постачання. Його в підпіллі було орга—
уложена курсантами пісня:
ззовні. Це суттєво відрізняло україн— сті 50 см, тоді з боків ставити солому, придержувати
нізовано не менш ефективно й не менш
Інструктор ‘Кирило’ нас навчав,/ Про закони Ома
ських повстанців від червоних партиза— тичками, щоби солома не падала, в грубости 40—50 см.
оригінально. Постачанням опікувалися
викладав, / Про закони Ома, / Аж болить голова,
нів, які, з одного боку, отримували до— 3) По поставленні соломи по боках всипати на спід
господарські референтури. У відділах
викладав. / Радистою ніколи я не буду, / Бо все,
помогу з радянського тилу, а з іншого, житньої полови або ячмінної в грубості 20 см.
УПА вони співпрацювали з інтендан—
що вже знаю, то забуду, / Бо ті різні “та-та” /
4) В так приготовану яму сипати збіжжя…
вдавалися до примусових реквізицій,
Роблять з мудрого вар’ята».
тами, які відповідали за забезпечення
5) По насипанні збіжжя сиплемо знову 20 см. полови,
ставлячи під загрозу виживання селян.
стрільців.
а відтак даємо 50 см соломи… а тоді землю в грубості
Командування УПА пішло зовсім ін— одного метра, щоб не доходило повітря. Ями на збіжжя
шим шляхом. У штабах скрупульозно ви— краще копати на стерні, а зараз ранком поорати, щоб
вчали економічне становище районів, у не було сліду. Землю треба вивозити завжди в іншому
яких діяли відділи, та аналізували мате— напрямку. Так замагазиноване збіжжя може зберігатись
ріальні можливості населення. У бідних цілий рік, а навіть і більше без зіпсуття.
гірських районах Карпат не створювали Спосіб консервування м’яса.
багато великих відділів; натомість біль— 1) Посуду (бочку) добре обмити, щоб не було запаху.
2) Треба до бочки зробити друге дно, щоб по наложенні
ше їх формували у прикарпатських ра— м’яса вставити його.
йонах, де населення було заможнішим 3) Приготовити соляний розсіл. Один кг солі на 3 л
і могло прогодувати таку кількість воя— води. Воду брати чистоджерельну або переварену. На
ків. Господарники розробили норми по— 100 кг м’яса потрібно 25—30 л такого розсолу.
датку для селян. Його величину розра— 4) Свіжу, забиту худобу розбирається, вирізуючи м’ясо
ховували так, щоб селянин, здавши цей від костей… М’ясо рубати на куски не більше 1—2 кг, податок, а також накладений ворожою класти один кусок при другому тісно, щоби не було
адміністрацією контингент, міг годувати порожніх шпар. Так накладене м’ясо заливаємо тим за-свою сім’ю та підтримувати господар— здалегідь приготованим розсолом. Вливаємо його поволі, щоб входив у середину. Коли вже розсіл перестане
ство. Від обсягів зібраного податку за— входити (заждати кілька годин), залити розсолом, щоб
лежала чисельність армії.
закрилось м’ясо, заднити бочку й так вставленим дном
Найнижчою клітиною господарської наверх закопати бочку…
служби була станиця на чолі зі станич— Так законсервоване м’ясо може стояти около року, і
ним. На ньому лежала титанічна орга— дуже критичний момент буде зліквідований. Вистачить
нізаційна робота зі збору харчів (зер— в такому моменті витягнути та вкинути 20—30 кг до
нових, худоби, птиці), взуття та одягу; горшка, не потрібно води, а борщ буде знаменитий, як
обліку матеріально-технічного забез— на совітську дійсність буде це оказія».
печення (возів, упряжі, ковальського
96
97
приладд я, будівельних матеріалів та ін.). Все це у потрібних кількостях передавали у розпорядження районних господарників, які
створювали бази постачання. Ці бази становили систему криївок
та бункерів у важкодоступних лісових масивах.
Районові та підрайонові господар—
ники на письмову вимогу інтендантів
Постій, дня 28 червня 1944.
Курінь «Промінь». Сотня «Журавлі».
видавали для забезпечення сотень, бо—
Відносно харчів.
ївок, проводів ОУН, осередків пропаган—
До повітового проводу в постою.
ди (видавництв, друкарень) необхідну
Запотребування на харчі від дня 29.VI. до 5.VII.
кількість військового майна чи харчів,
включно 1944 р. на харчевий стан сотні «Журавлі»
провадячи при цьому суворий облік.
180 людей.
На потреби підпілля збирали серед
на особу
на стан
на тиждень
населення грошові позики в обмін на
1.
Круп
0,25 кг
45 кг
315 кг
своєрідні підпільні облігації — «бофо—
2.
Грох
0,25 кг
45 кг
315 кг
ни». Повстанці вірили, що зі здобут—
3.
Бараболя
0,8 кг
144 кг
1080 кг
тям незалежності Українська держава
4.
Хліб
0,8 кг
144 кг
1080 кг
компенсує населенню витрати згідно з
цими документами.
5.
М’ясо
0,3 кг
54 кг
378 кг
Ніхто з повстанців не мав права нічого
6.
Товщ
0,08 кг
14,4 кг
180 кг
забирати в селі самочинно, без дозволу
7.
