спізнення зі східного боку міста спурхнула на парашуті червона ракета і два важкі
вибухи сколихнули місто. Це почали “говорити” наші і повели наступ. Важкі вибухи
безперервно поновлювалися, а між ними вривався клекіт кількох десятків кулеметів.
Ситуація на “горці” покращала. Німці, які почали нас оточувати в підніжжі “горки”, відступили, а ті, які були в будинку, почали здаватися, бо змушував їх до того вогонь, що вибух на другому поверсі. Вогонь перекинувся на цілий будинок. Деякі з наших
“на ходу” повдягалися в новенькі мундури та повзували чоботи.
Вже світало, як на “горці” з двох будинків залишилися догоряючі вогнища. Тут ми здобули понад 20 тисяч боєприпасів, 5 кулеметів, 4 “емпі”, понад 100 шт. пістолів, 16 машин
до писання, 4 радіоприймачі та один надавчий апарат, 11 коней зі сідлами, 7 мотоцик-лів, одну легкову автомашину, 600 цнт. соли, 500 цнт. борошна, 80 цнт. цукру, багато
шкіри, мундирів та іншого майна. Захоплено 14 німців та перекладача-поляка.
До нас прибіг провідник Я. — задиханий, спітнілий. Перекинувшися кількома словами з
к-ром Черником, він підійшов до возівні, де були німці. Німців випровадили. Вони йшли
настрашені… Провідник Я. спитав їх, чи вони брали участь в акції на село Кортиліси.
Відповідь була: “так”. Тоді провідник Я. сказав до них кілька слів і дав наказ їх роз-стріляти. Наказ виконано таки тут на місці — нехай народ бачить, нехай народ знає…
Наша група дістала наказ залишити “горку”, відправити за місто трофеї і там відпо-чити.
Невідомий повстанський від—
діл. Рівненщина, орієнтовно 1947 р.
40
41
Наказ у справах виборів місцевих адмі—
ністрацій, земельних комісій та вве—
дення загального навчання молоді.
27 серпня 1943 р.
НАКАЗ ч. 7
УПА в боях з окупантами України, імпе—
ріалістами Москвою і Німеччиною здобу—
ла цілий суцільний ряд теренів. На ціх
теренах, де безоглядно панує УПА, тре—
ба урегулювати життя громадян, завести
бодай частинно певне нормальне життя.
Негайно приступити до:
1) Вибору сільських і районових Рад.
До кінця місяця вересня предложити їх
вибір до затвердження місцевим полі—
тичним чинникам УПА.
2) Вибору земельних комісій, які, згід—
но зі зарядженням УПА з дня 15.8.43 р.,
мають бути поділені поміж селян. Всі
землі колгоспні, фільварчні, залишені
поляками, мусять бути до 30 вересня
[19]43 р. розділені, поорані і засія—
ні. 30. ІХ. 43 р. зложити акти розпо—
ділу землі поміж селян до затверджен—
ня через УПА.
3) Введення загального навчання шкіль—
ної молоді.
Отворити:
а) Народні школи
б) Середні школи
в) Фахові школи.
Відділ, до звіту! Повстанці:
В теренах Волині і Полісся звернути уваги на сільсько-господарчі школи. Піднести
Збройні сили повстанців, зростаючи кількісно, вимагали чіткої 1. ‘Голуб’, 2. Гайдащук, 3. ‘Со-рівень господарки згаданих теренів. Всі школи повинні бути поотвирані до 30 ве-структури та доброї організації. Виникла цілком реальна небез-кіл’, 4—5. невідомі, 6. ‘Карпо’,
ресня [19]43 р.
пека, що повторяться події 1920-х років, коли більшовики швидко 7. ‘Лиско’. 8. ‘Олекса’, 9. ‘Захар’, 4) Всі вчительські сили, що не заняті конечно в УПА, ужити [для] навчання в шко-ліквідували потужний повстанський рух в Україні, скориставшись 10. ‘Отаман’, 11. Тетяна Кон-лі. Однак всіх вчителів заняти рівночасно і в громадській роботі. Весь [час] поза
дратюк. Волинь, 8 жовтня 1951.
школою мусить вчитель обов’язково зужити для роботи поміж населенням.
його розрізненістю, тим, що окремі групи не підпорядковувались
Справи шкільні належать [до] політичної референтури УПА через громадські управи.
єдиному командуванню, ба навіть поборювали одна одну. На мо-Слава Україні!
мент створення перших відділів під проводом ОУН(б) на Волині
Дня 27 серпня 1943 р.
вже діяли збройні загони іншого відламу організації — «мельників-ців» — та загони отамана Тараса Боровця — ‘Бульби’.
