Piekosiński F. Pieczęcie polskie wieków średnich // Sprawozdania Komisji do badania historii sztuki w Polsce. — Kraków, 1900 [1897—1899]. — T. 6. — S. 293—294, 306; Лаппо-Данилевский А. Печати последних галичско-владимирских князей и их советников // Болеслав-Юрий II Тройденович, князь Малой Руси: Сборник материалов и исследований. — Санкт-Петербург, 1907. — С. 211—310; Дашкевич Я. Геральдичне зображення Лева в період Галицько-Волинської держави (перша половина XIV ст.) // Знак. — 1998. — 4. 16. — С. 6—8; та ін.

122

Barwiński В. Pieczęcie ksiąžąt halicko-wlodzimierskich z pierwszej potowy XIV wieku // Wiadomozci numizmatyczno-archeologiczne. — 1909. — № 6. — S. 99—104; №7.-S. 127—130. Перевидання цієї публікації: Барвінський Б. Українські сфрагістичні пам’ятки XII—XIV століть // Записки НТШ. — Львів, 1996. — Т. CCXXXI. — С. 251—257.

123

Гречило А. Земельна геральдика // Пам’ятки України. — 1991. — № 3. — С. 42.

124

Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. — С. 112.

125

Каменцева Е. И., Устюгов Н. В. Русская геральдика и сфрагистика. — Москва, 1974. — С 148.

126

Dlugosz J. Opera omnia. — Cracoviae, 1877. — T. XIII. — P. 39.

127

Летопись по Ипатскому списку. — С. 559. Ідеться про оборонну вежу в Білавино, руїни якої збереглися досі.

128

Петрушевич А. О городѣ Галичѣ за Луквой // Вѣстник Народного Дома. — 1887. — Ч. 52. — С. 467; Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. — С. 154.

129

Kittel Е. Siegeln. — Braunschweig, 1970. — S. 215; Maclagan M. The Byzantine Empire and Heraldry // Genealógia 8c Heraldica. Actas do 17-o Congresso Internacional das (icncias Genealógica e Heraldica: Heraldica. — Lisboa, 1986. — P. 345—347.

130

Наприклад, Хроніка Матвія Паризького (середина XIII ст.) подає герб імператора Фрідріха II як «у золотому щиті дво— або одноголовий орел» та малюнок із двоголовим орлом (див.: Ströhl Н. G. Heraldischer Atlas. — Stuttgart, 1899. — Taf. XVIII, No. 1; Schurdel H. D. Flaggen & Wappen Deutschland. — Augsburg, 1995. — S. 51).

131

Ще й досі двоголовий орел є на державних символах Росії, Албанії, Сербії, Чорногорії, активно використовується в емблематиці Греції та Туреччини.

132

Высоцкий С. А. Светские фрески Софийского собора в Києве. — К., 1989. — С. 63,84.

133

Климкевич Р. О. Двоголовий орел Галицько-Володимирського Королівства // Музейні вісті. — Чикаго, 1959. — 4.1—II. — С. 5—10.

134

Dlugosz J. Opera omnia. — T. XIII. — Р. 39.

135

Dlugosz J. Insignia... — S. 16.

136

Piekosiński Е Pieczęcie polskie wieków średnich. — S. 392.

137

Piekosiński Е Pieczęcie polskie wieków średnich... — S. 316—317.

138

Vossberg Е A. Siegel des Mittelalters... — Taf. 19; Akta grodzkie і ziemskie. — Lwów, 1870. — T. II. — S. 8; Piekosiński F. Pieczęcie polskie wieków średnich... — S. 318; Однороженко О. Руські королівські, господарські та князівські печатки XIII — XIV ст. — X., 2009. — С. 51—53, 195—196, № 14, 16, 17.

139

Крижанівський А. Львівський монетний двір у XIV—XV століттях. — Львів, 2007. — С. 45—150.

140

Kuczyński S. К. Polskie herby ziemskie: Geneza, treści, fimkcje. — Warszawa, 1993. — S. 14.

141

Vossberg F. A. Siegel des Mittelalters...; Dzialyński A. T. Zbiór praw litewskich od roku 1389 do roku 1529. — Poznań, 1841; Żebrawski T. O pieczęciach dawnej Polski і Litwy. — Kraków, 1871 — Zesz. II; Gumoxvski M. Pieczęcie królów polskich. — Kraków, 1910—1920; та ін.

