Проєвропейська революція в Україні, яка вибухнула за чверть століття після завершення «холодної війни», наслідувала захоплення Заходом тих часів, яке було поширене серед дисидентів Польщі, Чехословаччини та інших країн регіону. Революція Гідності та війна викликали геополітичну переорієнтацію українського суспільства. Частка тих, хто позитивно ставився до Росії, знизилася з 80% в січні 2014 року до менш ніж 50% у вересні того ж року. У листопаді 2014 року 64% опитаних підтримували вступ України до ЄС (у листопаді 2013 року цей показник становив 39%). У квітні 2014 року тільки третина українців хотіли вступу своєї країни до НАТО, а в листопаді 2014 року понад половина опитаних підтримували цей курс. Немає сумнівів у тому, що досвід війни не лише об’єднав більшість українців, а й повернув їхні симпатії в бік Заходу.
У більшості країн світу шок війни, приниження поразки і відкрита рана від втрачених територій служили потужними інструментами для побудови національної солідарності та формування сильної національної ідентичності. Поділи Польщі у другій половині XVIII століття стерли Польську державу з мапи Європи, але послужили відправною точкою для формування модерного польського націоналізму, в той час як наполеонівське вторгнення до Німеччини на початку XIX століття дало поштовх розвитку пангерманських ідей і сприяло розвитку модерного німецького націоналізму. Спогади про поразку і втрачені території підживлювали національні почуття французів і поляків, сербів та чехів. Україна, яка зазнала вторгнення, приниження і поділу війною, здається, йде за цим загальним зразком.
Російська анексія Криму, гібридна війна на Донбасі та спроби дестабілізувати решту країни створили нову й небезпечну ситуацію не тільки в Україні, а й у Європі в цілому. Вперше з моменту закінчення Другої світової війни велика європейська держава пішла війною на слабшого сусіда й анексувала частину території незалежної держави. Вторгнення Росії порушило не тільки російсько-український договір 1997 року, а й Будапештський меморандум 1994 року, який запевнив безпеку України в обмін на відмову від ядерної зброї і приєднання до Договору про нерозповсюдження цієї зброї як неядерної держави. Неспровокована агресія Росії проти України поставила під загрозу основи міжнародного порядку — загрозу, на яку Європейський Союз та більшість світу виявились не готовими відповісти вчасно та ефективно. Незалежно від результатів нинішньої української кризи, від її розв’язання залежить не тільки майбутнє України, а й майбутнє відносин між Сходом і Заходом Європи — Росією та Європейським Союзом — а отже, майбутнє Європи в цілому.
ХРОНОЛОГІЧНА ТАБЛИЦЯ
Світова історія: 45 тисяч рр. до н. е. люди приходять у південну Європу
45—43 тисячі рр. до н. е. — неандертальські мисливці на мамонтів будують свої житла в Україні.
4500—3000 рр. до н. е. — племена неолітичної культури Кукутені-Трипілля, виробники глиняних статуеток кольорової кераміки, називають землі між Дунаєм та Дніпром своєю батьківщиною.
Світова історія: 3500-ті рр. до н. е. — шумери переселяються до Месопотамії
1500—1000 рр. до н. е. — поділ балто-слов’янських племен на балтів та слов’ян; слов’янські гідроніми локалізуються в басейні Дністра, Прип’яті та Дніпра.
1300—750 рр. до н. е. — Кімерійське царство, батьківщина вигаданого Конана-варвара, встановлює свою владу в причорноморських степах півдня України.
750—250 рр. до н. е. — скіфські наїзники перемагають кімерійців.
750—500 рр. до н. е. — у Північному Причорномор’ї виникають грецькі торгові колонії; греки уявляють, що українські степи на півночі населяють міфічні істоти на кшталт амазонок.
Світова історія: 753 р. до н. е. — легендарне заснування Рима
512 р. до н. е. — перський цар Дарій Великий здійснює похід у причорноморські степи, марно намагаючись розгромити скіфську армію.
Близько 485—425 рр. до н. е. — період життя Геродота, який описав Скіфію і поділив її населення на різні прошарки, в тому числі царських скіфів та скіфів-хліборобів, осіле населення лісостепового прикордоння.
250 р. до н. е. — 250 р. н. е. — сармати перехоплюють у скіфів контроль над причорноморськими степами.
1—100 рр. н. е. — римляни започатковують свою присутність у грецьких колоніях; Страбон ідентифікує річку Дон як східний кордон Європи, залишаючи сучасні українські землі на європейському боці євроазійського поділу.
Світова історія: близько 30 р. Ісус входить до Єрусалима
250—375 рр. — готи завдають поразки сарматам і встановлюють свою владу на українських землях.
375—650 рр. — період міграцій: гуни, авари та булгари проходять через причорноморські степи.
Близько 551 р. — історик Йордан розташовує слов’янські племена склавинів та антів між Дунаєм та Дніпром; ще раніше в цьому ж столітті анти починають свої напади на Східну Римську імперію.
650—900 рр. — Хозарський каганат збирає данину зі слов’янських племен на території України.
