2147
Мірчук, Нарис історії ОУН, 93—94.
2148
Motyl, Turn to the Right, 163-69.
2149
Про фашистські рухи в у умовах відсутності держави див. Ursprung, Faschismus in Ostmittel— und Südosteuropa, 22. Важливим винятком серед українських істориків був Іван Лисяк-Рудницький.
2150
Николай Романченко, “Пламя,” Львовская правда, 16 лютого 1988, 3. Див. також Marples, Heroes and Villains, 81. Судячи зі статті, райрада Турківського району ще 1966 року назвала одну вулицю на честь Ульянова.
2151
Marples, Heroes and Villains, 81—82.
2152
В. Заречный, О. Ластовец, “Бандеровщина,” Правда України, 9 серпня 1989, 3; 10 серпня 1989, 4; 11 серпня 1989, 3; 12 серпня 1989, 3; 13 серпня 1989, 3; 15 серпня 1989, 3; 17 серпня 1989, 3; 18 серпня 1989, 3; 19 серпня 1989, 3.
2153
А. Горбань, “Кровавые следы бандеровцев,” Правда України, 11 жовтня 1989, 4.
2154
Віталій Масловський, “Бандера: Прапор чи банда,” Радянська Україна, 14 жовтня 1990, 3; 16 жовтня 1990, 3; 18 жовтня 1990, 3.(Пор. з висловом О.Мандельштама: «…в победе в 17 году сыграло роль удачное имя — большевики— талантливо найденное слово… В этом слове для народного слуха — положительный звук: сам-болыпой, большой человек, большак, то есть столбовая дорога», Мандельштам Н.Я., «Книга третья», Paris: YM-CA-Press, 1987. — прим. видавця).
2155
Віталій Масловський, “Бандера: Прапор чи банда,” Радянська Україна, 14 жовтня 1990, 3.
2156
Там само, 3.
2157
Там само, 3.
2158
В. Довгань, “Кем был Бандера,” Правда України, 13 грудня 1990, 4.
2159
В. Довгань, “Кем был Бандера,” Правда України, 13 грудня 1990, 4; 14 грудня 1990, 4; 16 грудня 1990, 4; 19 грудня 1990, 4; 21 грудня 1990, 4; 23 грудня 1990, 4; 25 грудня 1990.
2160
“Мы обвиняем национализм!” Правда України, 11 квітня 1990, 1.
2161
Віталій Масловський, “Бандера: Прапор чи банда,” Радянська Україна, 14 жовтня 1990,3.
2162
“О попытках политической реабилитации ОУН-УПА,” Правда України, 19 грудня 1990,1,3.
2163
Степан Лесів, Історико-меморіальний музей Степана Бандери в Старому Угринові, інтерв’ю з автором, Старий Угринів, 18 травня 2008; “Нищення пам’ятників започаткували за СРСР,” BBC News: Україна, 12 січня 2011, URL: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/ ukraine/2011/01/110112_stepan_Iesiv_bandera_ek.shtml.
2164
Степан Лесів, інтерв’ю з автором, 18 травня 2008; “Відкриття першого в Україні пам’ятника сл. пам. Провідникові Степанові Бандері,” Шлях перемоги, 25 листопада 1990, 1; “Врочисте вшанування Степана Бандери в Україні: Відкриття музею і пам’ятника,” Шлях перемоги, 28 жовтня 1990, 1.
2165
“Врочисте вшанування Степана Бандери в Україні: Відкриття музею і пам’ятника,” Шлях перемоги, 28 жовтня 1990, 1; “Vrochyste vshanuvannia Stepana Bandery v Ukra’ini,” Визвольний шлях 514, № 1, (січня 1991): 11617.
2166
Rossoliński-Liebe, Der Raum der Stadt, 13; Walter Moßmann, Didi Danquart (film directors), Menschen und Strassen. Lemberg — geöffnete Stadt (1993, film company SWF and arte); “Прощай, ‘вождь’”, За вільну Україну, 15 жовтня 1990, 3; “Здемонтували Леніна у Львові,” Визвольний шлях Vol. 514, № 1 (січня 1991): 83—84.
2167
“Виступ І. Кандиби на мітингу в честь С. Бандери,” Визвольний шлях 514, № 1, (січня 1991): 117.
2168
Степан Лесів, інтерв’ю з автором, 18 травня 2008; “Акти вандалізму у Старому Угринові та в Харкові,” Шлях перемоги, 28 липня 1991, 2; “Нищення пам’ятників започаткували за СРСР,” 12 січня 2011; Іван Крайній, “Пам’ятник Бандері підривало головне розвідувальне управління,” Визвольний шлях Vol. 567, № 6, (червня 1995): 664-65.
