Поряд з цим наклепницьки стверджується, що в нашій країні нібито «той, хто не згоден з урядом, є ворогом … свого народу», а Радянська влада начебто «стала фетішем, молохом, поганським богом, будь-яка данина для якого не є завеликою».
62. Аркуш білого паперу стандартного формату з рукописним текстом, виконаним фіолетовим барвником, що починається зі слів: «Існує тільки дві форми…» і закінчується словами: «…земної місії Людини». Текст являє собою частину ворожого документа, описаного в попередньому пункті цього протоколу.
63. Аркуш білого нелінованого паперу стандартного формату з рукописним текстом, виконаним барвником синього кольору, що починається зі слів: «До Прокуратури УРСР. 23 жовтня ц. р. за таємничих…» і закінчується словами: «…Василь Стус, учасник Українського правозахисного руху. Київ-179, вул. Чорнобильська, 13-а, кв. 94, 18.11.79 р.».
Документ являє собою заяву Василя Стуса до Прокуратури УРСР від 18 листопада 1979 року, в якій він виступає на захист Миколи Горбаля, притягнутого до кримінальної відповідальності за замах на зґвалтування і разом з цим з ворожих нашому суспільству позицій зводить наклепницькі вигадки, що порочать радянський державний і суспільний лад. Зокрема, наклепницьки твердить, що радянські «репресивні органи» нібито «вдаються до брутальних способів розправи і дискредитації людей», а влада начебто «може заарештувати будь-яку людину, за будь-яким звинуваченням, якщо тільки громадська позиція людини чимось недогідна владі». Автор заяви намагається довести, що в нашій країні нібито існує «свавілля» і «беззаконня», зневажаються права людини, проводиться «практика репресій» і «масової деморалізації людей», а «будь-який захист людської недоторканності з боку закону уже відсутній».
64. Аркуш білого нелінованого паперу стандартного формату з рукописним текстом, виконаним російською мовою барвником синього кольору. Текст починається зі слів: «Уважаемый Андрей Дмитриевич [Сахаров], я тяжело переживаю…» та закінчується словами: «…Василь Стус, участник Украинского правозащитного движения. Киев-179, ул. Чернобыльская, 13-а, кв. 94. 18.11.79 г.» і являє собою лист Стуса до Андрея Дмитриевича.
В листі автор сповіщає, що «на Украине, кроме М. Горбаля, арестованы Василь Стрильцив и Петр Розумный» і наводить повний текст у перекладі на російську мову своєї заяви від 18 листопада 1979 року до Прокуратури УРСР, в якій зводяться наклепницькі вигадки, що порочать радянський державний та суспільний лад. Названа заява детально описана в попередньому пункті цього протоколу.
65. Три аркуші жовтого нелінованого паперу з загального зошита розміром 21,5 × 29,4 см з рукописним текстом, виконаним барвником синього кольору російською та українською мовами, що починається на першому аркуші зі слів: «Памятка украинского борца за волю…» та закінчується словами: «…кожного села, містечка, району». На другому аркуші текст являє собою перероблений варіант початку тексту, виконаного на першому аркуші, і починається зі слів: «Пам’ятка для укр. борця за справедливість…» та закінчується словами: «…заздалегідь продубльовано створені багатоешеловані». На третьому аркуші написано тільки один пункт до документа «Пам’ятка украинского борца за волю», зокрема: «на випадок арешту подбай про своїх рідних, які залиш-ся у матер. скруті, подбай про те, щоб тебе міг заступити твій товариш, який продовжить твою роботу». На зворотньому боці цього аркуша простим олівцем виписані окремі дні з календаря за «квітень-травень», які співпадають з числами квітня-травня 1980 року.
Зазначений документ «Памятка украинского борца за волю» за своїм змістом є відверто ворожим. В ньому автор з антирадянських позицій зводить злісні наклепницькі вигадки, що порочать радянський державний і суспільний лад, викладає конкретну програму боротьби з існуючим в нашій країні ладом, обстоює необхідність створення так званої «незалежної України», дає рекомендації по проведенню антирадянської діяльності та радить, як повинен діяти і поводити при цьому себе «український борець за справедливість».
