16
Pola: Seine Vergangenheit, Gegenwart und Zukunft, 32,82. Німецьке слово на позначення того, що ми нині називаємо глобалізацією, було Welthandel. Я вживаю цей термін свідомо; стан світової торгівлі нині належало б називати (а іноді називано) «другою глобалізацією».
17
Wiggermann, К. u. К. Kriegsmarine und Politik, 36.
18
Sondhaus, Habsburg Empire and the Sea, 172—212; Perotti, Das Schloss Miramar, 9-89.
19
Vogelsberger, Kaiser von Mexico, 333.
20
Пізніше Карла під Ваґрамом розгромив Наполеон, про що нагадує Arc de Triomphe.
21
«Мемуари», ЦДАВО 1075/4/18а/1; Sondhaus, Naval Policy, 61; Hyla, «Habsburgowie żywieccy», 7.
22
HHStA, Fach 1, Karton 189, Folder Vermählung Des Erzherzogs Carl Stephan mit der Erzherzogin Maria Theresia von Toscana zu Wien am 28 February 1886, Ґровер Клівленд до Франца-Йосифа, 20 травня 1886 р. Щодо срібла, див. A. Habsburg, Princesse och partisan, 113.
23
Щодо життя Рудольфа, див.: Hamann, Kronprinz Rudolf, особливо 330—332, 415—419. Про стосунки між батьком і сином ідеться у: Dickinger, Franz Josef 1, 54—66.
24
Цитати з: Hamann, Reluctant Empress, 130, 135.
25
Markus, Der Fall Redl, 149—150; Wheatcroft, Habsburgs, 283; Gribble, Life of the Emperor Francis Joseph, 281.
26
Иванова, Стара бьлгарска литература, 64.
27
Щодо Рудольфа, див.: Hamann, Kronprinz Rudolf, 296—298. Натяки на взаємний уплив: «Мемуари», ЦДАВО 1075/4/18а/1, 2 та 6; а також Ryan, Му Years, 232. Щодо тріалізму: Dedijer, Road to Sarajevo, 93—95, 153, 159. Сербська та хорватська політична думка цього періоду описана у: Banac, National Question, 70-114. Югославська ідея повернулася після зміни династії у 1903 році. Див. Jelavich, South Slav Nationalism, 19—26.
28
HHStA, Fach 1, Karton 147, Folder Entbindung Erzherzogin Maria Theresia 1895. Його повне ім'я було Вільгельм Франц-Йосиф Карл. Усі ці імена були династійними. Карл був дідом його батька і прадідом його матері. Ім'я Карл носили всі хлопці, що в певному сенсі було слушним, оскільки нагадувало їм, що вони не лише брати, а й кузени. Франц-Йосиф був правлячим цісарем, а отже, це ім'я було жестом у бік Відня — як, зрештою, й ім'я Вільгельм, що відсилало до ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурґа, великого магістра Тевтонських Лицарів і колишнього командувача австрійського війська, який помер за рік до того. Таким чином Штефан двічі офірував свого сина своєму володарю, виявляючи шану безпосередньо Францові-Йосифу і через одного з небагатьох членів родини, який користувався у Франца-Йосифа повагою. Redlich, Emperor Francis Joseph, 200, 476.
29
Цей короткий огляд жодним чином не висвітлює всю складність польської історії у XIX столітті. Найкращим путівником із цього приводу є: Wandycz, Lands of Partitioned Poland.
30
Schmidt-Brentano, Die Österreichische Admirale, 473.
31
Sondhaus, Naval Policy, 136.
32
Ryan, My Years, 69.
33
Ryan, My Years, 70—73. Раян стверджує, що написала свій мемуар, щоб розвінчати уявлення про те, що всі Габсбурґи були божевільними, поганими й непридатними до правління, хоча зміст мемуару під цим оглядом дещо неоднозначний.
34
Ryan, Му Years, 83.
35
До сьогодні не зберігся, схоже, жоден із Штефанових творів. Однак цікавими є начерки в його зошиті. Див. APK-OŻ DDZ 84 та 85.
36
Ryan, Му Years, 66—67.
37
«Мемуари», ЦДАВО 1075/4/18а/1; Ryan, Му Years, 91.
38
Архітектори і цитати: Штефан до Кокса та Кінґа, морських архітекторів, Лондон, 1905, APK-OŻ DDŻ 84. Мореплавські уроки Штефанових синів згадуються у «Мемуарах», ЦДАВО 1075/4/18а/1 — Епізод із козою описано у Ryan, Му Years, 245—246.
39
Подорож до Санкт-Петербурґа задокументовано у: HHStA, Fach 1, Karton 66, Folder «Erzherzog Karl Stefan», лист Seiner Exzellenz Herrn Grafen Gotuchowski, Санкт-Петербург, 12 серпня 1900. Щодо контакту з Марією-Крістіною: HHStA, Fach 1, Karton 66, Folder «Erzherzog Karl Stefan», лист, Seiner Exzellenz Herrn Grafen Gotuchowski, Сан Себастьян, 30 вересня 1900.
