ЗАПИТАННЯ. Постановою від 1 вересня 1980 року ви притягнуті по кримінальній справі № 5 як обвинувачений в скоєнні злочину — антирадянської агітації і пропаганди, передбаченого ст. 62 ч. 2 Кримінального кодексу Української РСР і ст. 70 ч. 2 Кримінального кодексу Російської РФСР, тобто в тому, що ви протягом тривалого часу (1974—1980 років), відбуваючи за вироком Київського обласного суду від 7 вересня 1972 року основну та додаткову міру покарання в Мордовській АРСР і Магаданській області та мешкаючи в місті Києві, до погашення судимості за раніше скоєний злочин, з метою підриву та ослаблення Радянської влади займалися виготовленням, зберіганням та розповсюдженням антирадянської і наклепницької літератури, в якій містяться заклики до проведення боротьби з Радянською владою та вигадки, що порочать радянський державний і суспільний лад. Деякі з виготовлених вами документів потрапили за кордон, де використовуються буржуазно-націоналістичними центрами в провокаційних кампаніях проти Союзу РСР. Разом з цим займалися антирадянською агітацією і пропагандою в усній формі, поширюючи наклепницькі вигадки на радянський державний і суспільний лад.
Вказана постанова вам пред’являється для ознайомлення та особистого прочитання.
Одночасно з цим вам роз’яснені права обвинуваченого, передбачені ст. 142 Кримінально-процесуального кодексу УРСР.
Чи зрозуміло вам, у чому ви звинувачуєтесь та права обвинуваченого?
ВІДПОВІДЬ. Обвинувачений Стус особисто ознайомився з постановою від 1 вересня 1980 року про притягнення його як обвинуваченого по кримінальній справі № 5, заявив, що вона йому зрозуміла, більше ніякої відповіді на поставлене запитання не дав.
ЗАПИТАННЯ. Чи визнаєте ви себе винним у пред’явленому вам звинуваченні, тобто в скоєнні злочину, передбаченого ст. 62. ч. 2 КК УРСР і ст. 70 ч. 2 КК РРФСР, який викладено в постанові від 1 вересня 1980 року про притягнення вас як обвинуваченого?
ВІДПОВІДЬ. Абсолютно не вважаю себе винним у пред’явленому мені обвинуваченні.
ЗАПИТАННЯ. Вам пропонується дати докладні показання по суті пред’явленого обвинувачення.
ВІДПОВІДЬ. Обвинувачений Стус відмовився давати показання по суті викладеного в постанові звинувачення.
ЗАПИТАННЯ. Що ви бажаєте доповнити в зв’язку з допитом вас як обвинуваченого, чи маєте якісь пояснення та заяви відносно пред’явленого вам обвинувачення і поставлених запитань?
ВІДПОВІДЬ. Відповідати відмовився.
В зв’язку з тим, що обвинувачений Стус відмовився знайомитись з протоколом допиту, протокол оголошений йому в присутності прокурора слідчим. Заяв та зауважень щодо протоколу допиту — не надійшло. Підписувати протокол допиту обвинувачений Стус відмовився, при цьому ніяких мотивів не привів.
Старший слідчий Слідчого відділу КДБ УРСР
майор Селюк
Помічник Прокурора Української РСР старший радник юстиції
Потапенко
Том 3
Протокол допиту свідка
місто Київ
25 серпня 1980 р.
Допит почато о 15 год. 00 хв.
Закінчено о 16 год. 45 хв.
Старший слідчий слідчого відділу КДБ Української РСР майор Селюк в приміщенні Слідчого відділу КДБ УРСР, кабінет № 20, з додержанням вимог ст. ст. 85, 167 і 170 КПК УРСР допитав як свідка:
1. Прізвище: Андрієвська.
2. Ім’я: Валерія.
3. По батькові: Вікторівна.
4. Дата народження: 1938.
5. Місце народження: місто Охтирка Сумської області.
6. Національність і громадянство: українка, гр-ка СРСР.
7. Партійність: безпартійна.
8. Освіта: вища.
9. Рід занять: Московська лабораторія при Науково-дослідницькому інституті УРСР (психології) ст. науковий співробітник.
10. Місце проживання: Київ-167, вул. Плеханова, 6, квартира 40.
11. Паспорт: II — МА № 743851, виданий 2.09.1977 р. ВВС Дарницького райвиконкому міста Києва.
12. В яких стосунках з обвинуваченим і потерпілим: нормальних.
У відповідності з ч. IV ст. 167 КПК УРСР Андрієвській В. В. роз’яснені обов’язки свідка, передбачені ст. 70 КПК УРСР, і її попереджено про відповідальність за ст. 179 КК УРСР за відмову або ухилення від дачі показань і за ст. 178 ч. 2 КК УРСР за дачу завідомо неправдивих показань.
