Вільгельм послуговувався головно шістьма мовами: німецькою, французькою, українською, польською, італійською та англійською. П’ять із цих мов застосовують латинську абетку. Українська, як і російська, на письмі передається кирилицею. Українські та російські слова відтворено за спрощеною версією системи транслітерування Бібліотеки Конгресу США. У головній частині тексту українські та російські назви відтворено у найпростіших із можливих форм, у примітках — більш точно. Люди, що знають ці мови, побачать, що такий підхід не перешкоджає їхньому розумінню; всі інші не матимуть підстав цим перейматися. За винятком уривків із романів, що їх подано в бібліографії, будь-які переклади з цих та інших мов є моїми — хоча я безсоромно турбував друзів і колег із проханнями про допомогу.
Усі чоловіки у найближчій родині Вільгельма фон Габсбурга носили ім’я Карл, на честь ерцгерцога Карла, герцога Тешенського, діда Вільгельмового батька (і прадіда матері), а також, дещо більш віддалено, на честь цісаря Карла, над чиєю імперією у шістнадцятому столітті не заходило сонце. Сам Вільгельм був Вільгельмом-Францом-Йосифом-Карлом, його батько був Карлом-Штефаном, один із братів називався Карлом-Альбрехтом, а інший — Лео-Карлом. Додає сум’яття ще й те, що австрійським цісарем із 1916 року теж був Карл. Для спрощення справи я вдався до того вирішення проблеми, що було поширеним серед їхніх сучасників, і говорив у тексті про Штефана, а не Карла-Штефана, Альбрехта, а не Карла-Альбрехта, і Лео, а не Лео-Карла. Таким чином, цісар Карл стає єдиним Карпом моєї розповіді.
До Вільгельма у різних контекстах застосовувалися різні імена. Члени родини, друзі, коханці й товариші знали його Ґійомом, Ґі, Робером, Вільямом, Василем, Віллі, або ж Віші. Я називаю його Віллі, коли йдеться про його дитинство, та Вільгельмом у дорослому віці. Вжиток цих німецьких форм його імені не означає, що він був німцем за національністю, бо таким він — переважно — не був. Німецька мова могла колись відсилати до універсального, а універсальне в людині завжди непевне. Після нацистського періоду німецька мова набула інших відголосів, аніж ті, що їх вона мала впродовж значної частини Вільгельмового життя. Перед 1933 роком німецька культура була цвітом Європи не лише в самій Німеччині, а й у володіннях Габсбурґів. На відміну від К., героя Кафчиного Процесу, Вільгельм обрав собі ту ідентичність, за яку отримав вирок і загинув. Подібно до Ульріха, героя Музілевої Людини без властивостей, він ніколи не вважав такий вибір остаточним.
Примітки
АРХІВИ ТА СКОРОЧЕННЯ
AAN Archiwum Akt Nowych, Варшава, Польща
AC Archives Contemporaines, фонтанблє, Франція
AKPR Archiv Kancelâre Prezidenta Republiky, Прага, Чеська Республіка
АР Archives de Paris, Париж, Франція
APK-OŻ Archiwum Państwowe w Katowicach, Oddział w Żywcu, Польща
APP Archives de la Préfecture de Police, Париж, Франція
AR Archiv der Republik, Відень, Австрія
AUTGM Archiv Üstavy Tomäse Garrigue Masaryk, Прага, Чеська Республіка
BA Bundesarchiv, Берлін-Ліхтерфельде, Німеччина
BHStA Bayerisches Hauptstaatsarchiv, Мюнхен, Німеччина
BK Bundesarchiv, Кобленц, Німеччина
CAW Centralne Archiwum Wojskowe, Рембертув, Польща
HHStA Haus-, Hof-, und Staatsarchiv, Відень, Австрія
HURI Ukrainian Research Institute, Harvard University, Tokary Collection
KA Kriegsarchiv, Відень, Австрія
PAAA Politisches Archiv, Auswärtiges Amt, Берлін, Німеччина
WSL Wiener Stadt— und Landesarchiv, Відень, Австрія
ПДГ Протокол допиту (Протокол допроса), Вільгельм фон Габсбурґ
ПДН Протокол допиту (Протокол допроса), Роман Новосад
РГВА Российский государственный военний архив, Москва, Росія
ЦДАГО Центральний державний архів громадських об'єднань, Київ, Україна
ЦДАВО Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, Київ, Україна
ЦДІАЛ Центральний державний історичний архів, Львів, Україна
Бібліографія
ДРУКОВАНІ ПЕРШОДЖЕРЕЛА
Епіграф
Nietzsche, Friedrich. «Nachgelassene Fragmente Frühjahr 1881 bis Sommer 1882». Nietzsche Werke. Kritische Gesamtausgabe. Берлін: Walterde Gruyter, 1973, Fünfte Abteilung, Zweiter Band, 411.
