Вам пропонується дати показання відносно цих осіб та характеру ваших стосунків з ними.
ВІДПОВІДЬ. Відповіді на поставлене запитання від обвинуваченого Стуса не надійшло.
ЗАПИТАННЯ. Під час виїмки 22 травня 1980 року поштової кореспонденції, яка поступила на вашу адресу, був вилучений рукописний лист, виконаний українською мовою, шо надійшов на ваше ім’я від мешканки Федеративної Республіки Німеччини Ганни-Галини Горбач.
З тексту листа, який починається зі слів: «22.4.80 Дорогий пане Василю!..» і закінчується словами: «…Широ Ваша Горбач Г.», вбачається, шо ви знайомі з сім’єю Горбач і підтримуєте з нею листування. Цей лист пред’являється вам для огляду.
Покажіть, як ви знаєте Ганну-Галину Горбач, коли, де, за яких обставин познайомились з нею, які між вами стосунки та на чому ґрунтується ваше спілкування?
ВІДПОВІДЬ. Обвинувачений Стус не побажав знайомитись з пред’явленим йому листом від Горбач і ніякої відповіді на поставлене запитання не дав.
ЗАПИТАННЯ. Вам пред’являються для огляду та ознайомлення два листи з конвертами, що надійшли в вашу адресу від мешканки міста Бремена (Федеративна Республіка Німеччина) Крістіни Бремер і були вилучені під час виїмок поштової кореспонденції 22 травня та 21 липня 1980 року.
Що ви можете показати відносно пред’явлених вам листів?
ВІДПОВІДЬ. Знайомитись з пред’явленими для огляду листами від Крістіни Бремер обвинувачений Стус не захотів і відповіді на поставлене йому запитання не дав.
ЗАПИТАННЯ. З тексту пред’явлених вам для огляду листів вбачається, що ви тривалий час листуєтесь з Крістіною Бремер.
Покажіть, хто така Крістіна Бремер, звідки їй відоме ваше прізвище і домашня адреса та який характер носить ваше листування?
ВІДПОВІДЬ. Ніякої відповіді на поставлене запитання обвинувачений Стус не дав.
ЗАПИТАННЯ. Під час обшуку 14—15 травня 1980 року в вашій квартирі було вилучено відкритий поштовий конверт з листівкою в адресу названої вище Крістіни Бремер і вашою фотокарткою, а також аркуш білого паперу стандартного формату з рукописним листом, виконаним вами німецькою та російською мовами, текст якого починається зі слів: «Meine…» і закінчується словами: «…Требую судить виновников подлейшей провокации».
В зазначеному листі до Крістіни Бремер ви виступаєте на захист заарештованого за вчинення кримінального злочину Миколи Горбаля та допускаєте судження ідейно-шкідливого змісту.
В зв’язку з чим ви збирались надіслати за кордон зазначену вище тенденційну інформацію?
ВІДПОВІДЬ. Ніякої відповіді на поставлене запитання обвинувачений Стус не дав.
ЗАПИТАННЯ. Вам пред’являється для огляду та ознайомлення машинописний лист разом з конвертом, що надійшов на вашу київську адресу від жителя Філадельфії (Сполучені Штати Америки) Доменіко ДіМарко і був вилучений під час виїмки поштової кореспонденції 21 липня 1980 року.
Чи знаєте ви Доменіко ДіМарко, якщо знаєте, то коли, де, за яких обставин познайомились, яким шляхом потрапила до нього ваша адреса?
ВІДПОВІДЬ. Обвинувачений Стус не побажав знайомитись з листом, який був пред’явлений йому для огляду, і відповіді на поставлене запитання не дав.
ЗАПИТАННЯ. Як вбачається з вилучених під час виїмки 9 липня 1980 року матеріалів у поштовому відділенні зв’язку селища Матросова Тенькінського району Магаданської області, ви протягом 1978—1979 років постійно одержували посилки та цінні бандеролі із-за кордону.
Покажіть, хто вам надсилав ці відправлення?
ВІДПОВІДЬ. Відповіді на поставлене запитання від обвинуваченого Стуса не надійшло.
