122
Розділ IX
Роман Шухевич
Роман Шухевич. Кінець 1930-х рр.
124
125
Пластова естафета 1929 р.
у Львові на Янівському цвинта—
рі. Попереду зліва з кубком —
Юрій Шухевич, позаду перший
зліва — Роман Шухевич.
Роман Шухевич (перший
Історія Української
справа спереду) під час табору
Повстанської Армії не—
пластового куреня «Чорномор—
ці». 1929 р.
розривно зв’язана з
іменем Романа Шухеви—
ча, людини, що твори—
ла цю армію та очолю—
вала її протягом семи
років — аж до своєї
смерті. Роман народив—
ся 30 червня 1907 року
у Львові, в будинку, що
сьогодні по вул. Довбу—
Майбутній командир. 1908 р.
ша, 2, у родині відомих
українських інтеліген—
тів Шухевичів.
Зі спогадів Богдана Кравціва:
«Ті, що пам’ятають його дитячі роки, розпо—
Зі статті Олега Лисяка «Командир, революціонер, спортовець»: відають про дитину з ясно-русявим кучерявим
«Герой української молоді, символ українського спортсмена — це не звичайний фран-волоссям, великими блідо-голубими допитливими
цузький вояк Буен, а ні німецький ґефрейтер Гарбіґ. Український спортсмен, що
очима. Мовчазний, перебував часто в товаристві
його ім’я палатиме, як смолоскип, вказуючи шлях наступним поколінням — ніхто ін-старших, уважно прислуховувався розмовам і за—
ший, а леґендарний вождь леґендарної армії, вояк, що присвятив всього себе Бать-вжди тривожив усіх своїм несподіваним: чому?
ківщині, громадянин, організатор, бойовик, пластун, змагун, спортовий рекордист, Любив відвідувати театральні (аматорські) ви-український спортсмен — Генерал Тарас Чупринка — Роман Шухевич…
стави і зчаста вмішувався в діялоги на сцені.
Оголошується вислід: у запливі на 100 метрів перше місце здобув Роман Шухевич, П’яти-шостирічним хлопцем годинами пересиджу-встановлюючи рекорд цієї дистанції.
вав на стовпі водяної запори над ставом, при—
Ще задихаючись від зусилля, переможець всміхається до друзів: — що то сотня ме-глядаючись бурхливій масі води, що переливала—
трів! Я маю іншу мету: ось побачите, перепливу Канал Ля Манш! Тоді славу здо-ся з шумом униз».
буду…
Як реакція на дружню іронію стає заклад: до
40 року життя Роман має переплисти Ля Манш…
Першою школою організаційної та фі зич ної підготовки до май-Не довелося змагунові Шухевичові здобути
славу переможця каналу Ля Манш. Але скажіть:
бутніх буремних літ для юнака став «Пласт».
чи зможе коли-небудь котрий із переможців Ля
Роман активно займався спортом: особливо полюбляв футбол, а
Маншу здобути славу генерала Чупринки?
в бігові та плаванні встановлював рекорди.
…Одним із останніх активних виступів Рома—
Активну громадську діяльність Роман Шухевич успішно поєдну-на Шухевича, ще перед тим як польська тюрма
вав із навчанням, студіюючи інженерні науки у Львівській Політех-перервала його спортовий шлях, були змаган—
ніці та музику в консерваторії.
ня 1933 року, де він, цим разом як “старий”
(27 років), веде на Площі Сокола Батька де—
філяду всіх змагунів. Веде її як найкращий,
найчесніший, найбільш гідний і заслужений —
Зі спогадів Антіна Івахнюка:
один із тих, що на Олімпіядах складають від
«Пластовий Закон, пластові мандрівки, пластові теренові гри, табори тощо гартува-імени всіх інших змагову присягу…
ли його характер, а водночас призводили його до застанови та до доцільности цього
Послухаймо, що каже одна із тих, яким до—
всього у вихованні пластової молоді. Тим то перший головний обов’язок служби Бого-велося йти в ряді змагунок і змагунів під
ві і Україні з дозріванням Романа-Тараса набирає в нього реальних обрисів і стає
проводом Романа Шухевича: “Він для кожної
ціллю його всього життя. Хоч які важкі були його життьові хрести, що не одного б
і кожного з нас мав ласкаве слово, кожній і
зламали, він залишився цьому обов’язкові вірний до останнього віддиху свого життя.
кожному сказав щось приємне, щось заохочую—
Був пластуном тілом і душею, якому слова пластової присяги —
че. Ми знали, що він найкращий між нами, що
Промірю тернистий ввесь шлях України,
він найгідніший вести нас і якщо б він був
На щастя дорогу свій край поведу —
подав команду, ми були б пішли за ним навіть
стали змістом життя, і на цьому тернистому шляху України в боротьбі за краще май-під кулі. Це був полководець і провідник во—
бутнє українського народу поклав свою голову.
яків. Коли його голос задзвенів командою —
…Пластовий обов’язок служби Богові й Україні, як основна громадянська чеснота, ми всі стали як один!”».
призвели Романа-Тараса Шухевича на шлях української революції».