(підпис свідка)
На пропозицію дати показання по всіх відомих їй обставинах свідок показала:
Стуса Василя Семеновича я знаю приблизно з 1969 року. Я декілька разів чула його виступи на вечорах, поважала як поета, проте наше особисте знайомство було лише побіжним. Обставин, за яких саме ми познайомились, я зараз не пам’ятаю. Спілкування між нами ніякого не було, зустрічі були принагідні, він знав мене як дружину Сверстюка Євгена Олександровича, з яким був добре знайомий.
В 1972 році Стус був засуджений Київським обласним судом до п’яти років позбавлення волі в виправно-трудовій колонії і трьох років заслання. Який саме злочин йому інкримінувався, мені невідомо.
Під час перебування Стуса в виправно-трудовій колонії я від нього ніяких листів не отримувала.
Коли він мешкав у Магаданській області, я отримала від нього два-три листи. В цих листах були слова дружнього привіту і підтримки дружині товариша. В свою чергу я також написала йому декілька листів, в яких коротко розповідала про своє життя. Листи Стуса в мене не збереглися.
В серпні минулого року Стус повернувся до Києва і десь восени разом зі своєю дружиною заходив до мене додому. Як я вважаю, він хотів провідати мене, подивитись, як я живу.
Це була моя єдина зустріч з Стусом після його повернення додому.
Під час цієї зустрічі Стус розповідав про себе, розпитував про Євгена, від якого я щойно повернулась.
Якихось наклепницьких висловлювань, що порочать радянський державний і суспільний лад, я від нього не чула.
Мені також невідомо, чи займався Стус виготовленням та розповсюдженням документів антирадянського або наклепницького змісту.
Згодом від когось із своїх знайомих, кого саме не пам’ятаю, я чула, що він працює в ливарному цеху якогось завода. Ніяких зв’язків я з ним і його сім’єю не підтримувала і тільки недавно від слідчих органів дізналась, що він заарештований.
ЗАПИТАННЯ. Вам пред’являються для огляду чотири аркуші з учнівського зошита з рукописним текстом листа, що починається зі слів: «Дорога Михасю! Дорогі Світлано, Юрку!..» і закінчується словами: «…хоч бувало не часто, на жаль», в якому є також звернення до вас.
Покажіть, чи отримували ви коли-небудь подібного листа, якщо отримували, то коли саме, від кого?
ВІДПОВІДЬ. Я особисто ознайомилась з пред’явленим мені листом, що починається зі слів: «Дорога Михасю! Дорогі Світлано, Юрку!..», і бачу, що в ньому є звернення і до мене.
Як я зараз пригадую, з текстом цього листа я знайомилась десь наприкінці 1977 року. Першу частину листа я переглянула поверхово, а детально прочитала його кінець, де Стус звертався до мене. Думаю, що це була його відповідь на мій лист, в якому я описувала свою поїздку на побачення до чоловіка (Сверстюка Євгена Олександровича) в Пермську область. Знайомилась я в 1977 році не з цим примірником, який мені зараз пред’явлено. Але чи то був оригінал, чи копія листа Стуса, я зараз не пригадую, як і не можу пригадати особу, що приносила мені цей лист додому.
Пам’ятаю, що мені сказали, що надійшов лист від Стуса, де він звертається і до мене, і запропонували ознайомитись з його текстом.
Як я вже показала, я переглянула цей лист, більше уваги звернула на те місце, де Стус звертався до мене, і повернула його назад тій же особі.
Яким шляхом цей лист надійшов до Києва і на яку саме адресу, я не цікавилась, про це мені нічого не відомо.
Чи знайомились з текстом цього листа інші особи, яким він призначався, я не знаю. Розмов стосовно цього листа я ні з ким не вела.
ЗАПИТАННЯ. Чим ви бажаєте доповнити свої показання по суті поставлених вам запитань?
ВІДПОВІДЬ. Доповнень до протоколу я не маю.
Протокол прочитала, записано з моїх слів вірно, поправок не маю.
(підпис)
В. Андрієвська
Старший слідчий Слідвідділу КДБ УРСР майор
(Селюк)
Комитет Государственной Безопасности Мордовской АССР
Протокол допроса свидетеля
пос. Барашево
Мордовской АССР
28 июля 1980 г.
Старший следователь КГБ УССР Мордовской АССР капитан Мишин по поручению начальника отделения следственного отдела КГБ Украинской ССР подполковника Колпака с соблюдением требований ст. ст. 158, 160 УПК РСФСР допросил в качестве свидетеля
1. Фамилия: Бадзьо.
2. Имя и отчество: Георгий Васильевич.
3. Год рождения: 1936.
