Степан Бандера: человек и миф

ОУН і більшовизм — це одно, тому мусять вони бути знищені!

Німецьке управління

ДОКУМЕНТ № 184

ЛИСТІВКА ГАЗЕТИ «РАДЯНСЬКА УКРАЇНА»

25 червня 1943 року.

Смерть німецьким окупантам!

ДО ВСІХ НАЦІОНАЛІСТІВ…

Верховоди українських націоналістів, що проголосили свою боротьбу, як боротьбу за «самостійну свободу Україну», баламутять народні маси в окупованих німецькими загарбниками районах України, закликають українців іти в їх розбійницькі загони. В своїй облудній агітації ці верховоди… — рубали, мельники, бульби — нацьковують українців проти Червоної Армії, базікаючи про те, що, мовляв, Червона Армія не стільки проти німців, скільки проти так званого «визвольного руху українського народу». Брехня!

(…)

Червона Армія — армія трудящих народів, вона бореться за свободу й незалежність волелюбних народів за очищення нашої землі від фашистських загарбників, рабовласників, розбійників. Тим безглуздішим є наклеп націоналістів на Червону Армію і більшовиків, начебто Червона Армія і більшовики переслідують імперіалістичні цілі, тобто загарбання нових країн, земель, покорення народів.

(…)

… Бандера ж прибув на Україну на німецькій тачанці. Українці добре пам'ятають, як не так давно Бандера та його прихвосні влаштували були урочисту поїздку до німців у спеціальному поїзді.

(…)

25 років тісної дружби українського народу з народами Радянського Союзу довели всю користь цього об'єднання, українець 25 років був справжнім хазяїном своєї землі, своїх підприємств, своїх надр, свого життя Ніхто йому не нав'язував чужої волі, чужих інтересів. І жив вільно, добре збагачувався достатками заможності. В цьому — у вільному, без пансько-куркульського ярма, без капіталіста, коли кожен вільний орати собі шлях у житті, має право на працю, освіту, відпочинок — у цьому є основна суть і значення самостійності у незалежності українського і всякого народу.

ДОКУМЕНТ № 188

УРИВОК З НІМЕЦЬКОГО ДОНЕСЕННЯ ПРО УКРАЇНСЬКИЙ ОПІР

Ставка, 9 лютого 1944 року.

Головнокомандування армії.

Штаб армії.

(…)

Український рух опору. Український національний рух опору (Бандера) поширився також на територію Галичини, населеної українцями. Військова організація називається Українська Повстанська Армія (УПА). Загальний чисельний склад на Галичині і в Україні становить 80000 чоловік. Головний ворог в Галичині — це німецька адміністрація і поляки. На випадок відступу німців з Галичини, УПА готується повністю усунути поляків і самою взяти владу.

Петро Полтава

ХТО ТАКІ БАНДЕРІВЦІ ТА ЗА ЩО ВОНИ БОРЮТЬСЯ

(Глави з книги підпільного видання ОУН 1950 р.)

ЧОМУ МИ, БАНДЕРІВЦІ, НАЗИВАЄМО СЕБЕ НАЦІОНАЛІСТАМИ?

Ми, бандерівці, називаємо себе націоналістами тому, що центральне місце в нашій ідеології займає вчення про націю. Згідно з цим вченням ми, націоналісти, в протилежність марксистам і большевикам, уважаємо іменно, що:

а) народ, нація є найвищий і найміцніший тип людської спільноти — вищий і міцніший, ніж суспільна кляса;

б) в міжнародному розрізі суб'єктом історії є народи, нації, а не суспільні кляси;

в) народи, нації не є явище історично перехідне, властиве тільки епосі капіталізму, але явище, властиве всім суспільно-економічним формаціям; в період капіталізму внаслідок величезного розвитку цивілізаційних і культурних умов життя, нації як людські спільноти тільки незвичайно зміцніли;

г) найкращі умови для всебічного розвитку народу забезпечує тільки національна держава;

д) найкращою міжнародною системою, яка однаково відповідає інтересам окремих народів як і інтересам міжнародного співробітництва та встановленню справжньої дружби між народами, є система вільних національних держав усіх народів світу;

е) передумовою покращання долі працюючих кляс поневоленого народу є національно-політичне визволення усього народу;

є) в протилежність українським большевикам, які своїм найвищим наказом мають волю своїх кремлівських господарів, ми, українські націоналісти, за наш найвищий наказ маємо добро і щастя українського народу.

Найвищим найважливішим завданням українського народу в теперішній момент ми вважаємо боротьбу проти московсько-большевицьких окупантів та їх українських агентів — українських большевиків за національне і соціяльне визволення українського народу, за побудову української, справді незалежної, національної держави.

ЗА ЩО МИ, УКРАЇНСЬКІ РЕВОЛЮЦІОНЕРИ І ПОВСТАНЦІ, ВЕДЕМО БОРОТЬБУ, ЯКІ НАШІ ПОЛІТИЧНІ І СОЦІАЛЬНІ ЦІЛІ?

