1847
Мануїльський, “Українсько-німецькі націоналісти,” 5. Про куркулів як головну опору “німецько-українських націоналістів” у радянській ідеології див. також Павло Животенко, “Каїнове плем’я,” Вільна Україна, 14 вересня 1946, 3.
1848
“Повертайтеся до мирної праці, знищуйте продажних агентів Гітлера — бандерівців!” Вільна Україна, 2 лютого 1945, 4.
1849
В. Колісник, ‘“Під чужими прапорами,” Вільна Україна, 30 серпня 1947, 6.
1850
Павло Животенко, “Куркулі — люті вороги трудового селянства,” Вільна Україна, 19 жовтня 1947,3.
1851
Мануїльський, “Українсько-німецькі націоналісти,” Вільна Україна, 13 січня 1945, 5.
1852
Там само, 5. Слова Мануїльського про святий меч згодом процитували (схоже до того, як цитують слова поета) іншим учасникам антиоунівського дискурсу. Див., наприклад, Володимир Конвісар, “Слово про тих, що підняли меч священний,” Вільна Україна, 24 березня 1945, 6.
1853
Там само, 5—6.
1854
Іван Грушецький, “До кінця знищимо наймитів Гітлера — банду українсько-німецьких націоналістів,” Вільна Україна, 16 січня 1945, 3.
1855
“Лист до задуреного,” Вільна Україна, 10 лютого 1945, 5.
1856
Там само, 5.
1857
Володимир Расович, “3 хрестом чи з ножем?”, Вільна Україна, 8 квітня 1945, 5—6. Про псевдонім Галана див. Motyka, Ukraińska partyzantka, 420.
1858
Див. Кость Гуслистий, “3 історії боротьби українського народу проти церковної унії,” Вільна Україна, 7 липня 1945, 4—5.
1859
Володимир Конвісар, “Провідники до прірви,” Вільна Україна, 13 квітня 1945, 6.
1860
Осип Мстиславець, “Людоїд Донцов та інші…” Вільна Україна, 19 червня 1946, 5.
1861
Андрій Мельник, “Нехай схаменуться, поки не пізно,” Вільна Україна, 23 травня 1945, 5.
1862
марія Пончин, “Допоможемо викрити ворогів,” Вільна Україна, 23 травня 1945, 5.
1863
Михайло Гірчук, “Бандерівці в усьому допомагали німцям,” Вільна Україна, 23 травня 1945, 5.
1864
Мар’ян Хмарний, “Вітаємо звернення Радянського уряду,” Вільна Україна, 23 травня 1945, 5.
1865
Грицько Коваль, “Допоможемо викривати бандитів,” Вільна Україна, 25 травня 1945, 3.
1866
Дмитро Станько, “Виходьте з лісів!” Вільна Україна, 25 травня 1945, 3.
1867
Олександра Пастушна, “Ми, жінки — велика сила!” Вільна Україна, 1 червня 1945, 3.
1868
А.М. Агалакова, “Я стала трактористкою,” Вільна Україна, 1 червня 1945, 3.
1869
1. П. Сента, “За розквіт нашого радянського життя,” Вільна Україна, 1 червня 1945, 4.
1870
Олена Микитенко, “Старанно підготуватися і провести жнива,” Вільна Україна, 2 червня 1945,4.
1871
Див., наприклад, “В день всенародного торжества — Свята Перемоги наше спасибі рідному Сталіну!” Вільна Україна, 9 травня 1945, 3; “Narod slavyt’ vozhdia,” Вільна Україна, 28 липня 1945, 1; Ф. Полкунов, “Товариш Сталін — великий вождь радянського народу,” Вільна Україна, 12 жовтня 1947, 2.
1872
Див., наприклад, “100-тисячний мітинг у Львові,” Вільна Україна, 4 травня 1945, 6.
1873
Вільна Україна, 24 липня 1945, 5.
1874
Вільна Україна, 31 липня 1945, 1.
1875
Вільна Україна, 27 липня 1945, 1.
1876
Статті про Нюрнберзький процес і Бандеру див. “До суворої і справедливої кари кличе невинна кров,” Вільна Україна, 22 лютого 1946, 4; Петро Карманський, “Покладемо кінець!” Вільна Україна, 22 лютого 1946, 4; В.М. Паньків, “Зрадників на суд народу!” Вільна Україна, 6 березня 1946, 5.
1877
Див. частину 6, параграф “Операція Rollback.”
1878
Snyder, Bloodlands, 115.
