Мій друг і давній редактор Мирослав Юркевич відшліфував англійський текст цієї книжки, за що я йому дуже вдячний. Гіроакі Куромія і Джим Клінгл прочитали рукопис і гаряче підтримали ідею видати його книжкою. Моя колега Мері Сароті висловила низку важливих зауваг стосовно головного героя книжки й допомогла переосмислити його життєву історію. Доля Сташинського захопила мою літературну агентку і дорадника Джил Кнірім, і вона дала багато цінних порад, як зробити книжку цікавішою. Мені дуже пощастило, що Лара Геймерт із «Бейсік букс» погодилася додати цю книжку до солідного списку літератури про шпіонаж, яку опублікувало це респектабельне видавництво. Мені трапилася приємна нагода знову працювати з Ларою та її командою, яка вже готувала дві мої попередні книжки — «Останню імперію» і «Браму Європи». Я особливо вдячний Лі Стетчер, Колін Трейсі, Кеті Стрекфус, Дженіфер Томсон і Бетсі ДеДжесу.
Джерелом натхнення і рушієм цього проекту, як завжди, була моя дружина Олена. Наша донька Олеся допомагала мені редагувати рукопис, і я намагався якнайретельніше враховувати її поради.
До українського читача ця книжка приходить завдяки підтримці Романа Процика, ентузіазму, наполегливості й завзятості Катерини Новак та, як завжди, блискучому перекладу Миколи Климчука. «Клуб сімейного дозвілля» продовжує цією публікацією непросту, часом болючу, але дуже потрібну розмову про українську історію. Я радий долучитися до цієї розмови за допомогою моїх друзів, колег та доброзичливців, багато з яких я не зміг перерахувати вище. Усім їм моя щира подяка.
Прикінцеві примітки
1
Richard Deacon and Nigel West, Spy! Six Stories of Modern Espionage (London, 1980), 127; Karl Anders, Murder to Order (New York, 1967), 51—54; Московські вбивці Бандери перед судом, ред. Данило Чайковський (Мюнхен, 1965), 194—198 [Цитати зі стенограм суду, опублікованих в цьому виданні, подано за сучасним правописом, осучаснено також слововжиток. — Прим. пер.].
2
Див.: Nikita Sergeevich Khrushchev, with an introduction, commentary, and notes by Edward Crankshaw, translated and edited by Strobe Talbott, Khrushchev Remembers (Boston, 1970), 262. (рос. видання: Никита Хрущов, Время, люди, власть. Воспоминания в 4-х кн. (М.: Моск. новости, 1999)); Дмитрий Веденеев и Сергей Шевченко, «Признался!.. Забирайте!», 2000, 14 февраля 2002; Tarik Cyril Amar, The Paradox of Ukrainian Lviv: ABorderland City Between Stalinists, Nazis and Nationalists (Ithaca, NY, 2015), 242—248; Юлія Кисла, «Пост імені Ярослава Галана». Осінній атентат у Львові, Україна модерна, 6 січня 2014, http://uamoderna.com/blogy/yuliya-kisla/kysla-galan.
3
William Taubman, Khrushchev: The Man and His Era (New York, 2004), 179—207.
4
Див.: Khrushchev, Khrushchev Remembers, 146—147.
5
Див.: Khrushchev, Khrushchev Remembers, 228. Grzegorz Motyka, Ukraińska partyzantka, 1942—1960 (Warsaw, 2006); Володимир В’ятрович, Друга польсько-українська війна (K., 2012).
6
Paul Robert Magocsi, A History of Ukraine: The Land and Its Peoples (Toronto, 2010), 696—700 [укр. вид.: Павло Робер Маґочій. Історія України (К.: Критика)]; Jeffrey Burds, “Agentura: Soviet Informants’ Networks & the Ukrainian Underground in Galicia, 1944—48”, East European Politics and Societies 11 (1997): 89—130; Yuri M. Zhukov, “Examining the Authoritarian Model of Counter-Insurgency: The Soviet Campaign Against the Ukrainian Insurgent Army,” Small Wars and Insurgencies 18, no. 3 (2007): 439—466.
7
Bohdan R. Bociurkiw, The Ukrainian Greek Catholic Church and the Soviet State (1939—1950) (Edmonton, 1996); Веденеев и Шевченко, «Признался!.. Забирайте!»; Amar, The Paradox of Ukrainian Lviv, 240—242; Кисла, «Пост імені Ярослава Галана».
8
Pavel Sudoplatov and Anatoli Sudoplatov, with Jerrold L. and Leona P. Schecter, Special Tasks: The Memoirs an Unwanted Witness — ASoviet Spymaster (New York, 1995), 253 (hereafter Sudoplatov, Special Tasks). [Спогади Судоплатова витримали багато перевидань російською і є також в інтернеті. — Прим. пер.]
9
Amar, The Paradox of Ukrainian Lviv, 243; Sudoplatov, Special Tasks, 254.