Зокрема, в документі наклепницьки твердиться, що Україну нібито тримають «в колон. ярмі шляхом страшного терору, геноциду, нищення найкр. синів України», і при цьому автор закликає до боротьби з Радянською владою шляхом створення «широкої мережі правозахисних об’єднань» на платформі забезпечення незалежної України; «організації випуску періодичних журналів типу “Укр. вісника” і т. д.».
«Така програма» боротьби, за словами автора, «розрахована на довгі роки», але передусім «необхідно добре зміцніти, створити численні місцеві правові осередки, інформац. — пропаганд. групи на місцях, аби перейти до випуску Укр. політ. хроніки».
Виправдовуючи антирадянську, антинародну діяльність бандитів ОУН-УПА, автор цього документа називає її «національно-визвольним рухом» і пропонує: «На зах. — укр. землях у кожному селі треба складати картотеки тих, що загинули в роки нац. — визв. повс., — учасників ОУН і УПА, потрібна політ. історія кожного села, містечка, району».
Разом з цим в документі даються конкретні поради щодо конспірації при проведенні ворожої діяльності і на випадок арешту. Так, автор наказує: «Коли ти став на шлях опору, знай, що карні сили тебе вже помітили. Тому будь обачний у словах, учинках, стосунках і з людьми. Отож, кажи іншим тільки те, що потрібне, продумуй кожен свій крок, перевір друзів, особливо тих, з ким ти маєш найбл. справи. Завжди будь готовий до арешту. Тому всі папери, книжки і т. д. постійно ховай… Усе непотрібне тобі на ближчий період тримай у більш надійному сховку, про який мусить знати мінімум 1—2 твоїх друзів». Відносно поводження на попередньому слідстві автор документа перш за все радить: «Під час слідства думай про справу, а не про себе. Коли ти не нашкодиш їй, тобі буде легше перенести тягар ізоляції. На всі питання слідства можна відповідати так: а) всі необх. пояснення в справі я волію дати лише у відкр. політ. процесі з участю представників укр. і міжнар. правоз. орг-цій. До цього часу відповідати не волію; б) відповідати не бажаю».
В цілому за своїм змістом документ під назвою «Памятка украинского борца за волю» антирадянський, програмного характеру, спрямований на боротьбу з існуючим в нашій країні державним і суспільним ладом.
Огляд проводився в кабінеті слідчого 26, 28—29 травня 1980 року кожний день з 9 год. 30 хв. до 18 год. 00 хв. с перервою на обід з 13 до 14 години.
Заяв та зауважень від понятих з приводу огляду не надійшло. Протокол нами прочитаний, записано правильно, поправок та доповнень до протоколу немає.
Поняті
(підпис)
Покотило
(підпис)
Черв’якова
Старший слідчий Слідвідділу
КДБ УРСР — майор (підпис)
Селюк
ПРОТОКОЛ
додаткового огляду документів
місто Київ
19 травня 1980 року
Старший слідчий Слідчого відділу КДБ Української РСР майор Селюк у присутності понятих: Покотило Марії Іванівни, що мешкає в місті Києві, вул. Вишгородська, буд. 90-а, кв. 185, та Черв’якової Міри Дмитрівни, що проживає за адресою: місто Київ, вул. Курнатовського, буд. 22, кв. 55, керуючись ст. ст. 85, 190, 191 та 195 кримінально-процесуального кодексу УРСР, в зв’язку з розслідуванням кримінальної справи відносно Стуса Василя Семеновича провів додатковий огляд документів, виділених із кримінальної справи Лук’яненка Левка Григоровича, які 13 травня 1980 року надійшли в розпорядження слідства із оперативного підрозділу КДБ УРСР.
У відповідності зі ст. 127 КПК УРСР понятим роз’яснено їх право бути присутніми при всіх діях слідчого під час огляду, робити зауваження з приводу тих чи інших його дій, а також їх обов’язок засвідчити своїми підписами відповідність записів у протоколі виконаним діям.