1879
Радянська Україна, 24 січня 1948, 4.
1880
Про антисемітизм у Радянському Союзі див. Snyder, Bloodlands, 339-77.
1881
Кто такие бандеровцы и за что они борются (ОУН под руководством Степана Бандеры, 1948); Хто такі бандерівці і за що вони борються (Київ, Львів: ОУН, 1950).
1882
Хто такі бандерівці, 5—6.
1883
Там само, 27.
1884
Там само, 4.
1885
Там само, 5.
1886
Там само, 9.
1887
Там само, 11.
1888
Там само, 11.
1889
Там само, 16.
1890
Там само, 18, 21.
1891
Там само, 22, 23.
1892
Там само, 25.
1893
Маша Міщенко, “Суперечливий герой Бандера: писав зухвалі листа Гітлеру і збиткувався з Ганді,” unian.ua, 2 січня 2013, цит. за URL: http://maxpark.com/community/ukraine/ content/1742683.
1894
П.С. Гончарук, 3 історії колективізації сільського господарства західних областей Українська РСР (Київ: Наукова думка, 1976). Видання можна знайти в кількох бібліотеках України та інших країн. Інші книги 34 ОУН, які опублікували під радянськими обкладинками: постанови П ’ятого Великого Збору ОУН у книзі Матеріали XXVз 'їзду Комуністичної партії України (Київ: Політвидав України, 1976), а також збірку статей Ярослави Стецько, Євгена Орловського, Олега Дніпровського та інших — у книзі Переяслав-Хмель-ницький і його історичні пам'ятки (Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1972).
1895
Motyka, Ukraińska partyzantka, 560; Юрій Мельничук, Ярослав Галан: Літературно-критичний нарис (Київ: Радянський письменник, 1951), 14—15; Віталій Масловський, Зброя Ярослава Галана (Львів: Каменяр, 1982), 8-15.
1896
Найважливіші публікації Галана: “3 хрестом чи з ножем?”, (під псевдонімом Володимир Расович), Вільна Україна, 8 квітня 1945, 5; Люди без батьківщини (Київ: Державне видавництво художньої літератури, 1952); На службі у Сатани (Київ: Державне видавництво художньої літератури, 1952); Лицарі насильства і зради (Київ: Радянський письменник, 1973).
1897
Motyka, Ukraińska partyzantka, 562.
1898
Ibid, 562.
1899
“Допит Богдана Сташинського,” 6 and 7 September 1961, BA Koblenz В 362/10141, 38—39, 41—43; Motyka, Ukraińska partyzantka, 564-66. Про ім’я Лукашевича див. “Судовий процес у справі учасника оунівської банди Стахура — вбивці письменника Ярослава Галана,” Ленінська молодь, 18 жовтня 1951, 1.
1900
Ленінська молодь, 18 жовтня 1951, 1—2; Львовская правда, 16 жовтня 1951, 3—4; Вільна Україна, 16 жовтня 1959, 3; Вільна Україна, 17 жовтня 1959, 3.
1901
“Судовий процес у справі учасника оунівської банди Стахура — вбивці письменника Ярослава Галана,” Ленінська молодь, 18 жовтня 1951, 1—2; “Судебный процесе по делу участника оуновской банды Стахура — убийцы писателя Ярослава Галана,” Львовская правда, 16 жовтая 1951, 3.
1902
Біографії Галана і присвячені йому історико-літературні публікації: Юрій Мельничук, Ярослав Галан: Літературно-критичний нарис (Київ: Радянський письменник, 1951); Анатолий Елкин, Ярослав Галан (Москва: Советский писатель, 1955); Григорій Кулінчук, Ярослав Галан (Київ: Дніпро, 1965); Владимир Беляев, Анатолий Елкин, Ярослав Галан (Москва: Молодая гвардия, 1971); Ярослав Галану фотографіях (Lviv: Kameniar, 1977); Л.А. Дашківська, Ярослав Галан і театр (Київ: Наукова думка, 1978); Віталій Масловський, Зброя Ярослава Галана (Львів: Каменяр, 1982).
1903
Б. Василевич, Ноет Ярослава Галана (Львів: Каменяр, 1967).
1904
Леонид Луков (режисер), Об этом забыть нельзя, Киностудия им. Горького, 1954.
1905
Валерий Исаков (режисер), До последней минуты, Одеська кіностудія, 1973.
1906
Grzegorz Rossoliński-Liebe, “Der Raum der Stadt Lemberg in den Schichten seiner politischen Denkmäler” Kakanien Revisited, 20 December 2009: 7.