10
Див.: Никита Хрущов, Время, люди, власть.
11
Sudoplatov, Special Tasks, 24—38.
12
Myroslav Yurkevich, “Organization of Ukrainian Nationalists”, in Encyclopedia of Ukraine, vol. 3 (Toronto, 1993); Roman Wysocki, Organizacja ukraińskich nacjonalistów wPolsce wlatach, 1929—1939: Geneza, struktura, program, ideologia (Lublin, 2003).
13
Sudoplatov, Special Tasks, 249—253, 378; Никита Петров, «Штатный государственный убийца (реабилитированный): Два дня из жизни Павла Судоплатова», Новая газета, 7 августа 2013; Никита Петров, «Мастер индивидуального террора: Портрет Ейтонгона, коллеги Судоплатова», Новая газета, 26 февраля, 2014.
14
Sudoplatov, Special Tasks, 255—256; Дмитро Вєдєнєєв, «Як загинув Шухевич і що могло статися з його тілом», Історична правда, 8 серпня 2011; Олеся Ісаюк, Роман Шухевич (Х., 2015).
15
Александр Пронін, «Ликвидация Волка», Столетие, 25 марта 2014; Андрей Сидорчук, «Палач для террориста: Убийцу Бандеры наградили орденом», Аргументы и факты, 12 марта 2014; Микола Посівнич, Степан Бандера: історія нескорених (Х.: КСД, 2015), 216; Sudoplatov, Special Tasks, 378.
16
Див. матеріали суду над Сташинським, Московські вбивці, 127.
17
Ігор Дерев’яний, «Розстріли в’язнів в червні—липні 1941 р. Як це було», Українська правда, 24 червня 2011; Леся Федів, «Він убив Бандеру», Щоденний Львів, 22 травня 2008; Іван Фаріон, «Якби могла, сама убила б убивцю Бандери…», Високий замок, 14 жовтня 2015.
18
Amar, The Paradox of Ukrainian Lviv, 245—253; Роман Генега, «Участь львівського студентства в русі опору в другій половині 1940-х — на початку 1950-х», Український історичний журнал, №3 (2007): 97—112; Ирина Лисниченко, «Щербицкий постоянно твердил Семичастному», Факты, 19 января 2001.
19
Володимир Овсійчук, «Півстоліття тому…», Осягнення історії: Збірник на пошану професора Миколи Павловича Ковальського з нагоди 70-річчя (Остріг, 1999), 13—17; Віталій Яремчук, «Студентські роки М. П. Ковальського», там само, 18—29; Евгений Чернов, «Н. П. Ковальский: О времени и о себе», Дніпропетровський історико-археографічний збірник, т. 1 (Дніпропетровськ, 1997), 11.
20
Матеріали суду. Московські вбивці, 130—131.
21
Звіт капітана Ситняковського полковнику Чоботову, 22 квітня 1950, дело оперативной разработки. Кличка “Тарас”, т. 1, л. 25—26, Служба зовнішньої розвідки України <http://szru.gov.ua/index_ua/index.html%3Fcat=33.html>; Московські вбивці, с. 130—131; Протокол допроса Богдана Сташинского капитаном Ситняковским, 21 и 22 апреля 1950, Дело оперативной разработки. Кличка “Тарас”, т. 1, л. (тут і далі: лист) 32—38.
22
Звіт капітана Ситняковського полковнику Чоботову, 22 квітня 1950, Дело оперативной разработки. Кличка “Тарас”, т. 1, л. 25—26.
23
Див. матеріали суду. Московські вбивці, 125—127; Фаріон, «Якби могла, сама б убила вбивцю Бандери…»
24
Олександра Андрейко, «Нарис про історію села Пикуловичі». Офіційний сайт села Пикуловичі, http://пикуловичі. укр
25
Автобіографія Богдана Сташинського, 14 жовтня 1952, Дело оперативной разработки. Кличка “Тарас”, т. 1, л. 3—11, тут 8—9; «План проведения операции по поимке и уничтожению бандбоевки районного провода ОУН “Кармелюк”», подготовил капитан Ситняковский, одобрил полковник Чоботов, 15 сентября 1950, там же, л. 62—63.
26
Автобіографія Богдана Сташинського, 14 жовтня 1952, Дело оперативной разработки. Кличка “Тарас”, т. 1, л. 3—11, тут 9—11; «Агентурное донесение» Сташинского Ситняковскому, 27 января 1951, там же, л. 241—241 об.; «План мероприятий по внедрению агента “Олега” в бандбоевку провода ОУН “Кармелюк”», подготовил капитан Ситняковский, одобрил полковник Чоботов, 27 февраля 1951, там же, л. 65—67; «Агентурное донесение». Источник: “Олег”. 16 июня 1951, л. 71—101; письма Сташинського Ситняковскому, там же, л. 249—259.
