125
Сергеєв М. Російська православна церква в Україні // Історія релігій в Україні: Науковий щорічник. — Кн. І. — Львів, 2005. — С. 527—528.
126
Шип Н. Церковно-православний рух в Україні (поч. XX ст.). — К., 1995. — С. 10.
127
Ульяновський В. Церква в Українській державі (доба Української Центральної Ради). — К., 1997. — С. 26.
128
Лотоцький О. Сторінки минулого. — Ч.І. — Варшава, 1932. — С. 34—35.
129
Переходовець О. Вісті зі Старих Санжар (Полтавського повіту) // Основа. — 1862. — Кн. 5. — С 15—16.
130
Скоропадський П. Воспоминания. Конец 1917 года по декабрь 1918 года / За ред. Н. Пеленського. — К.: Філадельфія, 1995. — С. 49.
131
Рудько М. С А. Подолинський у революційно-народницькому русі 70-х рр. XIX ст. (З неопублікованого листування С. А. Подолинського з секретарем редакції журналу «Вперед!» В. М. Смирновим) // Укр. іст. журн. — 1966. — № 7. — С. 123.
132
Центральний державний історичний архів України в Києві. — Ф. 274. — Оп. 4. — Спр. 514. — Арк. 48.
133
Державний архів Вінницької області — Ф. 213. — Оп. 1. — Спр. 7. — Арк. 168.
134
Шип Н. Интеллигенция на Украине (XIX в.): Историко-социологический очерк. — К.. 1991. — С. 124—125.
135
Грінченко Б. На розпутті // Твори: В 2 т. — Т. 1. — К., 1990. — С. 533.
136
Державний архів Харківської області. — Ф. 307. — Оп. 1. — Спр. 1а. — Арк. 31 зв. — 32 зв., 49 зв. — 50.
137
Лотоцький О. Сторінки минулого. — Ч.І. — Варшава, 1932. — С. 108.
138
Грінченко Б., Драгоманов М. Діалоги про українську національну справу. — К., 1994. — С. 44.
139
Грінченко Б. Сонячний промінь // Твори: В 2 т. — Т. 1. — К., 1990. — С. 377,396.
140
Коваленко Г. Переяславська рада 8 січня 1654 року // Рідний Край. — 1906. — № 2. — С. 3—5; №4. — С. 3—7.
141
Центральний державний історичний архів України у Києві. — Ф. 275. — On. 1. — Спр. 1111. — Арк. 3.
142
Кравченко Б. Соціальні зміни і національна свідомість в Україні XX ст. / Пер. з англ. — К., 1997. — С. 59.
143
Каппелер А. Структура українського національного руху в Російській імперії // Сучасність. — 1992. — № 7. — С. 55.
144
Касьянов Г. Українська інтелігенція на рубежі XIX — XX століть: соціально-політичний портрет. — К., 1993. — С. 43—44.
145
Версток В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. — К., 1998.
146
Фещенко-Чопівський І. Хроніка мого життя. Спогади міністра Центральної Ради та Директорії / Передмова В. О. Шевчука. — Житомир, 1992. — С. 36—37.
147
Угода між українською та польською фракціями Галицького крайового сейму 1890 р. Зростаючий український національно-визвольний рух, у якому основну роль відігравали народовці, загострення відносин між Австро-Угорщиною і Росією змусили австрійський уряд шукати шляхи врегулювання українсько-польських відносин у Галичині. Зокрема, Ю. Романчук, митрополит С. Сембратович, О. Барвінський за посередництва В. Антоновича уклали з польськими політичними колами і австрійським урядом компромісну угоду, яка дістала назву «нової ери». Від імені уряду намісник Галичини граф К. Бадені пообіцяв надати кілька депутатських місць у парламенті, запровадити українську мову в судах і адміністративних органах, відкрити три українські гімназії, утворити кафедру української історії і другу кафедру української літератури у Львівському університеті, отримати право на створення страхового товариства «Дністер» та ін., видання українською мовою урядової газети «Народний Часопис». За ці незначні поступки Ю. Романчук від імені частини народовців заявив про підтримку політики Австрійської держави, проголосив «нову еру» у польсько-українських відносинах у Галичині.
148
Нині місто Івано-Франківськ.
149
Біля Тебе стоїмо і стояти хочемо (noл.).
150
П’ємонтське королівство 1866 р. об’єднало Італію, і тому термін «П’ємонт» став використовуватися для осередків національного відродження та об’єднання інших народів.
151
Тут — процес взаємовпливу культур, сприйняття одним народом повністю чи частково культури іншого народу.
152
Історія української літератури XIX століття: У 2 кн. — Кн. 2. Підручник / За ред. М. Г. Жулинського — К.: Либідь, 2006. — 712 с.; Історія української літератури. XX століття: У 2 кн.. — Кн. 1: Навч. посібник. 1910—1930-ті роки / За ред. В. Г. Дончика. — К.: Либідь, 1993. — 784 с.
153
Лисяк-Рудницький І. Зауваги до проблеми «історичних» та «неісторичних» націй // Історичні есе. — К., 1994. — Т. 1. — С. 31.
154
Там само.
155
Лисяк-Рудницький І. Роля України в новітній історії // Історичні есе. — К., 1994. — Т. 1. — С. 150.
156
Максимович М. До Дениса Зубрицького // Максимович М. Листи / Упор, і вст. ст. В. Короткого. — К, 2004. — С. 119.
157
Драгоманов М. Шевченко, українофіли і соціалізм // Вибране («...мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні»), — К., 1991. — С. 332.
