October 1964, ВАК, В 362/10557, 5; Letter from Inge Pohl, 29 November 1964, ВАК, В 362/10557, 65—66.
1792
Letter from Dr. Recken to Peter Stähle, 6 February 1969, ВАК, В 362/10140, 979.
1793
ВАК, В 362/10557, 5; ВАК, В 362/10557, 65—66.
1794
Цит. за William Taubman, Khrushchev: The Man and His Era (London: Free Press, 2005), 598. Див. також Aleksandr Fursenko and Timothy Naftali, 'One Hell of a Gamble': Khrushchev, Castro, Kennedy and the Cuban Missile Crisis 1958—1964 (London: John Murray, 1998), 334, 401. (Цит. у пер. H. Холмогорової за виданням У. Таубман, «Хрущев», М.: Молодая гвардия, 2008. — прим. видавця).
1795
Про ідеологічний аспект убивства Бандери див. частину 9.
1796
Чайковський, Московські вбивці, 341.
1797
“Специальное сообщение,” ГДА СБУ, ф. 16, оп. 33, спр. 36, 14—33, в Степан Бандера, ред. Сергійчук, 1:58—75.
1798
Олександр Корнійчук, “Смерть зрадникам України!” За радянську Україну, 31 липня 1941. На цю статтю оунівці звернули увагу в серпні 1941 року. Див. ЦДАВО ф. 3833, оп. 1, спр. 42, 19.
1799
Див., наприклад, “Звернення до населення окупованих районів України,” Радянська Україна, 5 червня 1943, 1—2.
1800
Про листівку див. РГАСПИ ф. 17, оп. 125, д. 145, 13. Листівка про Хрущова на стор. 14.
1801
Никита Хрущев, Освобождение украинских земель от немецких захватчиков и очередные задачи восстановления народного хозяйства Советской Украины (Москва: Правда, 1944).
1802
Хрущев, Освобождение украинских земель, 6.
1803
Там само, 20—21.
1804
Про проблему ставлення до Голокосту в Радянському Союзі див. Weiner, Making Sense of War, 209-16, Johan Dietsch, Making Sense of Suffering: Holocaust and Holodomor in Ukrainian Historical Culture (Lund: Lund University, 2006), 101.
1805
Хрущев, Освобождение украинских земель, 6.
1806
Там само, 10.
1807
це також назва другої частини виступу. Див. Хрущев, Освобождение украинских земель, 15.
1808
Там само, 15.
1809
Там само, 16. У записі, в основу якого покладено промову Хрущова чи навіть, можливо, він є стенограмою цієї промови, ім’я «Бандера» і назва «бандерівці» трапляються частіше, ніж в опублікованій версії промови. Див. РГАСПИ ф. 17, оп. 125, del. 336, 2-31.
1810
Хрущев, Освобождение украинских земель, 16.
1811
Там само, 16. Хрущов інформував Сталіна про “українсько-німецких націоналістів” у листі від 15 листопада 1944 року. Див. “Товарищу Сталину, І. V.,” ЦДАГО ф. 1, оп. 23, спр. 1060, 1—5.
1812
3 цього питання див. також параграф “Конфлікт між ОУН-УПА і радянською владою” в частині 6.
1813
Motyka, Ukraińska partyzantka, 481.
1814
Statiev, Soviet Counterinsurgency, 250.
1815
Ibid, 480.
1816
Про публічні страти у селах через повішання див. Weiner, Making Sense of War, 177. Про страти через повішання у містах та інших населених пунктах див. Motyka, Ukraińska partyzantka, 480-81; Redlich, Together and Apart, 142; “Testimony of Janina Kwiatkowska,” KAW, 11/1352, 7.
1817
“До учасників так званих ‘УПА’та ‘УНР’, 12 лютого 1944, Kiev,” (листівка підписана від імені Хрущов), ЦДАГО ф. 57, оп. 4, спр. 37, 267.
1818
Там само, 267. До 1950 року було оголошено принаймні ще шість амністій для партизанів УПА. Див. Bruder, Den Ukrainischen Staat, 232; Motyka, Ukraińska partyzantka, 435, 475.
1819
“Сорокамільйонний український вільний народ не дозволить, щоб якась мізерна купка бандитів перешкоджала йому мирно працювати,” Радянська Україна, 20 липня 1944, 3.
1820
“Остаточно добити рештки українсько-німецьких націоналістів,” Вільна Україна, 24 липня 1945, 1.
1821
Остап Вишня, “Наша земля! Радянська земля!” Вільна Україна, 6 лютого 1945, 5. Подібний випадок див. Михайло Ганькович, “Чому я порвав з бандерівцями,” Вільна Україна, 15 травня 1945, 7.