27
Сташинский Ситняковскому, 16 апреля 1951, Дело оперативной разработки. Кличка “Тарас”, т. 1, л. 253; Московські вбивці, с. 135—137; Світлана Вороз, «Його вчинкам немає виправдання», Голос народу, 23 листопада 2013; Роман Василько, «Злочин: Хто гострив сокиру?» ОУН-УПА, http://oun-upa.org.ua/articles/vasylko.html; Веденеев и Шевченко, «Признался!.. Забирайте!».
28
Овсійчук, «Півстоліття тому»; Михаил Кравченко, «Трезубец в петле», Русское воскресение, www.voskres.ru/army/publicist/kravtshenko.htm.
29
Московські вбивці, С. 137; «Характеристика на агента-боевикаУМГБ Львовской области “Олег”», подписано: лейтенант Чингилян, ст. лейтенант Ежов. 26 июля 1951 / Дело оперативной разработки. Кличка “Тарас”, т. 1, л. 54—56; Донесение подполковнику Бурлаченко, 19 февраля 1952, там же, л. 140—140 об.; Справка по делу формуляр №15895 на Сташинскую Марию Николаевну, 28 марта 1952, там же, л. 142—143.
30
Дмитро Вєдєнєєв і Геннадій Биструхін, Двобій без компромісів: Протиборство спецпідрозділів ОУН та радянських сил спецоперацій, 1945—1980-ті рр. (К., 2007), с. 288—303, 392—409; «Заключение об использовании агента “Олега” в агентурно-боевой группе “Тайфун” при управлении МГБ Львовской области», подписано: лейтенант Чингилян, ст. лейтенант Ежов, 26 июля 1951, Дело оперативной разработки. Кличка “Тарас”, т. 1, л. 57—58.
31
John L. Steele, “Assassin Disarmed by Love: The Case of a Soviet Spy Who Defected to the West,” Life, September 7, 1962, 70—77, reprinted in Allen Dulles, ed., Great True Spy Stories (New York, 1968), 419—435; here, 421—422; матеріали суду, Московські вбивці, 137.
32
Stephen Dorril, MI6: Inside the Covert World of Her Majesty’s Secret Intelligence Service (New York, 2000), рр. 223—248.
33
Степан Бандера у документах радянських органів державної безпеки (1939—1959), ред. Володимир Сергійчук (K., 2009), 3: 69—77, 95—96, 105.
34
Степан Бандера у документах, 3: 28—29, 37.
35
Д. Вєдєнєєв і Ю. Шаповал, «Мальтійський сокіл, або Доля Мирона Матвієйка», Дзеркало тижня, №30 (11 серпня 2001).
36
Степан Бандера у документах, 2: 384—413.
37
Вєдєнєєв і Биструхін, Двобій без компромісів, с. 394—395; Літопис УПА. Тактичний відтинок УПА 28-й: Данилів — Холмщина і Підляшшя. Документи і матеріали (К., 2003), с. 915—917; Adam Kaczyński, “Spadochroniarze OUN. Historia desantów z 14 maja 1951 r.”, Wiedza i Życie. Inne oblicza historii <http://ioh.pl/artykuly/pokaz/spadoch…-maja-r,1071/>; Igor Hałagida, Prowokacja Zenona (Warsaw, 2005), p. 161.
38
Sudoplatov, Special Tasks, 257—259; Дмитро Вєдєнєєв і Юрій Шаповал, «Мальтійський сокіл: або доля Мирона Матвієйка», Дзеркало тижня, 11 серпня 2001; Вєдєнєєв і Биструхін, Двобій без компромісів, 392—399.
39
Sudoplatov, Special Tasks, pp. 275—59; Степан Бандера у документах, 3: 71—77, 95—96.
40
Леонид Шебаршин, Рука Москвы: Записки начальника советской разведки (M., 1996), 150—152.
41
Полковник Слон, КГБ УССР, A.С.Панюшкину, начальнику Первого главного управления КГБ СССР, 31 марта 1954, Дело оперативной разработки. Кличка “Тарас”, т. 2, л. 222—227.
42
Московські вбивці, 138—141; Личное дело №301: майор Деймон, Алексей Филимонович, ф. 12, д. 17587, Архив СБУ, Киев; Вєдєнєєв і Биструхін, Двобій без компромісів, фото полковника Олексія Деймона після с. 504; О. Деймон, «В окупованому Києві», З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ: Науковий і документальний журнал 12, №1 (2000): 245 прим.; Санников, Большая охота, 18.
43
Личное дело №301: майор Деймон, Алексей Филимонович, ф. 12, д. 17587, Архив СБУ, Киев.
44
Дмитро Лиховій і Леся Шовкун, «Демократ в ОУН і перша жертва КГБ», Українська правда, 12 жовтня 2011.
45
Московські вбивці, 141—146; Андрій Ребет, «Лев і Дарія Ребет: мої батьки», виступ, виголошений 24 червня 1998 р в Українському вільному університету в Мюнхені. Рукопис у розпорядженні автора, с. 13.