40
Подорож на Альфонсове святкування у 1902 році описано у: Ryan, Му Years, 250.
41
HHStA, Fach 1, Karton 66, Folder «Erzherzog Karl Stefan», An das Hohe K. und k. Ministerium des kaiserlichen und königlichen Hauses und des Aeussern, Відень, 27 січня 1905.
42
Контакт із моряками: Ryan, Му Years, 98. Дата: Hyla, «Habsburgowie żywieccy», 9. Вільгельмові спогади про моряків: «Мемуари», ЦДАВО 1075/4/18а/1.
43
Штефан до Аґенора Ґолуховського, 17 липня 1906, HHStA, Fach 1, Karton 66, Folder «Erzherzog Karl Stefan».
44
«Мемуари», ЦДАВО 1075/4/18a/l.
45
Gribble, Life of the Emperor Francis-Joseph, 119; Hamann, Reluctant Empress, 288, 301; E. Habsburg, Das poetische Tagebuch, 383.
46
Обговорення цього аспекту див.: Wheatcroft, Habsburgs, і особливо Tanner, Last Descendant.
47
Мандрівка до Стамбулу: HHStA, Fach 1, Karton 66, Folder «Erzherzog Karl Stefan», Seiner Exzellenz Herrn Grafen Gotuchowski, 3 жовтня 1906 p., та 23 жовтня 1906 p. Щодо подорожі до Алжиру див.: ibid., Telegram, Chiffre, Algiers, 2 травня 1907 p.
48
Щодо подорожі до Мальти див.: ibid., Consolato d'Austria-Ungharia, Malta, A sua Eccelenza II Barone Lexa de Aehrenthal, 22 квітня 1907 p. Мальтійська політика обговорюється у Owen, Maltese Islands, 63—66.
49
Щодо подорожі 1909 року див.: Штефанів лист із Под'яворі до австрійського відділу торгівлі в Трієсті від 31 березня 1909 р., APK-OŻ DDŻ 84. Враження Віллі див.: «Мемуари», ЦДАВО 1075/4/18а/1.
50
Tylza-Janosz, «Dobra Czarnieckie і porąbczańskie», 20, 28, 35; Spyra, Browar Żywiec, 27—30. Щодо шляхетського капіталізму див.: Glassheim, Noble Nationalists; та Mayer, Persistence of the Old Regime.
51
Родинні портрети див.: Senecki і Piotrowski, «Zbiory malarstwa», 58—60; Kuhnke, «Polscy Habsburgowie»; Mackiewicz, Dom Radziwiłłów, 209. Про часове розпланування переселення згадується у «Мемуарах», ЦДАВО 1075/4/18а/1. Про національний стиль див: Bożek. Żywieckie projektz Karola Pietschki. Каплицю згадує Руснячек: Rusniaczek, «Jak powstał», 40—41. Прохання Марії-Терезії до Папи: лист від Марії-Терезії до Папи Бенедикта XV, 1 грудня 1904 p.; «Sacra Rituum Congregatio…» 18 січня 1905 р.; [Нерозбірливо] до Марії-Терезії, 15 травня 1912 р.; усі ці документи у APK-OŻ DDŻ 3.
52
Kuhnke, «Polscy Habsburgowie». Про випадок із вікном йдеться у листі Штефана до Ентреша, липень 1906 р., APK-OŻ DDŻ 84.
53
Штефан до «Caro Signore Commendatore», 25 вересня 1909 р.; Штефан до Dr. Weiser & Sohn, Відень, 8 жовтня 1909; Штефан до Société Lorraine, 2 грудня 1909 р.; Штефан до Daimler Motor Company, Coventry, 21 березня 1910 p.; Штефан до Гієроніма Тарновського, червень 1910 р., усі документи в APK-OŻ DDŻ 85. Щодо автомобілів див.: Husar, «Żywieccy Habsburgowie», 65.
54
Ryan, My Years, 127—134. У 2007 році тисове дерево все ще стояло.
55
HHStA, Fach 1, Karton 200, Folder «Vermählung 74 der Erzherzogin Renata mit dem Prinzen Radziwiłł», K. und k. Ministerium des kaiserl. und königl. Hauses und des Äussern, «Eheschliessung Ihrer k.u.k. Hoheit der durchlauchstigsten Frau Erzherzogerin Renata Maria mit dem Prinzen Hieronymus Radziwiłł»; ibid., Sr. K. un K Apost. Majestät Obersthofmeisteramt, An das löbliche k. und k. Ministerium des k. und k. Hauses und des Aeussern, 18 вересня 1908 p. Рената мусила прийняти кожну з цих умов у нотах, скерованих до двору, а потім повторити свої зречення на церемонії в листопаді 1908 року. Навіть після поділів Польщі родина Радзивилів залишалася заможною. Гієронім Радзивил мав сильні зв'язки із Німеччиною. Він походив з Німецької імперії, а його батько був депутатом у німецькому парламенті.
56
Mackiewicz, Dom Radziwiłłów, 210—211.