2169
Статуя Шевченка була перероблена зі статуї Леніна; Степан Лесів, інтерв’ю з автором, 18 травня 2008.
2170
Визвольний шлях, Т. 534, № 10 (жовтня 1992): 1154; “Крупинки вцілілої історії, "Вісник історико-меморіального музею Степана Бандери 1 (2006): 22.
2171
Максим Скорик, “‘Караюсь, мучусь, але не каюсь…” Високий замок, 2 квітня 1992, 2.
2172
Wilson, The Ukrainians, 180-81; Myron Jarosewich, “Slava Stetsko Visits Washington,” Ukrainian Weekly, 17 August 1997, 2; Шеховцов, Праворадикальная партийная политика, 11—12.
2173
Липовецький, Організація Українських Націоналістів, 75, 84.
2174
Про Романова — голову Multicultural Arts Victoria Inc., див. URL: http://www. multiculturalarts.com.au/events2011/givingvoice.shtml (дата звернення 26.09.2011). Про мультикультуралізм і радикальний націоналізм української діаспори див. Rossoliński-Liebe, Celebrating Fascism, 1-16; Rudling, Multiculturalism, 733-68.
2175
Липовецький, Організація Українських Націоналістів, 87.
2176
Rudling, “Anti-Semitism and the Extreme Right,” 194. Див. також Shekhovtsov, The Creeping Resurgence, 209, 212-13; Paul Kubicek, “What Happened to the Nationalists in Ukraine?” Nationalism & Ethnic Politics, 5, 1 (1999): 31—32.
2177
Shekhovtsov, “The Creeping Resurgence,” 213-17; Rudling, Return of the Ukrainian Far Right, 239. Про Дві революції Стецько див. 3. Карбович [Ярослав Стецько], “Дві революції: З приводу геройської смерті ген. Тараса Чупринки,” Сурма, 27 квітня 1951, 6—8. Про радикальних правих в ранній пострадянській Україні див. Taras Kuzio, “Radical Nationalist Parties and Movements in Contemporary Ukraine before and after Independence: The Right and Its Politics, 1989—1994,” Nationalities Papers, Vol. 25, No. 2 (1997): 211-36.
2178
Shekhovtsov, The Creeping Resurgence, 216.
2179
Про те, що Україна окупована демократами, див. Kuzio, Radical Nationalist Parties, 21516; Андрій Парубій, інтерв’ю з автором, Львів, 12 травня 2006. Про Бандерофобію див. Феномен Бандерофобии в русском сознании (Київ: Українська Видавнича Спілка, 2007).
2180
Jeffrey Burds, “Ukraine: The meaning of persecution. An American scholar reflects on the impact of the Ukrainian Jewish experience on international asylum law in the post-Soviet era,” Transitions online, 2 May 2006, URL: http://www.sovhistory.neu.edu/Burds-Transitions.pdf (дата звернення 6.11.2012), 1,3.
2181
Ibid, 3—4.
2182
Див., наприклад, John-Paul Himka, “Krakivski visti and the Jews, 1943: A Contribution to the History of Ukrainian-Jewish Relations during the Second World War,” Journal of Ukrainian Studies Vol. 21, No. 1—2 (1996): 81—95. 2007 року Химка довірив Дітеру Полу написати статтю про Голокост в Україні для інтернет-версії “Енциклопедії України”, ініціатором, співзасновником і редактором якої був Кубійович.
2183
John А. Armstrong, “Heroes and Human: Reminiscences Conceming Ukrainian National Leaders During 1941—1944,” The Ukrainian Quarterly, Vol. LI, No. 2—3 (1995): 213.
2184
Про конференцію див. Микола Шатилов, “Вперше і назавжди. Історична конференція українських націоналістів у Києві”, у Визвольний шлях, вип. 530, № 5, (травень 1992): 546-48. На початку дев’яностих років у журналі ОУН були опубліковані статті, серед яких і стаття історика Ярослава Грицака, чия книга “Очерк украинской истории”, вперше опублікована 1996 року, а потім перевидана кілька разів, ії широко використовують в українських університетах і школах. Грицак уже був кандидатом історичних наук, коли його стаття з’явилась у Визвольний шлях. Див. Ярослав Грицак, “Український націоналізм: минуле, сучасне, майбутнє,” Визвольний шлях Т. 530, № 6 (червень 1992): 672-73. Грицак, Нарис історії України.
2185
Липовецький, Організація Українських Націоналістів, 84.
2186
Див. URL: http://cdvr.org.ua/; Курило, Химка, Як ОУН ставилася до євреїв? 252.
2187
“Інформаційна довідка про ЦДВР,” URL: http://upa.in.ua/book/?page_id=7. (дата звернення 27.09.2011).