ЗАПИТАННЯ. Вам пред’являються для огляду та ознайомлення поштові документи — ліцензії та декларації про одержання вами посилок з промисловими і продовольчими товарами, зокрема про те, що вами було одержано:
• в липні 1978 року посилку із Філадельфії (США) на суму 100 доларів;
• в серпні 1978 року із Сполучених Штатів Америки посилку на суму 200 доларів;
• вересня 1978 року посилку із Торонто (Канада) на суму 44 долари;
• жовтня 1978 року посилку із Балтимора (США) на суму 50 доларів;
• 17 жовтня 1978 року посилку із Базеля (ФРН) [Швейцарія] вагою 14 400 кг.
Покажіть, ким саме із названих вище капіталістичних країн були надіслані вам зазначені посилки?
ВІДПОВІДЬ. Знайомитись з пред’явленими для огляду поштовими документами Стус не побажав і відповіді на запитання не дав.
ЗАПИТАННЯ. Поясніть, з якою метою вказані посилки надсилались вам із Сполучених Штатів Америки, Федеративної Республіки Німеччини та Канади і чи не є вони компенсацією вам за ваші дії на користь ворогів Союзу РСР, які знаходяться за кордоном?
ВІДПОВІДЬ. Відповіді на запитання не надійшло.
В зв’язку з тим, що обвинувачений Стус відмовився знайомитись з протоколом допиту, протокол був оголошений йому слідчим. Заяв та зауважень з боку обвинуваченого щодо протоколу не надійшло. Підписувати протокол обвинувачений Стус безмотивно відмовився.
Старший слідчий Слідчого відділу КДБ УРСР
майор
Селюк
ПРОТОКОЛ
допиту свідка
місто Київ
28 серпня 1980 р.
Старший слідчий Слідчого відділу КДБ Української РСР майор Селюк за дорученням старшого слідчого того ж відділу капітана Бойцова в приміщенні Слідчого відділу КДБ УРСР, каб. № 20, з додержанням вимог ст. ст. 85, 167 і 170 КПК УРСР допитав як свідка: Стус Василь Семенович, 1938 року народження (дані про особу обвинуваченого маються в справі).
ЗАПИТАННЯ. Чи знаєте ви Шевченка Олеся Євгеновича, якщо знаєте, то де, коли, за яких обставин познайомились з ним та які між вами стосунки?
ВІДПОВІДЬ. Відповіді на поставлене запитання не надійшло.
ЗАПИТАННЯ. Чи передавали ви Шевченку Олесю особисто або через інших осіб які-небудь виконані вами документи, якщо передавали, то які саме, з якою метою та коли і за яких обставин це було?
ВІДПОВІДЬ. Ніякої відповіді на поставлене запитання обвинувачений Стус не дав.
ЗАПИТАННЯ. Під час обшуку в квартирі Шевченка Олеся був вилучений рукописний документ під заголовком «Відкритий лист до Івана Дзюби» за підписом «Василь Стус». Вказаний документ пред’являється вам для ознайомлення.
Що ви можете показати щодо змісту пред’явленого вам документа, зокрема чи виготовляли ви документ такого змісту?
ВІДПОВІДЬ. Обвинувачений Стус не побажав знайомитись з пред’явленим йому документом «Відкритий лист до Івана Дзюби» і відповіді на поставлене запитання не дав.
ЗАПИТАННЯ. Чи передавали ви названий вище документ Шевченку Олесю, якщо передавали, то коли та за яких обставин, особисто чи через інших осіб, з якою метою?
ВІДПОВІДЬ. Відповіді на поставлене запитання від обвинуваченого Стуса не надійшло.
ЗАПИТАННЯ. Що вам відомо про виготовлення так званого «Українського вісника» та причетність до його видання Шевченка Олеся?
ВІДПОВІДЬ. Ніякої відповіді на запитання не надійшло.
В зв’язку з тим, що свідок Стус Василь Семенович відмовився знайомитись з протоколом допиту, протокол був оголошений йому слідчим. Заяв та зауважень щодо протоколу не поступило. Підписувати протокол Стус безмотивно відмовився.