Світова історія: 800 р. — коронація Карла Великого «імператором римлян»
838 р. — перша згадка про русичів-вікінгів у західних джерелах.
860 р. — перший набіг русичів на Константинополь з північного узбережжя Чорного моря.
950 р. — візантійський імператор Костянтин VII Багрянородний описує торгові відносини з Руссю та Дніпро-Чорноморський шлях, що використовувався для торгівлі та війн.
971 р. — імператор Іоанн Цимісхій зустрічається з київським князем Святославом на Дунаї, щоб домовитися про перемир’я між Візантією і Руссю.
987—989 рр. — київський князь Володимир бере в облогу візантійську фортецю Херсонес у Криму, одружується з сестрою візантійського імператора Василія II Анною, приймає християнство сам і хрестить киян.
1037 р. — князь Ярослав Мудрий завершує будівництво Софійського собору, резиденції руських митрополитів та першої бібліотеки на Русі.
Світова історія: 1054 р. — поділ християнської церкви між Римом та Константинополем
1054 р. — смерть князя Ярослава Мудрого, якого історики прозвали «тестем Європи» через шлюби його дочок з представниками європейських династій, символізує початок роздроблення Київської Русі.
1113—1125 рр. — князь Володимир Мономах тимчасово відновлює єдність Київської Русі та сприяє написанню «Повісті минулих літ», головного літописного джерела з історії середньовічної України.
1187—1189 рр. — київський літописець уперше вживає слово «Україна» для опису степового прикордоння від Переяслава на сході до Галичини на заході.
Світова історія: 1215 р. — англійський король Іоанн Безземельний видає Велику хартію вольностей
1238—1264 рр. — галицько-волинський князь Данило, який отримав корону від Папи, встановлює контроль над більшою частиною українських земель, захищаючи їх від Золотої Орди на сході та від Польського й Угорського королівств на заході; він засновує місто Львів.
1240 р. — Київ захоплюють монгольські війська, і територія України опиняється у сфері впливу Золотої Орди.
1241—1261 рр. — Закарпаття переходить під контроль угорських королів.
1299—1325 рр. — митрополит Русі переносить свою резиденцію з Києва, спустошеного монголами, до Володимира-на-Клязьмі, а потім до Москви; у Галичині виникає окрема митрополія.
1340—1392 рр. — колись могутнє Галицько-Волинське князівство розділяють: Галичина відходить до Польщі, а Волинь разом із Подніпров’ям — до литовських князів.
Світова історія: 1347 р. — Європу спустошує «чорна смерть» (чума)
1362 р. — литовські та руські війська кидають виклик пануванню Золотої Орди в битві на Синіх Водах; більшість українських земель стає частиною Великого князівства Литовського.
1385 р. — литовський князь Ягайло одружується з польською королевою Ядвігою, започатковуючи перехід литовських еліт до католицизму і поступове об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського.
1430—1434 рр. — руські (українські та білоруські) еліти повстають проти дискримінаційної політики католицьких правителів Великого князівства Литовського.
1449—1478 рр. — Кримське ханство стає незалежним від Золотої Орди, але потрапляє під контроль Османської імперії.
1492 р. — перша згадка про українських козаків в історичних джерелах.
1514 р. — князь Костянтин Острозький завдає поразки московському війську в битві під Оршею у боротьбі між Литвою та Московією за колишні землі Київської Русі.
Світова історія: 1517 р. — Мартін Лютер пише свої «95 тез»
1569 р. — Люблінська унія між Королівством Польським та Великим князівством Литовським утворює Річ Посполиту, у якій Польща отримує контроль над українськими землями, а Литва зберігає владу над Білоруссю, утворюючи таким чином перший політичний кордон між двома східнослов’янськими землями.
1581 р. — в Острозі видається перший повний переклад Біблії церковнослов’янською мовою.
1590—1638 рр. — доба козацьких повстань, під час якої відбувається становлення козаків як грізної військової сили та окремого соціального стану.
1596 р. — Берестейська унія переводить частину Київської православної митрополії під юрисдикцію Риму, розділяючи уніатів (пізніше — греко-католиків) та православних до сьогоднішнього дня.
1632—1646 рр. — київський митрополит Петро Могила засновує Київську колегію (майбутню Києво-Могилянську академію), реформує свою церкву за зразками католицької Реформації та очолює процес написання першого православного «Сповідання віри».
1639 р. — французький інженер та картограф Гійом Левассер де Боплан видає першу мапу України, що відображає нещодавню колонізацію степового прикордоння.
Світова історія: 1648 р. — Вестфальський мир встановлює новий світовий порядок
1648 р. — козацький старшина Богдан Хмельницький починає повстання проти Речі Посполитої, що призводить до вигнання польських землевласників, масового вбивства євреїв і створення козацької держави, відомого як Гетьманщина.
1654 р. — козацька старшина визнає сюзеренітет московського царя, що призводить до тривалої боротьби між Москвою та Варшавою за контроль над Україною.
1667 р. — Андрусівська угода ділить Україну по Дніпру між Польщею та Московією, що викликає повстання проти обох держав на чолі з Петром Дорошенком.
1672—1699 рр. — османське правління на Правобережній Україні.