(підпис) Покотило
(підпис) Черв’якова
ОГЛЯДОМ ВСТАНОВЛЕНО:
Під час обшуку 10 лютого 1978 року в кімнаті Стуса Василя Семеновича, в гуртожитку селища Матросова Магаданської області, були вилучені документі, які оглянуті 13—18 березня 1978 року.
Вказані в пунктах 7 і 13 зазначеного протоколу огляду документи, як вбачається зі змісту, є єдиним документом — листом Стуса до «Петра Григоровича» [Григоренка].
Документ, описаний в п. 7 названого протоколу огляду, що починається словами «преступников против человечности…», є продовженням документа, описаного в п. 13, який починається зі слів: «Уважаемый Петр Григорьевич! Ваше имя…» та закінчується словами: «…социализма, врагов гуманизма и…»
В зазначеному документі містяться наклепницькі вигадки, що порочать радянський державний і суспільний лад. В ньому твердиться, що в 70-х роках на Україні проводились нібито безпідставні «репрессии творческой интеллигенции», під час яких автора документа було арештовано начебто «по сфабрикованному делу», і засуджено виключно за «литературную деятельность» та «обычную литературную работу». Поряд з цим автор документа намагається довести, що він був нібито «репрессированный во внесудебном порядке».
В документі також паплюжаться органи радянського правосуддя, які автор наклепницьки називає ворогами народу, ворогами соціалізму і «преступниками против человечности».
Огляд проводився в приміщенні Слідвідділу КДБ УРСР з 9 год. 00 хв. до 9 год. 30 хв.
Заяв та зауважень від понятих з приводу огляду не надійшло. Протокол нами прочитано, записано правильно, поправок та доповнень до протоколу немає.
(підпис) Покотило
(підпис) Черв’якова
Старший слідчий Слідвідділу КДБ УРСР
майор Селюк
ПРОТОКОЛ
додаткового огляду і співставлення текстів
місто Київ
10 липня 1980 року
Старший слідчий Слідчого відділу КДБ Української РСР майор Селюк, в присутності понятих: Покотило Марії Іванівни, що мешкає в місті Києві, вул. Вишгородська, буд. 90-а, кв. 185, та Черв’якової Міри Дмитрівни, що проживає за адресою: місто Київ, вул. Курнатовського, буд. 22, кв. 55, керуючись ст. ст. 85, 190, 191 та 195 Кримінально-процесуального кодексу УРСР, провів додатковий огляд і співставлення текстів віршів: «Колеса глухо стукотять…», «Ось вам сонце, сказав чоловік з кокардою на кашкеті…», «Безпашпортний і закріпачений…», «Село, колгоспна вітчина…» та документів: «Нещодавно в «Літературній Україні…» і «Існує тільки дві форми контактування народу з урядом…», які були вилучені в квартирі Стуса Василя Семеновича під час обшуку 14—15 травня 1980 року з віршами та документами під такими ж назвами, що знаходяться в його архівно-кримінальної справі № 67320.
У відповідності зі ст. 127 КПК УРСР понятим роз’яснено їх право бути присутніми при всіх діях слідчого під час огляду, робити зауваження з приводу тих чи інших його дій, а також їх обов’язок засвідчити своїми підписами відповідність записів у протоколі виконаним діям.
(підпис) Покотило
(підпис) Черв’якова
Оглядом та співставленням текстів зазначених віршів та документів
ВСТАНОВЛЕНО:
1. Тексти віршів «Колеса глухо стукотять, мов хвиля об паром…» та «Ось вам сонце, сказав чоловік з кокардою на кашкеті…», які були вилучені в Стуса В. С. під час обшуку 14—15 травня 1980 року, повністю співпадають з текстами віршів «Колеса глухо стукотять, мов хвиля об паром…» та «Ось вам сонце, сказав чоловік з кокардою на кашкеті…», що поміщені на 9, 10 і 14 сторінках саморобної поетичної збірки під назвою «Веселий цвинтар», яка знаходиться в архівній кримінальній справі № 67320 відносно Стуса за 1972 р.