1907
Яків Петельник, Юрій Скрипченко, Літературно-меморіальний музей Ярослава Галана (Львів: Книжково-журнальне видавництво, 1996), 3-36. Див. також Д. Сапіга, Літературно-меморіальний музей Ярослава Галана (Львів: Каменяр, 1975), 5-15.
1908
Петельник, Літературно-меморіальний музей, 36. 1975 року в путівнику музею йшлося, що праці Галана перевидавалися сімдесят разів тиражем у два з половиною мільйона екземплярів. Див. Сапіга, Літературно-меморіальний музей, 15.
1909
Павло Житенко, “Смерть і вічне прокляття бандитам!” Вільна Україна, 16 червня 1946, 6.
1910
David Marples, Heroes and Villains. Creating National History in Contemporary Ukraine (Budapest: Central European University Press, 2007), 155, 158; Rossoliński-Liebe, Der Raum der Stadt, 7.
1911
30 грудня 1952 року Міністерство культури Української РСР заборонило спорудження пам’ятників без узгодження з владою. Див. К. Крепкій, заввідділу пропаганди в обкомі КПУ — М.К. Лазуренко, секретарю обкому КПУ, березень 1957, ДАЛО, ф. З, оп. 6. спр. 97, 40.
1912
ДАЛО, ф. З, оп. 6, спр. 97, 39—40.
1913
ДАЛО, ф. З, оп. 10, спр. 111, 22.
1914
Я розглядав тільки райони Львівської області. Пам’ятники в честь Червоної армії, не занесено до цього переліку, cf. ДАЛО, ф. З, оп. 10. спр. 111, 7-82. Статистичні дані, які стосуються відповідних пам’ятників в інших областях Західної України, можуть відрізнятися від цих.
1915
ДАЛО, ф. З, оп. 10, спр. 111, 7, 8, 9, 24, 25, 45.
1916
Там само, 9, 13—14, 16—17, 18, 20, 36, 46, 49, 52, 56, 57. На меморіальній дошці пам’ятника в Пустомитах “українські націоналісти” не згадуються, але секретар КПУ в Пустомитів-ському районі заявив, що пам’ятник — присвячений жертвам “німецьких фашистів і українських націоналістів.
1917
Там само, 57—59, 63, 65, 66, 69, 82.
1918
Повний список пам’ятників у Львівській області див. ДАЛО, ф. З, оп. 10, спр. 111, 7-82.
1919
Книгу у співавторстві див. Владимир Беляев, Михаил Рудницкий, Под чужими знамёнами (Москва; Красное знамя, 1954).
1920
Див., наприклад: Євген Шеремет, Українці за фахом (Київ: Товариство “Україна,” 1980), 4; Клим Дмитрук, Без Батьківщини (Kiev: Київ: Дніпро, 1984), 1Ö1.
1921
Дмитрук, Без Батьківщини, 126.
1922
Владимир Беляев, Формула яда (Москва: Советский писатель, 1972), 42. Сам документ див. стор.181 і вище ЦДАВО ф. 3833, оп. 2, спр. 1, 15—89. Чорні списки див. ЦДАВО ф. 3833, оп. 2, спр. 1, 58.
1923
Дмитрук, Без Батьківщини, 48; Беляев, Под чужими знаменами, 39—40; Владимир Беляев, Я обвиняю! (Москва: Издательство политической литературы, 1978), 57; Dieter Schenk, Der Lemberger Professorenmord und der Holocaust in Ostgalizien (Bonn: Dietz, 2007), 255; Wachs, Der Fall, 207-8.
1924
Про Трощинського див., наприклад, В.П. Трощинський, Найманці фашизму: (Українські буржуазні націоналісти на службі гітлерівців у міжвоєнний період 1921—1939 рр.) (Київ: Наукова думка, 1981). Про Чередниченко див., наприклад, Віталій Чередниченко, Націоналізм проти нації (Київ: Політвидав України, 1970), і Анатомія зради. Український буржуазний націоналізм — знаряддя антирадянської політики імперіалізму (Київ: Політвидав України, 1978). Слова Нордена цитуються як джерела див. Чередниченко, Націоналізм проти нації, 94.
1925
Дмитрук, Без Батьківщини, 52, 83, 99, 104; Беляев, Под чужими знамёнами, 4L
1926
Р. Shafeta, People and Cains: Essays, Articles, Pamphlets (Kiev: Politvidav Ukraini Publishers, 1982), 79—80.