142

Polaczkówna H. Stemmata Polonica. — Lwów, 1926. — S. 30. На малюнку лев поданий без корони.

143

Гречило А. Міські печатки Львова XIV—XVIII ст. — Львів, 2010.

144

Dlugosz J. Insignia... — S. 17. Крім того, важливим джерелом є рукописний гербовник Кразма Камина 1575 р. (зберігається: Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка. Відділ рукописів і рідкісних видань. — Од. зб. 995 III: Liber insignorum Regionum atque clenodiorum Regni Poloniae summa cum diligentia elaboratus, 1575). До наукового обігу його ввів 1930 р. М. Фрідберґ, детально проаналізувавши та зіставивши цей твір разом із ще шістьма версіями «Клейнодів» Яна Длуґоша (Friedberg M. Klejnoty Dlugoszowe // Rocznik Polskiego towarzystwa heraldycznego. — 1930. — T. X. — S. 1—118).

145

Dlugosz J. Opera omnia. — T. XIII. — P. 38—41.

146

Передовсім: Paprocki B. Gniazdo Cnoty. — Kraków, 1578; Ejusd. Herby rycerstwa polskiego. — Krakow, 1584 (перевидання: Kraków, 1858).

147

Ojczyste spominki w pismach do dziejów dawnej Polski / Wyd. A. Grabowski. — Kraków, 1845. — T. I. — S. 7; Paprocki B. Gniazdo Cnoty. — S. 1221, Paprocki B. Herby... — S. 709.

148

Гваньїні О. Хроніка Європейської Сарматії. — K., 2007. — С. 413.

149

Liber insignorum Regionum... — К. 9; Polaczkówna Н. Stemmata Polonica. — S. 32. У другому джерелі обидві голови орла вкриті коронами.

150

Kucharski W. Sanok і Sanocka ziemia w dobie Piastów і Jagiellonów. — Lwów, 1905. — S. 8. Папроцький не знав, який герб використовує ця земля (Paprocki В. Gniazdo Cnoty. — S. 1222).

151

Dlugosz J. Opera omnia. — T. XIII. — P. 39.

152

Переклад поданий за: Літопис Руський (за Іпатським списком). — К., 1989. — С. 418.

153

Гречило А. Земельна геральдика // Пам’ятки України. — 1991. — № 3. — С. 44.

154

Heymowski A. Herby polskie w brukselskim Armorial Gymnich, recte Lyncenich // Studia Żródioznawcze. — Warszawa, 1985. — Vol. XXIX. — S. 116.

155

Dlugosz J. Opera omnia. — T. XIII. — Р. 39.

156

Dlugosz J. Insignia... — S. 17; Polaczkówna H. Stemmata Polonica. — S. 32; Friedberg M. Klejnoty Dlugoszowe. — S. 54.

157

Опубліковано в: Wawel 1000—2000: Wystawa Jubileuszowa. — Kraków, 2000. — T. 1. — S. 37; T. 3. — S. 5.

158

Люстрація краківської скарбниці 1730 р. вже свідчила про поганий фізичний стан земельних хоругов (Zbiór pamiętników historycznych о dawnej Polszcze. —. Warszawa, 1822. — T. III. — S. 118).

159

Ojczyste spominki... — S. 7; Bielski M. Kronika... — L. 425.

160

Гваньїні О. Хроніка Європейської Сарматії. — C. 414.

161

Dlugosz J. Opera omnia. — T. XIII. — P. 41.

162

The Heraldry of Lithuania. — Vilnius, 1998. — P. 9.

163

Наприклад, на великій королівській печатці Владислава Ягайла з 1388 р. цей герб подано у щиті разом із гербами Польського королівства, земель Добринської, Сандомирської, Каліськоїта Куявської і Русі (Vossberg F. A. Siegeln des Mittelalters... — S. 12—13; Taf. 7).

164

Див. зокрема: Gumowski M. Pieczęcie książąt litewskich // Ateneum Wileński. — 1930. — T. VII, Nr. 3—4. — S. 684—725; Цітоÿ А. Наш сімвал — Пагоня. — Мінск, 1992. — C. 16—30; Шаланда А. Пагоня // Вялікае княства Літоÿскае: Энцыклапедыя. — Мінск, 2005. — T. 2. — С. 382; Rimsa Е. Heraldry: past to present. — Vilnius, 2005. — P. 58—71; та ін.

165

Paproski B. Gniazdo Cnoty. — S. 1228—1229, Paprocki В. Herby... — S. 719.