1822
“До всіх обдурених, що перебували у лісах і схронах — наш заклик,” Вільна Україна, 18 лютого 1945, 4.
1823
Є.Ч. Грушко, “їх жде розплата,” Радянська Україна, 20 липня 1944, 3.
1824
Цит. за Anatol Goldberg, Ilya Ehrenburg: Writing, Politics and the Art of Survival (London: Weidenfeld and Nicolson, 1984), 197.
1825
Статтю про радянський патріотизм в Україні див. Микола Тихонов, “Патріотизм українського народу,” Радянська Україна, 12 грудня 1944, 2, або С. Колеснікова, “Ленін і Сталін про радянський патріотизм,” Радянська Україна, 18 лютого 1945.
1826
Див., наприклад, “Повідомлення надзвичайної Державної Комісії про руйнування, грабежі та злочинства німецько-фашистських загарбників та їхніх спільників у місті Рівне та Рівненській області,” Радянська Україна, 9 травня 1944, 3; “Повідомлення надзвичайної Державної Комісії про злодіяння німців на території Львівської області,” Вільна Україна, 29 грудня 1944, 2—4; “Помста і смерть фашистським загарбникам! Повідомлення надзвичайної Державної Комісії про злодіяння німців на території Львівської області — грізний обвинувальний акт фашистським злочинцям,” Вільна Україна, 5 січня 1945, 3. Про Надзвичайну державну Комісію див. Sorokina, People and Proceedures.
1827
“Посилити ідейно-політичну роботу в західних областях,” Радянська Україна, 29 жовтня 1944, 1.
1828
Там само, 1. Цю статтю передруковували інші газети. Див., наприклад, Вільна Україна, З листопада 1944, 2.
1829
Ярослав Галан, “В чорній ямі зради і злочинів,” Радянська Україна, 17 листопада 1944, 2.
1830
Володимир Беляев, “Багаття фашистської інквізиції,” Радянська Україна, 8 грудня 1944, 3.
1831
О. Касименко, “Українсько-німецькі націоналісти — найлютіші вороги українського народу,” Радянська Україна, 10 грудня 1944. Цю статтю передруковували інші газети, як-от, Вільна Україна, 13 грудня 1944, 2—3. Ще один автор, який пов’язував ОУН-УПА з українськими націоналістами часів Першої світової війни, — це П. Лісовий, “Німецькі фашисти — хазяї українських націоналістичних запроданців,” Вільна Україна, 20 лютого 1945, 4.
1832
Василь Осічинський, “Підлі з підлих,” Радянська Україна, 6 лютого 1945, 3.
1833
Ярослав Галан, Люди без батьківщини (Київ: Дніпро, 1967), 94.
1834
“Покінчимо з ворогами польського народу,” Радянська Україна, 7 лютого 1945, 4.
1835
“Польсько-фашистські бандити під маскою демократів,” Радянська Україна, 21 червня 1945. Про співпрацю АК з німцями див. Tadeusz Piotrowski, Poland’s Holocaust: Ethnie Strife, Collaboration with Occupying Forces and Genocide in the Second Republic, 1918—1947 (Jefferson, NC: McFarland, 1998), 88—89. Про націоналізм і антисемітизм в АК див. Frank Golczewski, “Die Heimatarmee und die Juden,” in Die polnische Heimatarmee: Geschichte und Mythos der Armia Krajowa seit dem Zweiten Weltkrieg, ed. Bernhard Chiari (Munich: Oldenbourg Wissenschaftsverlag, 2003), 635-76, especially 664.
1836
Wippermann, Faschismus: Eine Weltgeschichte, 9.
1837
Див. Amar, A DisturbedSilence, 158-84.
1838
Радянська Україна, 16 березня 1945; Вільна Україна, 20 березня 1945.
1839
Іван Мех, “Хлібом та коштами ми б’єм ворога,” Вільна Україна, 12 листопада 1944, 3.
1840
Іван Турок, “Знищимо бандитів бандерівців,” Вільна Україна, 12 листопада 1944, 3.
1841
М.Г. Трегуба, “Повністю знищити фашистських блюдолизів — українсько-німецьких націоналістів,” Вільна Україна, 2 грудня 1944, 3.
1842
Ольга Соболь, “Вирвати з корінням бандерівську нечисть!” Вільна Україна, 3 грудня 1944, 3.
1843
Ярослав Галан, “Чому немає імення,” Вільна Україна, 19 листопада 1944.
1844
Д.З. Мануїльський, “Українсько-німецькі націоналісти на службі у фашистської Німеччини,” Вільна Україна, 13 січня 1945, 4.
1845
Snyder, Bloodlands, 115.
1846
Раупе, A History of Fascism 1914—1915, 124.