Ми, українські революціонери і повстанці, ведемо боротьбу:

1. За побудову на українських етнографічних землях української незалежної національної держави із справедливим політичним і суспільно-економічним устроєм. До своєї національної незалежности завжди прагнули і прагнуть усі українські патріоти. Ми вважаємо, — і це підтверджується усім дотеперішнім історичним досвідом українського народу, досвідом усіх інших поневолених народів — що тільки незалежна українська держава забезпечить українському народові найкращі умовини для його всебічного духового і матеріяльного розвитку, що тільки незалежна українська держава може бути надійною гарантією справді вільного, справді щасливого і заможнього життя українського народу. Позбавлений своєї державної самостійности український народ завжди зазнавав дотепер і зазнає сьогодні з боку своїх окупантів тільки національного політичного і соціяльного гноблення, тільки економічної експлуатації. Зробити кінець такій своїй незавидній долі український народ може тільки побудувавши свого незалежну національну державу.

2. За перебудову сьогоднішнього СССР на принципі незалежних національних держав усіх совєтських народів. Така розв'язка є єдиною справді справедливою, справді прогресивною розв'язкою національного питання в СССР. Така розв'язка завдасть смертельного удару по великоросійському імперіялізмові — найлютішому ворогові всіх сьогоднішніх совєтських народів і працюючих мас, грізному ворогові народів усього світу. Ми, поневолені Москвою народи, мусимо розуміти, що доки імперіялісти Москви — білої чи червоної, царської чи. большевицької — пануватимуть над народами сьогоднішнього СССР, доти вони завжди мріятимуть про панування над світом. Доки володарі Москви плекатимуть такі мрії, доти вони завжди змагатимуть до побудови якомога сильніше сцентралізованої держави, до встановлення якомога сильнішої влади — до самодержавства, диктатури, доти вони завжди все народногосподарське життя спрямовуватимуть на підготовку загарбницьких воєн, доти вони завжди утримуватимуть міцний і широко розбудований апарат гноблення, велику міцну армію, що в результаті завжди доводитиме також до скріплення суспільно-економічного становища пануючої кляси, — з одного боку, та до щораз нового поневолення й експлуатації працюючих мас, — з другого. Отже, перебудова СССР на принципі національних держав усіх поневолених народів — це не тільки передумова справжнього національного визволення совєтських народів, це не тільки найважливіший найсуттєвіший крок у напрямі знищення великоросійського імперіялізму взагалі, але це також найнеобхідніша передумова справжнього соціяльного і політичного визволення працюючих мас сьогоднішнього СССР, найнеобхідніша передумова встановлення справді справедливого, справді прогресивного політичного і соціяльного ладу па Сході Европи і в підбольшевицькій Азії.

3. За повне переведення в життя ідеї вільних національних держав усіх народів світу, за усунення з міжнароднього життя всякого імперіялізму. Ми, бандерівці, вважаємо що система вільних національних держав, задовольняючи природні прагнення всіх народів до незалежного державного життя та забезпечуючи найкращі умовини для всебічного їхнього розвитку, створить також найкращі передумови для тісної співпраці між народами. Основною перешкодою міжнародної співпраці сьогодні є брак взаємного довір'я між народами, взаємні підозріння між окремими державами. Це недовір'я можна усунути тільки шляхом повного здійснення ідеї вільних національних держав усіх народів, тільки відмовившись у національній політиці від усякого імперіялізму.

4. За побудову в незалежній українській державі безклясового суспільства, за справжнє знищення в Україні експлуатації людини людиною, за перемогу ідеї безклясового суспільства серед усіх народів, а зокрема — на території сьогоднішнього СССР. Основою цього суспільства в незалежній українській державі буде, як про не ми вже говорили, з одного боку, суспільна власність на знаряддя і засоби виробництва, і, з другого боку, — справжня демократія в галузі внутріполітичного устрою. Суспільна власність на знаряддя і засоби виробництва не допустить до творення експлуататорських кляс на економічній основі. В протилежність до того, як це сьогодні обстоїть справа в СССР, справжня демократія у галузі політичного устрою виключить можливість формування нових паразитарних груп на базі політичних привілеїв.

5. За справжню демократію, проти диктатури і тоталітаризму всіх мастей, за свободу слова, друку, зборів, світогляду, за забезпечення за національними меншостями в Україні всіх національних і громадських прав, проти всесилля поліції, за таку владу в державі, яка найвищим своїм обов'язком уважатиме служіння інтересам народу, а не своїм імпе-ріялістичним плянам.

«Не маючи загарбницьких цілей, поневолених країн і пригноблених народів у своїй державі, народна влада України не витрачатиме часу, енергії та коштів на творення апарату гноблення й експлуатації. Українська народна влада всі економічні ресурси та всю людську енергію спрямує на побудову нового державного порядку, справедливого соціального ладу, на економічне будівництво країни та культурне піднесення народу» (з Програми ОУН).

Детальна програма нашої боротьби викладена в Програмі ОУН, прийнятій ІП-м Надзвичайним підпільним З'їздом ОУН, що відбувся в днях 21-25 серпня 1943 р. Ця програма також масово поширена окремою брошуркою під заголовком «За що бореться УПА».

З того, що дотепер ми сказали про нашу ідеологію і політику, якнайвиразніше видно, що наш, бандерівський, революційний рух ні з фашизмом, ні з гітлеризмом не має нічого спільного. По своїй найглибшій суті наш рух — народний національно— і соціяльно-визвольний рух. Нам чужий усякий шовінізм, ми ненавидимо і поборюємо всякий імперіялізм, ми проти всякої диктатури і тоталітаризму, ми за знищення всякої експлуатації людини людиною, за побудову справді безклясового суспільства. Тільки з неспроможности знайти проти нас які-небудь справжні аргументи большевицькі вороги народу зв'язують нас з фашизмом, закидають нам «агентурність»