126
127
Зі спогадів Романа Турка «Роман Шухевич, якого я знав»:
«Він був непересічно здібний, не мав проблеми в науці, отримував оцінки лиш “дуже добре” або “відмінно”. Він був
і співаком, і прекрасним музикою, а його спеціяльність
була гра на фортепіяні. Рівночасно він був здібним спор-товцем, був товариський, не цурався товаришів, що походили
з нижчих суспільних верств. Також відзначався великою по-божністю, як це стверджує в своїх споминах і о. д-р На-зарко. До жінок ставився завжди з повагою, як справжній
джентльмен. Одним реченням — Роман Шухевич був спартанцем
душею і тілом. Ця його вдача, позитивні риси характеру, високе почуття відповідальности за виконання добровільно
взятих на себе завдань, виявилася вповні в обставинах, які
прийшли з будучими роками».
Зі спогадів Наталії Шухевич:
«Він був надзвичайно інтелігентний, культурний, строгий, але дуже добрий. Його дуже любили всі хлопці. Він був ви-могливий, але з серцем. Дуже гарно грав на фортепіано.
Любив музику. Був жартівливий. Умів забавляти кожного з
Шістнадцятилітнім юнаком
наших гостей-священників. Завжди знаходив тему для роз-1923 року він вступив в Укра—
мови. Був товариський, чутливий, надзвичайно сердечний.
Серце в нього було дуже добре. Любив грати на фортепіано
їнську Військову Організацію, а
пісню “Ой ти, дівчино зарученая, чом ходиш засмученая?” Це
відтак, 1929 року, — в Організа—
на польського депутата Тадеуша Голувка,
була його улюблена пісня».
цію Українських Націоналістів.
комісара поліції Чеховського, спробу за—
1930 року Роман одружився
маху на радянського консула у Львові та,
Фото Романа Шухевича зі з Наталією Березинською, яка стала матір’ю двох його дітей та вір-врешті, найвідомішу акцію ОУН міжвоєнно—
студентської справи. 1926 р.
ною опорою на все життя.
го періоду — ліквідацію міністра внутріш—
Весільне фото. В центрі
Протягом 1930—1934 років Шухевич очолював бойову референ-ніх справ Польщі Броніслава Пєрацького.
т
Роман Шухевич та Наталія уру Крайової екзекутиви ОУН. Під його безпосереднім керівни-У червні 1934 року в зв’язку саме з цією
Березинська-Шухевич. 1930 р.
цтвом члени ОУН здійснили низку гучних бойових актів: атентати
подією поліція провела масові арешти.
Тоді було заарештовано й Романа Шухеви—
ча та заслано до концентраційного табору
в Березі Картузькій, а згодом — до тюрми
«Бригідки».
Вийшовши на волю, 1937 року Роман за—
Зі спогадів Володимира Макара «Береза Кар—
снував і очолив першу та найвідомішу в Га—
тузька: спомини»:
личині українську рекламну фірму «Фама».
«Подавляюча більшість в’язнів українців—
1939 року Шухевич став одним із захис—
націоналістів — це були щиро і глибоко вірую—
ників новоствореної Карпатської України. Ра—
чі люди і практикуючі християни, — як католи—
ки, так і православні. Світлим прикладом може
зом із провідними членами ОУН він увійшо в
служити сл. п. Роман Шухевич, який щоденно
до штабу Карпатської Січі. Після розгрому
гаряче молився і який ніколи не розставався
з хрестиком, що висів у
нього на шиї. Також ряд
інших провідних націо—
налістів, які в той час
були в Березі, ніколи не
соромилися відмовляти на—
вколішках щоденну вечірню
молитву, даючи в той спо—
сіб добрий приклад більш
байдужим для справ віри
чи таким, що соромилися
прилюдно молитися».
Наталія Шухевич із діть—
ми — Юрком і Марійкою.
Роман Шухевич із сином
Юрієм.
Зліва направо: Роман Шухе—
вич, Юрій Березинський, невідо—
мий. 1930 р.
128
129
Підробні документи,
якими користувався
Шухевич.
Роман Шухевич грає в
шахи з провідником Львів—
ського краю Зиновієм Тер—
шаковцем.
Роман Шухевич у лавах січовиків у нерівній боротьбі з угорською армією Шухевич не при-ДУН. 1941 р.
пинив своєї діяльності, він узяв активну участь у підготовці ОУН до
війни, що наближалася.
Роман Шухевич та провід—
ний публіцист українського під—
Головним завданням у Другій світовій війні українські націоналі-пілля Осип Дяків —’Горновий’.
сти вважали створення власних збройних сил. Тому було вирішено
скористатися з німецької допомоги й сформувати два батальйони:
«Нахтіґаль» і «Роланд», відомі також як Дружини українських на-Оригінальні
ціоналістів, — що мали стати основою майбутньої української армії.
розміри світлин з
Одним із командирів ДУН був Роман Шухевич. 30 червня 1941 року
архіву СБУ.
він на чолі «Нахтіґалю» ввійшов до Львова. Того ж дня ОУН про-Фото з днів боротьби.
голосила Акт відновлен—
ня української держави та
створила Українське Дер—