Лібретто
Des Kaisers Traum. Festspiel in einem Aufzuge von Christiane Gräfin Thun-Salm. Musik von Anton Rückauf. Відень, 1908.
Романи
Музіль, Роберт. Сум'яття вихованця Терлеса. З нім. пер. Юрій Прохасько. Київ: Юніверс, 2001.
Музіль, Роберт. Людина без властивостей. З нім. пер. Олекса Логвиненко. Київ: Видавництво Жупанського, 2010. У 2 т.
Часописи
Berlinske Tidende, 31 березня 1920; Die Neue Zeitung, 3 грудня 1908; Die Presse, 10 листопада 2007; Gazeta Wyborcza, 1991—2005; Le Figaro, 4 липня, 28 липня, 13 серпня 1935; Le Jour, 25 липня 1934; Le Journal, 28 липня 1935; Le Populaire, 15 грудня 1934, 28 липня 1935; L'Oeuvre, 28 липня 1935; Matin, 15 грудня 1934; Neues Wiener Journal, 9 січня 1921; New York Times, 14 листопада 1930, 21 лютого 1931, 15 вересня 1931, 11 вересня 1934, 17 грудня 1937, 7 квітня 1997; Rzeczpospolita, 1991—2005; Völkischer Beobachter, 11 березня 1937; Volksblatt, 6 грудня 1908; Wiener Abendpost, З грудня 1908; Wiener Bilder, 9 грудня 1908; Wiener Mittag, 2 вересня 1921; Кореспондент, 15 червня 2007; Соборна Україна, 1 листопада 1921.
ВТОРИННІ ДРУКОВАНІ ДЖЕРЕЛА
Abramson, Henry. A Prayer for the Government: Ukrainians and Jews in Revolutionary Times, 1917—1920. Cambridge, MA: Harvard University Press, 1999.
Afflerbach, Holger (Hrsg.). Kaiser Wilhelm II als Oberster Kriegsherr im Ersten Weltkrieg. Мюнхен: R. Oldenbourg, 2005.
Andies, Hellmut. Der Fall Otto Habsburg: Ein Bericht. Відень: Verlag Fritz Molden, 1965.
Antonoff, Anne Louise. «Almost War: Britain, Germany, and the Balkan Crisis, 1908—1909». PhD diss., Yale University, 2006.
Applebaum, Anne. Gulag: A History. New York: Doubleday, 2003.
Armie. Maria Cristina de Habsburgo Reina de Espańa. Барселона: Ediciones Maria Rosa Urraca Pastor, 1935.
Arz, Artur. Zur Geschichte der Grossen Krieges 1914—1918. Відень: Rikola Verlag, 1924.
Тимоті Снайдер; червоний КНЯЗЬ
Badeni, Joachim. Autobiografia. Краків: Wydawnictwo Literackie, 2004.
Balfour, Michael, and John Mair. Four-Power Control in Germany and Austria. London: Oxford University Press, 1956.