4. Место рождения: село Копиновцы Мукачевского района Закарпатской области.
5. Национальность и гражданство: украинец, гражданин СССР.
6. Партийность: беспартийный.
7. Образование: высшее.
8. Род занятий: осужденный учреждения ЖХ-385/3.
9. Сведения о судимости: 21 декабря 1979 г. Киевским городским судом по ст. 62 ч. I УК УССР к 7 годам лишения свободы.
10. Постоянное место жительства: пос. Барашево Теньгушевского района Мордовской АССР, учреждение ЖХ-385/3.
11. Паспорт или иной документ: личность удостоверена.
Свидетелю Бадзьо Г. В. разъяснены обязанности, перечисленные в ст. 73 УПК РСФСР, и он предупрежден об ответственности по ст. 182 УК РСФСР за отказ или уклонение от дачи показаний по ст. 181 УК РСФСР за дачу заведомо ложных показаний.
(подпись)
Допрос начат в 12 час. 45 мин.
Окончен в 14 час. 45 мин.
Перед началом допроса свидетель Бадзьо заявил, что русским языком владеет хорошо, поэтому в услугах переводчика не нуждается и свои показания желает давать на русском языке.
Свидетель Бадзьо изъявил желание свои показания записать собственноручно.
По существу заданных вопросов свидетель Бадзьо показал следующее:
ВОПРОС. Знаете ли Вы Стуса Василия Семеновича и если да, то когда, и при каких обстоятельствах с ним познакомились и каковы между вами были взаимоотношения?
ОТВЕТ. Стуса Василя Семеновича знаю с 1962 г., со времени поступления его в аспирантуру Института литературы АН УССР, где в это время учился и Стус. Учились мы в одном отделе — теории литературы. Отношения между нами товарищеские.
ВОПРОС. Переписывались ли вы со Стусом В. С. в период его пребывания в местах лишения свободы и ссылке и если да, то какой характер носила ваша переписка?
ОТВЕТ. В период пребывания Стуса В. С. в местах лишения свободы я писал ему, но очень редко. Кажется, непосредственно мне Стус В. С. из ссылки не писал. Письма мои к нему носили личный и литературный характер.
ВОПРОС. Что вам известно об изготовлении и распространении Стусом В. С. документов, содержащих клеветнические измышления, порочащие советский государственный и общественный строй?
ОТВЕТ. Кому было адресовано и кому пришло указанное письмо Стуса В. С., я не знаю. Другими словами, я не помню, чтобы я получал это письмо, и не знаю, кто его получил.
ВОПРОС. Можете ли вы что-либо добавить к данным вами показаниям?
ОТВЕТ. Хочу только добавить, что знаю Стуса В. С. как человека очень высокого морального и гражданского сознания, глубоко преданного своему народу, свободного национального предубеждения к кому бы то ни было, демократически настроенного; антисоциалистических настроений за ним тоже не замечал.
Других дополнений не имею, протокол допроса написан правильно, ответы на вопросы записаны мною собственноручно.
Свидетель (подпись)
(Бадзьо Г. В.)
Допрос произвел и протокол составил
Старший следователь КГБ
Мордовской АССР капитан
Г. Мишин
Протокол допроса свидетеля
город Сочи
10 августа 1980 г.
Допрос начат в 9 час. 00 мин.
Окончен в 13 час. 05 мин.
Старший следователь Следственного отдела КГБ УССР майор Селюк с соблюдением требований ст. ст. 72—74, 157, 158, 160 УПК РСФСР допросил в качестве свидетеля
1. Фамилия: Голубенко.
2. Имя: Василий.
3. Отчество: Васильевич.
4. Год рождения: 1943.
5. Место рождения: с. Цыгановка Синельниковского р-на Днепропетровской обл.
6. Национальность и гражданство: украинец, гр-н СССР.
7. Партийность: чл. КПСС.
8. Образование: 10 классов.
9. Род занятий: Магаданская область, Тенькинский район, рудник им. Матросова, проходчик.
10. Постоянное место жительства: Магаданская область, Тенькинский район, пос. Матросова, ул. Центральная, 29, кв. 2.
11. Паспорт или иной документ: I-ФК № 662121 выдан 17.X.78 г. Омчакским отделением милиции ОВД Тенькинского райисполкома Магаданской области.
12. В каких отношениях состоит с обвиняемым: нормальных.
В соответствии с ч. II ст. 158 УПК РСФСР Голубенко В. В. разъяснены обязанности свидетеля, предусмотренные ст. 73 УПК РСФСР, и он предупрежден об ответственности по ст. 182 УК РСФСР за отказ или уклонение от дачи показаний по ст. 181 ч. 2 УК РСФСР за дачу заведомо ложных показаний.