Старший слідчий Слідчого відділу КДБ УРСР
майор
Селюк
ПОСТАНОВА
про притягнення як обвинуваченого
місто Київ
1 вересня 1980 року
Старший слідчий Слідчого відділу КДБ Української РСР майор Селюк, розглянувши матеріали кримінальної справи № 5 відносно Стуса Василя Семеновича, 8 січня 1938 року народження, —
ВСТАНОВИВ:
21 травня 1980 року Стусу пред’явлено обвинувачення в скоєнні злочину, передбаченного ст. 62 ч. 2 КК УРСР і ст. 70 ч. 2 КК РРФСР.
Під час подальшого попереднього розслідування кримінальної справи встановлені нові факти та обставини злочинної діяльності Стуса, в зв’язку з чим виникла необхідність в доповненні раніше пред’явленого йому 21 травня 1980 року обвинувачення.
Попереднім слідством по справі зібрано в достатній мірі доказів для пред’явлення Стусу Василю Семеновичу обвинувачення в тому, що він, будучи раніше, 7 вересня 1972 року, засудженим Київським обласним судом за проведення антирадянської агітації і пропаганди (ст. 62 ч. 1 КК УРСР) до 5 років позбавлення волі і 3 років заслання, відбуваючи основну та додаткову міру покарання — у виправно-трудовій колонії № 19 селища Лісний Мордовської АРСР та в засланні в Магаданській області, а з 3 серпня 1979 року до травня 1980 року мешкаючи в місті Києві, не став на шлях виправлення і, залишаючись на ворожих радянському суспільству позиціях, спілкуючись шляхом особистих контактів та листування з особами, засудженими за особливо небезпечні державні злочини, а також з представниками зарубіжних буржуазно-націоналістичних кіл й іншими відщепенцями, на ґрунті антирадянських націоналістичних переконань, незважаючи на неодноразові попередження з боку офіційних осіб органів влади та представників громадськості про недопустимість злочинної діяльності, протягом тривалого часу з метою підриву і ослаблення Радянської влади систематично виготовляв, зберігав та розповсюджував антирадянську і наклепницьку літературу, в якій містяться заклики до проведення боротьби з Радянською владою та вигадки, що порочать радянський державний і суспільний лад. Деякі з них потрапили за кордон в капіталістичні країни, де широко використовуються буржуазно-націоналістичними центрами в провокаційних кампаніях проти Союзу РСР. Разом з цим займався антирадянською агітацією і пропагандою в усній формі, поширюючи наклепницькі вигадки на радянський державний і суспільний лад.
Так, у грудні 1976 року, відбуваючи покарання у виправно-трудовій колонії № 19 селища Лісний Мордовської АРСР, незважаючи на оголошене йому 19 жовтня 1975 року у відповідності з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 грудня 1972 року офіційне попередження про недопустимість ворожої діяльності, Стус з метою підриву та ослаблення Радянської влади виготовив наклепницький документ у вигляді «заяви» до Президії Верховної Ради СРСР і тоді ж поширив його, надіславши до Прокуратури Союзу СРСР зі своїм листом-проханням, щоб текст «заяви» було доведено до «адресата».
В зазначеному документі він зводить наклепницькі вигадки, що порочать радянський державний і суспільний лад. Зокрема, намагається довести, що в нашій країні начебто існує беззаконня та відсутня демократія. Схвалюючи діяльність осіб, заарештованих за особливо небезпечні та інші державні злочини, робить спробу обвинуватити Радянську владу в порушенні прав людини.
Тоді ж, у 1976 році, відбуваючи міру покарання в Мордовській АРСР, з тією ж метою виготовив документ у вигляді «Відкритого листа до І. Дзюби». В ньому Стус, паплюжачи радянський державний і суспільний лад, наклепницьки твердить, що на Україні в 1972—1973 роках начебто відбувся «антиукраїнський погром», під час якого нібито притискувалась «національна гідність» радянських людей, що в СРСР кожен український літератор начебто «поневолений», а народ знаходиться нібито «в якомусь вакуумі», і його духовне існування «поставлено під загрозу».
Зазначений ворожий документ набув поширення серед націоналістично настроєних осіб, зокрема потрапив до мешканця міста Києва Шевченка Олеся Євгеновича, притягнутого по іншій справі до кримінальної відповідальності за антирадянську агітацію і пропаганду. Рукописна копія цього документа була вилучена по вказаній кримінальній справі під час обшуку 1 квітня 1980 року.