2188
Петро Гой, “Біля джерел бандерознавства,» Збірка газетних і журнальних матеріалів про вбивство Степана Бандери, ред. Петро Гой (Нью-Йорк, 1999), 1:1.
2189
Про Лебедя див. Микола Лебідь, УПА. Українська Повстанська Армія: її генеза, ріст і дії у визвольній боротьбі українського народу за українську самостійну соборну державу (Дрогобич: Відродження, 1993).
2190
Петро Полтава, Хто такі бандерівці та за що еоні борються, ред. Ярослав Радевич-Ві-нницький (Дрогобич: Відродження, 1995), 62; Степан Бандера, Перспективи української революції, ред. Іванишин; Степан Бандера, Перспективи української революції (Київ: Інститут Національного Державознавства, 1999).
2191
Свою дисертацію, присвячену Дмитру Донцову, Сергій Квіт захистив в Українському вільному університеті (Мюнхен). Див. Per Anders Rudling, “Warfare or War Criminality,” Ab Imperio 1 (2012): 359, note 18; “Сергій Квіт — сотник ВГСПО ‘Тризуб ім. С. Бандери,” Бандерівець, № 2, 1998, URL: http://old.banderivets.org.ua/index.php?page=pages/ gazeta/1998-02 (дата звернення 2.12.2012).
2192
Про Лукьяненка див. Per Anders Rudling, “Organized Anti-Semitism in Contemporary Ukraine: Structure, Influence and Ideology,” Canadian Slavonic Papers, Vol. 48, No. 1—2 (2006): 90—91; Rudling, Anti-Semitism and the Extreme Right, 196.
2193
Петро Дужий, Степан Бандера — символ нації: ескізний нарис про життя і діяльність провідника ОУН (Львів: Галицька Видавнича спілка, 1996), 1:7, 257.
2194
Дужий, Степан Бандера, 1:124-25, 140.
2195
Дужий, Степан Бандера, 1—2.
2196
Галина Гордасевич, Степан Бандера: людина і міф (Київ: Бібліотека українця, 1999); Галина Гордасевич, Степан Бандера: людина і міф Львів: Сподом, 2000); Галина Гордасевич, Степан Бандера: людина і міф (Львів: Піраміда, 2001).
2197
Галина Гордасевич, Степан Бандера: людина і міф (Львів: Піраміда, 2001), 9.
2198
Там само, 7—8.
2199
Там само, 154.
2200
Там само, 98-101.
2201
Євген Перепічка, Феномен Степана Бандери (Львів: Сподом, 2006).
2202
Там само, 674, 677.
2203
Наприклад, Там само, 339.
2204
Там само,5.
2205
Там само,12—13, 676.
2206
Див. Там само, 191—208, 271-96.
2207
Там само, 354.
2208
Ігор Цар, За що ми любимо Бандеру (Львів, 2000), 3.
2209
Багатьох статей авторства націоналістичних пострадянських істориків так і не рецензували фахівці. Оскільки багато з цих істориків не читають англійською або іншими мовами, крім української, російської і польської, на їхній підхід до історії вплинула ізоляція від міжнародних дискусій. (1997 р. за дорученням Президента України було створено урядову комісію з вивчення діяльності ОУН і УПА, а 2005 р. накладом 500 примірників видано фаховий висновок (обсягом 495 сторінок) робочої групи цієї комісії, у фінальній частині якого, зокрема, констатувалося, що «ОУН у різних її іпостасях належала до тієї частини політичного спектру українського суспільства, яка абсолютною цінністю й метою свого існування вважала українську націю та українську державність… ОУН ідеологічно, принаймні на початка х свого існування, належала до праворадикальних рухів, орієнтованих на творення держав з тоталітарним політичним ладом». Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Фаховий висновок робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА (Київ: Наукова думка, 2005) 453^154; — прим. видаця).
2210
Микола Посівнич, Степан Бандера — життя, присвячене свободі; Микола Посівнич, ред., Степан Бандера: документи і матеріали (1920—1930 рр.) (Львів: Афіша, 2006); Микола Посівнич, ред., Життя і діяльність Степана Бандери: документи і матеріали (Тернопіль: Астон, 2008); Микола Посівнич ред., Життя і діяльність Степана Бандери: документи і матеріали (Тернопіль: Астон, 2011); Микола Посівнич, Варшавський акт звинувачення Степани Бандери та товаришів (Львів: Центр дослідження визвольного руху, 2005). У 2010 Посівнич став редактором ще однієї праці про Бандеру, див. Микола Посівнич, Богдан Гордасевич, ред., Степан Бандера: 1909-1959-2009: Збірник статей (Львів: Тріада Плюс, 2010).