158
Русова С. Шевченко и украинское общество 60-х годов // Украинская жизнь. — 1913. — № 2. — С. 38.
159
Грінченко Б. Листи з України Наддніпрянської // Б. Грінченко — М. Драгоманов. Діалоги про українську національну справу. — К., 1994. — С. 71—72.
160
Доманицкий В. Как читается Шевченко // Киевская старина. — 1904. — Т. 86. — № 7—8. — Отд. 2. — С. 18—19.
161
Грабович Г. До питання про критичне самоусвідомлення в українській думці XIX століття: Шевченко, Куліш, Драгоманов // Сучасність. — 1996. — № 12. — С. 92.
162
Франко І. Зібр. творів: У 50 т. — К., 1981. — Т. 41. — С. 281.
163
Грінченко Б. Листи з України Наддніпрянської. — С. 77.
164
Кониський О. Український націоналізм // Правда. — 1875. — Ч. 14. — С. 572.
165
Нечуй-Левицький І. Непотрібність великоруської літератури для України і для слов’янщини (Сьогочасне літературне прямування) // Нечуй-Левицький І. Українство на літературних позвах з Московщиною: Культурологічні трактати. — Львів, 1998. — С. 73.
166
Нечуй-Левицький І. Українство на літературних позвах з Московщиною: Культурологічні трактати. — Львів, 1998. — С. 191.
167
Грінченко Б. Листи з України Наддніпрянської. — С. 98.
168
Там само. — С. 99.
169
Драгоманов М. Листи на Наддніпрянську Україну // Б. Грінченко — М. Драгоманов. Діалоги про українську національну справу. — К., 1994. — С. 217.
170
Там само. — С. 213.
171
Гундорова Т. Суспільно-літературний рух «Молодої України» і проблема модерної української нації // Сучасність. — 1992. — № 3. — С. 110—111.
172
Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі: Монографія. 2 вид. перероб. і доп. — К., 1999. — С.130.
173
Сріблянський М. Pro domo sua. 1. Наша література // Українська хата. — 1909. — Кн. 1. — С. 421.
174
Міяковський В. Нові сторінки з автобіографії В. Б. Антоновича // Україна. — 1924. — Кн. 2—3. — С. 160.
175
Сисин Ф. «Історія України-Руси» Михайла Грушевського та творення національної історіографії // Михайло Грушевський і українська історична наука. Матеріали наукових конференцій, присвячених Михайлові Грушевському. — Львів, 1999. — С. 5.
176
Шпорлюк Р. Україна: від імперської периферії до суверенної держави // Сучасність. — 1996. — № 12. — С. 60.
177
Там само. — С. 61 —62.
178
Колесник І. І. Українська історіографія (XVIII — початок XX століття). — К., 2000. — С. 252.
179
Аксенова Е. П. Академик А. Н. Пыпин и вопросы украинского национального возрождения // Славяноведение. — 1999. — № 5. — С. 11.
180
Оглоблін О. Володимир Антонович та його історична школа // Студії з історії України: статті і джерельні матеріали. — Нью-Йорк; К.; Торонто, 1995. — С. 209.
181
Кіян О. Володимир Антонович: історик і організатор «Київської історичної школи». — К., 2005. — С. 339-367.
182
Грушевський М. С. Звичайна схема «русскої» історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства // Статьи по славяноведению. — Вып. 1. — СПб, 1904. — С. 303.
183
Михальчук К. Что такое малорусская (южнорусская) речь? // Киевская старина. — 1899. — Т. LXVI. — № 8. — Отдел 1. — С. 135—195.
184
Науменко В. Подведем итоги (Ответ на статьи в «Киевлянине»: Вопрос о литературном языке в Галиции) // Киевская старина. — 1899. — Т. LXVI. — № 8. — Отдел 1. — C. 265—276.
185
Грушевський М. П’ятдесятиліття Київської археографічної комісії // Записки НТШ. — Л., 1894. — Т. III. — С. 220.
186
Дорошенко Д. Огляд української історіографії. Державна школа: Історія. Політологія. Право. — К., 1996. — С. 141.
187
Барвінський О. Заснованнє катедри історії України в Львівському університеті // Записки НТШ. — Львів, 1925. — Т. CXLI — CXLIII. — С. 15.
188
Колесник М. П. Історичне товариство Нестора-літописця та його вклад у розвиток історичної науки в Україні // Укр. іст. журн. — 1995. — № 5. — С. 28,35.
189
Цитата за: Наріжний С. Історичне товариство Нестора-літописця в Києві // Український історик. — 1975. — № 1—2. — С. 37.
190
Доманицкий В. Два момента (1767—1906 гг.) // Украинский вестник. — 1906. — № 3. — С. 165.
191
Вл. П-ко. Конец старой Малороссии (1733—1786 годы в истории левобережной Украины) // Киевская старина. — 1905. — Т. LCI. — № 11—12. — Отдел 1. — С. 349.
192
Грушевський М. Три академії // Київські збірники історії й археології, побуту й мистецтва. — К., 1930. — 36.1. — С. 3.
193
Липинський В. Україна на переломі 1657—1659. Замітки до історії українського державного будівництва в ХVII-ім століттю. // Твори. Історична секція. — Т. 3. — Філадельфія, 1991. — С. 3.
194
Томашівський С. Про ідеї героїв і політику. Відкритий лист до В. Липинського з додатками. — Львів, 1929. — С. 54.
195
Грушевський М. На українські теми: «Мазепинство» і «богданівство» // Літературно-науковий вістник. — 1912. — Т. 57. — Кн. 1. — С. 97.