Шеф політичного штабу
Командир Української Повстанчої Армії
Роман
Галина
Клим
Савур
Тарас Боровець — ‘Бульба’ (1908—1981) — керівник одного з повстан-Однак антинімецький фронт виявився не єдиним для повстанців
ських загонів, що діяли 1941 р. на Волині, згодом оформленого в «По-на Волині. Майже відразу їм довелося вступити в боротьбу з радян-ліську січ». У 1942 р., не бажаючи під тиском німців розформовувати
ськими партизанами. Одним із перших боїв став напад 20 лютого
своє збройне утворення, переформатував його в Українську Повстан-1943 р. сотні ‘Коробки’ на табір радянських партизанів біля с. За-ську Армію. На межі 1942/1943 рр. УПА-«Поліська Січ», що діяла мали-ми міліційними та партизанськими відділами, нараховувала приблизно
морочене (північна Сарненщина). На Цуманщину (східна Луччина) 700 осіб, зберігаючи деякий мобілізаційний потенціал серед прихиль-перші великі радянські партизанські формування прибули у квітні
ників. Оскільки формування Т. Боровця було реальною збройною си-1943 р. Серед них — загони Розвідувального управління Червоної
лою на Поліссі, його намагалися використати різні сторони, а серед
армії «Переможці» (к-р май. Д. Мєдвєдєв) та «Мисливці» (к-р під-них — і німецька адміністрація, і радянські партизани. Сприяла цьому
полк. М. Прокопюк). Відразу по їхньому прибутті біля с. Берестяни
відсутність в «отамана» чіткої політичної програми. Ідеологічна неви-зав’язався великий бій між ними та повстанцями. Радянські пар-значеність також стояла на заваді організаційно-чисельному зростан-тизани разом з поляками силою у 200 осіб наступали на дві по-ню підрозділів «Поліської Січі». Боровець був заарештований німцями
встанські чоти (60—80 осіб). У підсумку нападники втратили понад
під час переговорів та відправлений у концтабір. Вийшов на волю в
50 бійців убитими, а повстанці — 28 убитими і п’ять пораненими.
1944 р., виїхав на еміграцію, де й помер.
Навесні 1943 р. значно загострилося польсько-українське протистояння. Польські політичні сили своєю стратегічною метою визначили відновлення Речі Посполитої в довоєнних кордонах. Тож
вони активно намагалися зберегти вплив на Волині та в Галичині.
Гравюра Ніла Хасевича із Саме тому виник «третій, непотрібний фронт», на якому українці
циклу «Волинь у боротьбі».
змушені були чинити опір полякам.
42
43
У результаті переговорів та силових
Дорогі брати і сестри!
Наказ відділам командира ‘Бульби’ про підпоряд—
заходів ОУН(б), яка опиралася на роз—
В тяжкі хвилини лютування імперіялістичної війни, в час гибелі міліонів наших
кування ГК УПА. 6 вересня 1943 р.
галужену підпільну мережу, зуміла вста—
братів на фронті і винищування наших родин в запіллі, в час варварського нищення
УПА
новити абсолютний контроль над усіма
нашого майна та пам’яток культури по наших містах і селах — звертаємося до вас
«Заграва»
повстанськими силами. Представники
з братнім закликом: станьте одностайно до оборони життя і майна вашого і ваших
Командирам відділів Бульби
інших політичних середовищ — «мельни—
рідних, станьте до боротьби проти ворогів людства — паліїв війни!
В імені Української Повстанчої Армії наказую:
ківці» чи «бульбівці» — за короткий час
Хто ж і для чого розпочав цю страшну і жорстоку війну? Хто являється виновником
До дня 8.9.1943 год. 12 — перейти зі зброєю у
змушені були або влитися до керованого
міліонних вбивств і страждань невинних? Хто мусить понести кару за народне горе?
відділи УПА. По цім терміні уважатиму відділи
бандерівцями збройного руху, або при—
Проти кого нам боротися?
Бульби за ворожі та буду змушений силою підпо—
пинити свою діяльність.
Сучасну війну розпочали і ведуть правлячі імперіялістичні верхівки Берліна і Мо-рядкувати наказам Головної Команди УПА.
скви — німецькі націонал-соціялісти і російські большевики.
Зголошуватись — місцевість Хмелівка — відділ
Таким чином проблему політичної єд—
Війна ведеться за те, котра з імперіялістичних клік має надалі поневолювати і
Негуса.
ності в українському збройному підпіллі
експлуатувати народи Европи і Азії. Імперіялісти рішили, що їм замало награбова-6.9.1943, год. 8
було досить швидко вирішено. Цим воно
них земель, замало загарбаних багатств, замало підбитих народів, вони хочуть ще
(Славута Макаренко)
суттєво відрізняється від підпілля поль—
більше поширити свої імперії, ще міцніше придушити гноблені ними народи і затягти
ського чи литовського, де не припиняли
до такого ж ярма нові.
існувати збройні загони різної політичної
Прямуючи до цих розбишацьких цілей, імперіялісти силою змобілізували ввесь здоро-орієнтації.
вий елемент поневолених і гноблених ними народів та погнали його на фронт. Мілі-Протягом другої половини 1943 року істотно збільшують-они синів України, народів Кавказу, Середньої Азії, Надволжя і Уралу знаходяться
ся масштаби повстанської боротьби, до якої долучаються пред-сьогодні в окопах, віддаючи життя за своїх гнобителів. В той же час в запіллі
ставники інших поневолених народів. Так, у лавах УПА ви-НКВД тероризує їхні родини, знущається над ними. В тилу запрягають до непосиль-никають азербайджанські, грузинські, узбецькі й татарські
ної праці у воєнних заводах стариків та дітей, видираючи в них з рота останній
кусень хліба.
відділи. У ли
сто паді 1943 року керівництво українського ви—
Війна вже погубила міліони бійців, зруйнувала народні господарства як поневоле-звольного руху провело Конференцію поневолених народів за