57
Цитати взято з нетитулованого документу зречення у HHStA, Fach 1, Karton 203, Folder «Vermählung der Erzherzogin Mechtildis mit dem Prinzen Aleksander Olgierd Czartoryski». Там само, див. теж наступні документи: «Kopie» певного «Entwurf» від 9 жовтня 1912 p.; К. und k. Ministerium des kaiserl. Und königl. Hauses und des Äussern, Відень, 26 січня 1913, 3.518/1, Vertraulich; Votrag des Ministers des kaiserlichen und königlichen Hauses und des Äussern, 9 жовтня 1912 p.
58
Hyla, «Habsburgowie Żywieccy», 9; Девіз Чарторийських: «Bądź co Bądź».
59
Ryan, My Years, 98—99; Hyla, «Habsburgowie Żywieccy», 9; «Мемуари», ЦДАВО 1075/4/18a/l.
60
Штефанів лист: Штефан до Барона Ремера, Ministerium des Äussern [грудень 1912 p.], APK-OŻ DDŻ 85. Реакції записано у HHStA, Fach 1, Karton 203, Folder «Vermählung der Erzherzogin Mechtildis mit dem Prinzen Aleksander Olgierd Czartoryski», K. und k. Ministerium des kaiserl. und königl. Hauses und des Äussern, Відень, 26 січня 1913 p., 3.518/1, Vertraulich. Перше одруження «in das Bürgertum» за Hamann, Die Habsburger, 81. На відміну від сестер, Елеанора мусила зректися від будь-яких претензій на державні кошти у майбутньому. HHStA, Fach 1, Karton 203, Folder «Vermählung der Erzherzogin Eleonore mit dem Linienschiffslieutenant von Kloss», Kopie, «Verwurf».
61
Цитату взято з Ryan, My Years, 99. Зразок листування: Штефан до Л. Бернгаймера, 22 грудня 1912 р., APK-OŻ DDŻ 85.
62
КА, Personalevidenzen, Qualifikationsliste und Grundbuchblatt des Erzherzogs Wilhelf F. Josef, Klassifikationsliste (15 березня 1915 p.).
63
Цит. за: Музіль, Роберт Сум'яття вихованця Терлеса. З німецької переклав Юрій Прохасько — Київ Юніверс, 2001
64
Hull, Entourage, 65 та passim; Clark, Kaiser Wilhelm II, 73—76; Murat, La loi du genre, 265. Пруст стверджував, що саме цей скандал ввів у французький мововжиток слово «homosexualité». Lucey, Never Say I, 230.
65
Spector, «Countess Merviola», 31—46; ibid., «Homosexual Scandal», 15—24.
66
Deâk, Beyond Nationalism, 143—145; Palmer, Twilight, 318; Ronge, Kriegsund Indusriespionoge, 79—86; KA, Personalevidenzen, Qualifikationsliste und Grundbuchblatt des Erzherzogs Wilhelm F. Josef, «Hauptgrundbuchblatt».
67
Новосад, «Василь Вишиваний», 24. Правдою може бути й те, що Віллі готувався правити двома королівствами, як стверджує Василь Расевич («Вільгельм фон Габсбурґ», 212—213). Расевич пише, що Вільгельм спершу ідентифікував себе з євреями, і лише згодом з українцями. Однак, схоже, він посилається на резюме єдиної статті у пресі. Оригінал: Henry Hellsen, «Kejser at Ukraine», Berlinske Tidende, 31 березня 1920 p., 2. За Гельсеном, Віллі накреслив проект Ізраїльської Держави, з яким звернувся до Світової Організації Сіоністів у Берліні, пропонуючи свої послуги. Можна уявити собі, як він дійшов до такої ідеї. Сіонізм, ідея повернення євреїв у Палестину і заснування єврейської держави, саме набирав прибічників. 1913 року у Відні, де тоді мешкав Віллі, відбувся Третій конгрес сіоністів. За таким сценарієм, переїзд Віллі до Відня мав би стати завершальним моментом у його власному відкритті нації. Та насправді на Лошині євреїв не було взагалі, а в Живці якщо були, то одиниці. Євреї безперечно були в Стамбулі і Північній Африці — місцях, які Вільгельм уподобав під час морських подорожей із родиною у 1906,1907 та 1909 роках. Були євреї також і в Границях, де Вільгельм навчався з 1909 по 1912 роки. У тому місті була вулиця Єврейська з синагогою, школою і будинком громади (див Bartovskÿ, Нгапісе, 225). Однак ці припущення є вельми спекулятивними. Вільгельм сам не згадує цієї обставини, а Гельсенова хронологія дуже невиразна. Деякі з деталей, що їх Гельсен цитує щодо євреїв (наприклад, Вільгельмова розмова з кайзером Вільгельмом II) підозрілим чином подібні до справжніх подій, що стосувалися українців. Гельсен писав через багато років після інциденту і не мав особливого фахового знання. До знайдення переконливіших доказів єврейський епізод Вільгельма доведеться вважати можливим, але малоймовірним.