166

Dlugosz J. Opera omnia. — T. XIII. — P. 41.

167

Vossberg F. A. Siegel des Mittelalters... — Taf. 22—23; Semkowicz W. Sfragistyka Witolda. — S. 12, 19—20; Gumowski M. Pieczęcie ksiąźąt litewskich. — S. 720—721.

168

Paprocki B. Gniazdo Cnoty. — S. 1227, Paprocki B. Herby... — S. 717.

169

Volumina legum. — Petersburg, 1859. — T. I. — S. 83.

170

Архив ЮЗР. — K., 1907. — 4. 8, t. 5. — C. 127; Крикун M. Брацлавське воєводство у XVI—XVIII століттях: Статті і матеріали. — Львів, 2008. — С. 11.

171

Volumina legum. — Petersburg, 1859. — Т. II. — S. 99.

172

Paprocki B. Herby... — S. 719.

173

Volumina legum. — T. II. — S. 295. Див. також: Niesiecki K. Herbarz Polski. — Lipsk 1839—1846. — T. 1. — S. 177, 220.

174

Paprocki B. Gniazdo Cnoty. — S. 1227, Paprocki В. Herby... — S. 718.

175

Volumina legum. — T. I. — S. 87.

176

Гваньїні О. Хроніка Європейської Сарматії. — C. 420.

177

Russian arms and Armour. — Leningrad, 1982. — R 35.

178

Див. зокрема: Гречило А. Українська міська геральдика. — K., Львів, 1998. — С. 53, 63, 71—73.

179

Соболева Н. А. Российскад городская и областная геральдика XVIII—XIX вв. — Москва, 1981. — С. 17—18, 226—228; та ін.

180

Niesiecki К. Herbarz Polski. — Т. 1. — S. 230.

181

Чорний орел у золотому полі: Ягайлонська бібліотека в Кракові (Biblioteka Jagiellońska). — Відділ рукописів. — Sygn. 7006 III. — К. 33.

182

Лѣтопись Григорія Грабянки: Дѣйствія презѣльной и отъ начала поляковъ крвавшой небывалой брани Богдана Хмелницкого, гетмана запорожского, съ поляки. — К., 1854. — С. 21.

183

Антонович В. Коротка історія козаччини. — К., 1991. — С. 27.

184

Ситий І. Герб України XVIII ст. // Знак. — 2006. — 4. 38. — С. 2.

185

Исторія Русовь или Малой Россіи / Изд. О. Бодянский. — Москва, 1846. — С. 29; Akta historyczne do panowania Stefana Batorego króla polskiego. — Warszawa, 1881. — S. 336—338.

186

Żródia dziejowe. — Warszawa, 1881. — T. IX. — S. 203,217.

187

Грушевський M. Історія України-Руси. — K., 1995. — T. VII. — С. 155.

188

Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі. — К., 1993. — С. 24—25.

189

Грабовецький В., Гавриленко В. Невідомий універсал і найдавніша козацька печатка гетьмана Григорія Лободи з 1595 р. // Середні віки на Україні. — К., 1971. — Вип. 1. — С. 204—208.

190

Фотокопія документа: Сас Π. М. Герб Війська Запорозького: із минулого у сучасне. — К., 2010. — С. 83.

191

Сакович К. Вѣршѣ на жалосный погребѣ зацного рыцера Петра Конашевича Сагайдачного. — К., 1622. — С. 1 зв. Див. також: Степовик Д. В. Українська графіка XVI—XVIII століть: Еволюція образної системи. — К., 1982. — С. 301.

192

Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией. — Санкт-Петербург, 1878. — T. X. — Ст. 487—490.

193

Там само. — Ст. 501—504; Воссоединение Украины с Россией: Документи и материалы в трех томах. — Москва, 1954. — T. III. — С. 567.

194

Крип’якевин І. З козацької сфрагістики // Записки НТШ. — Львів, 1917. — T. СХХІІІ— CXXIV. — С. 1—16; Ситий І. Печатка Богдана Хмельницького (за матеріалами Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського) // Знак. — 1996. — 4. 11. — С 3; Гавриленко В. Сфрагістично-геральдичні аспекти козацької державності // Там само. — 2001. — 4. 23. — С. 2—3; Однороженко О. Українські державні, земельні та міські печатки козацької доби (кінець XVI—XVIII ст.). — Харків, 2003. — С. 31—47,182—186; та ін.