Banac, Ivo. The National Question in Yugoslavia: Origins, History, Politics. Ithaca, NY: Cornell University Press, 1984.
Banac, Ivo With Stalin against Tito: Cominformist Splits in Yugoslav Communism. Ithaca, NY: Cornell University Press, 1988.
Bar, Jacek. «Z Życia koła», Неопублікований рукопис, доступний з: http://www.przewodnicy.net/kpt/zycie04/04__1020.html. 20 жовтня 2004.
Bartovskÿ, Vojtëch. Hranice: Statisticko-Topografickÿ a kulturnÿ obraz. Hranice: Nakładem Vojt. Bartovského, 1906.
Basch-Ritter, Renate. Österreich auf allen Meeren: Geschichte derk. (u.) k. Marine 1382 bis 1918. Ґрац: Verlag Styria, 2000.
Baumgart, Winfried. Deutsche Ostpolitik 1918. Відень: R. Oldenbourg Verlag, 1966.
Baur, Johannes. Die russische Kolonie in München 1900—1945. Візбаден: Harrasowitz Verlag, 1998.
Bayer v. Bayersburg, Heinrich. Österreichs Admirale. Відень: Bergland Verlag, 1962.
Beer, Siegfried. «Die Besatzungsmacht Großbritannien in Österreich 1945—1949», у Alfred Ableitinger, Siegfried Beer und Eduard G. Staudinger (Hrsg.). Österreich unter Alliierter Besatzung 1945—1955, 41—70. Відень: Böhlau Verlag, 1998.
Beller, Steven. «Kraus’s Firework: State Consciousness Raising in the 1908 Jubilee Parade in Vienna and the Problem of Austrian Identity». У: Staging the Past: The Politics of Commemoration in Habsburg Central Europe, 1848 to the Present, ed. Maria Bucur and Nancy Wingfield, 46—71. West Lafayette, IN: Purdue University Press, 2001.
Berenson, Edward. The Trial of Madame Caillaux. Berkeley: University of California Press, 2002.
Berkhoff, Karel C. Harvest of Despair: Life and Death in Ukraine under Nazi Rule. Cambridge, MA: Harvard University Press, 2004.
Bihl, Wolfdieter. «Beitrage zur Ukraine-Politik Österreich-Ungarns 1918». Jahrbücher für Geschichte Osteuropas 14 (1966): 51—62.
Bihl, Wolfdieter. Österreich-Ungarn und die Friedenschlüsse von Brest-Litowsk. Відень: Böhlau Verlag, 1970.
Bihl, Wolfdieter. «Zur Tätigkeit des ukrainophilen Erzherzogs Wilhelm nach dem Ersten Weltkrieg». Sonderdruck aus Jahrbücher für Geschichte Osteuropas. Мюнхен: Osteuropa-Institut, 1971.
Binder, Dieter A. «The Christian Corporatist State: Austria from 1934 to 1938». У: Austria in the Twentieth Century, ed. Rolf Steininger, Günther Bischof, and Michael Gehler, 72—84. New Brunswick, NJ: Transaction Publishers, 2002.
Binder, Harald. Galizien in Wien: Parteien, Wahlen, Fraktionen und Abgeordnete im Übergang zur Massenpolitik. Відень: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 2005.
Blanning,Tim, The Pursuit of Glory: Europe 1648—1815. New York: Penguin, 2007.
Боляновський, Андрій. Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939—1945). Львів: CIUS, 2003.
Borowsky, Peter. Deutsche Ukrainepolitik 1918. Любек, Німеччина: Matthiesen Verlag, 1970.
Boyer, John W. «Political Catholicism in Austria, 1880—1960». Contemporary Austrian Studies 13 (2004): 6-36.
Bożek, Gabriela, ed. Żywieckie projekty Karola Pietschki. Катовіце: Śląskie Centrum Kulturowego, 2004.
Brandon, Ray, and Wendy Lower, eds. The Shoah in Ukraine: History, Testimony, and Memorialization. Bloomington: Indiana University Press, 2008.