Сіль
0,04 кг
7,2 кг
90 кг
станичного. Подібні випадки розцінюва—
8.
Ярина
0,04 кг
7,2 кг
90 кг
лися як грабіж, і Служба безпеки карала
9.
Кава
0,02 кг
3,8 кг
45 кг
винних смертю. Селянам, у яких було за—
10.
Цукор
0,04 кг
7,2 кг
90 кг
брано худобу або інше майно, обов’язково
11.
Мука
0,15 кг
27 кг
189 кг
залишали відповідну посвідку. По-перше,
На Волині у повстанських республіках господар—
це доводило, що майно дійсно пішло на
ники навіть зуміли організувати «фабрики», де ви—
Підписав сотенний
повстанські потреби, а по-друге, органи
готовляли цигарковий папір, тютюн та цигарки.
(Журавель)
радянської влади не могли довести, що
Восени з таких баз видавали інтендантам харчі
селянин, пред’явник такого документа,
та все необхідне для відділів та різних осередків з
віддав зерно або худобу добровільно. Це рятувало селян від виве-обрахунку на кілька місяців. Ті ж ховали одержані
зення у Сибір за «бандпособничество». Хоча такі «хитрощі», на жаль, запаси вже у власних криївках. Це робили для того,
не завжди рятували від кари. Харчі та одяг дозволялося купувати в
щоб запобігти розконспіруванню баз, адже взимку,
селян або вимінювати на здобуті в боях речі, але, знову ж таки, лише
на снігу, приховати сліди було дуже складно.
Зі спогадів підполковника УПА Степана
з дозволу командування відділу та за відома станичного.
Ще одним джерелом забезпечення повстанців
Фрасуляка — ‘Хмеля’ «Відтинок “Маґу—
У повстанських республіках створювали бази окружного зна-був ворог. У боях, нападах на гарнізони, через об—
ра” (Калуська округа)»:
чення і підпорядкування.
мін на полонених сотні УПА поповнювали запаси
«Договорившись із провідником облас—
Тут організовували кра—
військового майна — спорядження, боєприпасів та
ного постачання другом ‘Левком’, зіні—
вецькі, шевські, ремонтні
зброї. Теренова сітка практикувала обмін харчів на
ціювали ми заховати в полосі табо—
та інші майстерні, пекар—
рування старшинської школи “Оленів”
зброю деморалізованого ворога. Угорці, відступаю—
харчову базу. Марево голоду було усу—
ні, млини, круподерки,
чи, радо віддавали міномети за поросят, стрілецьку
нено. День і ніч валки, повні хар—
коптильні, м’ясарні, де
зброю — за хліб, сало, картоплю.
чів, надходили до бази, якою завіду—
готували м’ясо до три—
У відділах не мало бути нічого зайвого. Всі над—
вав бувший чотовий старшинської школи
валої консервації. Виго—
лишки військового майна зосереджувалися в бун—
друг ‘Спартак’.
товляли також повидло,
керах і криївках, за які відповідав референт-зброяр.
…Повстанчі відділи мали магазини, пов—
олію, магазинували мо—
Він вів облік зброї та набоїв і подавав зібрану інфор-ні найрізнородніших харчів, почавши
локо, масло та сметану.
мацію своїм безпосереднім начальникам. Тож вищі
від разової до найбілішої муки, круп,
Все це повстанці ховали
референтури завжди знали, якою кількістю зброї
стручкових, м’яса, масла, смальцю,
у схрони і бункери, які
солонини, мармеляди, цукру, паками
вони володіють і скільки сотень ще можуть сформу—
(тисячами) яєць, денно кількасот лі—
будували за особливими
вати. Вони також проводили «модернізацію» відді—
трів молока, повні бідони сметани…»
технологіями.
лів — старалися забезпечити їх однотипною зброєю
відповідно до штатного розпису. Також зброю, що
до неї було обмаль набоїв, замінювали на таку, для якої набоїв ви-Бофони (скорочення від «бойовий фонд») — грошові доку-стачало. Референти-зброярі контролювали зброярні — майстерні, менти (квитанції) з оунівською чи національною символікою
де ремонтували або виготовляли зброю. У жовтні 1943 року на пів-та відповідними написами («бойовий фонд ОУН», «револю-Квит — документ, який за—
дні Волині працювала майстерня, де робили гранати типу «Комар», ційний фонд ОУН»), із зазначеними номіналами (іноді без
свідчував, що селянин видав май—
що їх спроектували повстанські конструктори. Діяли також май-них), які уповноважені особи від імені ОУН видавали на-но на потреби УПА.
стерні, де виготовляли сідла — у кожній Воєнній окрузі планувало-селенню за внесені добровільно, стягнуті як контингент, ся сформувати по одній сотні кавалерії.
реквізовані кошти у вигляді готівки, іноді — продуктів хар-Повстанська кравецька май—
Поповненням повстанських лав займалися організаційночування, одягу тощо. Також використовувані в агітаційно-стерня. Однострій шиє хорун—
пропагандистській роботі.
мобілізаційні референтури у складі штабів груп, Воєнних округ жий Володимир Якім’юк — ‘Ас-і Тактичних відтинків. Вони вели облік боєздатного населення, кольд’. 1948 р.