Brassaï, The Secret Paris of the 1930s. New York: Pantheon Books, 1976.
Bridge, F. R., «The Foreign Policy of the Monarchy 1908—1918». У: The Last Years of Austria-Hungary: Essays in Political and Military History 1908—1918, ed. Mark Cornwall. Exeter, UK: University of Exeter Press, 1990.
Brook-Shepherd, Gordon. The Last Empress: The Life and Times of Zita of Austria-Hungary, 1892—1989. New York: HarperCollins, 1991.
Brook-Shepherd, Gordon. Uncrowned Emperor: The Life and Times of Otto von Habsburg. London: Hambledon and London, 2003.
Bruski, Jan Jacek. Petlurowcy: Centrum Państwowe Ukraińskiej Republiki Ludowej na wychodYstwie (1919—1924). Краків: Arcana, 2004.
Бубній, Михайло. Редемптористи. Львів: Монастир Св. Альфонса, 2003.
Buchanon, Tom, and Martin Conway, eds. Political Catholicism in Europe. New York: Oxford University Press, 1996.
Burds, Jeffrey. «The Early Cold War in Soviet West Ukraine». Carl Beck Papers, Pittsburgh, no. 1505, 2001.
Burian, Stephen. Austria in Dissolution. London: Ernst Benn, 1925.
Burrin, Philippe. Faschisme, nazisme, autoritarisme. Paris: Éditions du Seuil, 2000.
Cartledge, Bryan. The Will to Survive: A History of Hungary. London: Timewell Press, 2006.
Cavallie, James. Ludendorff och Kapp і Sverige. Stockholm: Almqvist & Wiksell International, 1993.
Chałupska. Anna. «Księżna wraca do Żywca». Nad Sołą i Koszarową 4, no. 11 (червень 2001).
Chłopczyk, Helena. «Alicja Habsburg — Księżna-Partyzant». Karta groni 26 (1991): 28—36.
Chłopczyk, Helena. «Ostatni właściciele dóbr Żywieckich». Неопублікована стаття. Żywiec, 1986.
Cienciala, Anna, Natalia Lebedeva, and Wojciech Materski, eds. Katyń: A Crime without a Punishment. New Haven, CT: Yale University Press, 2007.
Clark, Christopher. Iron Kingdom: The Rise and Downfall of Prussia, 1600—1947. Cambridge, MA: Harvard University Press, 2006.
Clark, Christopher. Kaiser Wilhelm II. London: Longman, 2000.
Cohen, Gary. The Politics of Ethnic Survival: Germans in Prague, 1861—1914. West Lafayette, IN: Purdue University Press, 2006.
Cornwall, Mark. The Undermining of Austria-Hungary: The Battle for Hearts and Minds. New York: St. Martin’s, 2000.
Дашкевич, Ярослав. «Вільгельм Габсбурґ і історія». Розбудова держави 1, ч. 4 (2005): 57—69.
Deàk, Istvan. Beyond Nationalism: A Social and Political History of the Habsburg Officer Corps 1848—1918. New York: Oxford University Press, 1990.
Dedijer, Vladimir. The Road to Sarajevo. New York, Simon and Schuster, 1966.
Дяків, Соломія, ред. Листи Митрополита Андрея Шептицького до Іларіона Свєнціцького. Львів: Українські технології, 2005.
Dickinger, Christiane. Franz Josef I: Die Entmythisierung. Відень: Ueberreuter, 2002.
Dobosz, Stanislas. Wojna na ziemi Żywieckiej. Живець: Gazeta Żywiecka, 2004.
Documents ruthéno-ukrainiens. Париж: Bureau Polonais de Publications Politiques, 1919.
Донцов, Дмитро. Рік 1918. Торонто: Гомін України, 1954.
Eudin, Xenia Joukoff. «The German Occupation of the Ukraine in 1918». Russian Review 1, no. 1 (1941), 90-105.
