Згодом підстаршина подавав
колод. Всередині все було зроблене на скору руку,
лення ліжок. Милися ми в холодному потоці й ішли на
і стійок.
команду збиратися до молитви.
дуже просте. Вздовж колиби був прохід шириною до двох
руханку без сорочок, хоч був мороз. Не одна наша мати
У вихідний день або на свято по—
метрів. По обох сторонах цього проходу, чи коридо—
Повстанці ставали у трилаву та
заплакала б, коли б побачила, як її сина ганяють по
встанці мали заняття лише до обіду.
ру, як його тут називали, земля була застелена гру—
повторювали голосно за одним зі
снігах напівголого. Нам, навпаки, це дуже подобалося».
Потім вони відпочивали, влаштову—
бою верствою чатиння, на котрому блищали лід і іній.
стрільців щоденні молитви «Отче
ючи гутірки, ватри, концерти, ака—
Ще були спільні лежанки. Наші гумористи називали їх
наш», «Богородице Діво» та мо—
“барлогом”.
демії з нагоди державних свят, Бо—
Із видання військових вишколів ОУН «Інтендантура»
литву українського націоналіста.
Спати в убранні було заборонено. Згідно з вимогою, ми
(1943):
гослужіння.
Після молитви службовий підстар—
уклали чоботи навпроти себе, на колоді, а вбрання,
«Нормальний харчовий пайок складається звичайно з 800 гр.
Таким був повстанський побут
шина оголошував збір до сніданку.
гарно зложене, — на колоді проти своїх ніг. Аж коли
хліба, 50 гр. кавової консерви, 250 гр. м‘яса, 350 гр.
у вишкільному таборі чи бойовому
Снідали гарячою чорною ячмінною
всі так поскладали свої речі, наш крикливий підстар—
товщу, 22 гр. солі, 15 гр. свіжої цибулі, 0,5 гр. ко-відділі, що перевишколювався або
кавою з хлібом або кашею, — за—
шина залишив нас у спокої й вийшов з колиби».
рінних приправ, 0,5 цтл. оцту і 10 папіросів…
відпочивав після важких боїв.
пілля старалося забезпечити від—
Вояк у бойовій лінії віддає все, що найдорожче може
діли армії достатньою кількістю
дати на жертівник Батьківщини, мусить бути певним і
свідомим того, що Батьківщина про нього не забуває, але
харчів. Хоча, звичайно, трапляли—
Відпочинок повстанців під
старається доставити йому все. По-перше, дбає про його
ся й критичні ситуації, коли через
час рейду.
виживлення, про те, щоб вояк не голодував. Достаточна, облави або важкі бої повстанці
добра, смачна та своєчасна їда вояка є одним із під—
були змушені голодувати.
Сон повстанки. Зв’язкова
ставових засобів, що рішають про духа армії. Голодний
По тому стрільці шикувалися
Ірина Козак.
вояк ніколи не був, не є і не буде добрим вояком. Це
для ранішньої перевірки особово—
доказала історія у всіх війнах і походах…»
го складу і готувалися до занять
138
139
Під час бойових дій режим дня не був
Повстанська лазня. Воду ллє
розписаний до найменших дрібниць,
сотенний Дмитро Білінчук —
проте побутові умови значно ускладню—
‘Хмара’, показує руками, як
вались. Стрільцям доводилося постійно
краще це робити, сотенний На—
перебувати в русі, марширувати за вся—
зарій Данилюк — ‘Перебийніс’,
ких погодних умов. Вони часто ночува—
решта — невідомі. Гуцульщина.
ли просто неба під дощем, на морозі чи
у сніговії, не маючи змоги зігрітися, про—
Ремонт взуття під час по—
сушити одяг, з’їсти гарячу їжу.
стою у хвилини затишшя.
Час короткого відпочинку повстанці
старалися використати якомога раціо—
нальніше. Вони ремонтували взуття за
допомогою нехитрих партизанських ін—
струментів: шила, нитки, шматка шкіри
і дерев’яних кілків для підбивання підо—
шви; зашивали або латали однострій,
який бував у бувальцях.
Командири особливу увагу приділя—
ли здоров’ю своїх підлеглих, їхній осо—
бистій гігієні. Стрільці раз на два тиж—
ні мали проходити медогляд, якомога
частіше міняти білизну й купатися, ре—
виняткови х ситуаціях — буками або роз—
гулярно митися, бути підстриженими та
стрілом.
поголеними. Це складало мінімальні за—
Зі статті повстанця ‘Кухаря’ «Додаткова порція»:
Коли в терені було спокійно і безпеч—
ходи, які запобігали ширенню заразних
«Лікар проводив медогляд стрільців школи. Пе—
но, ворог перебував далеко і не проводив
хвороб та паразитів у відділах.
регляд покінчено. Дехто доглянув, що лікар за—
жодних акцій, повстанці харчувалися кра—
значив собі його стан хрестиком.
У коротких перервах між боями та
ще, більше відпочивали, згадуючи минулі
— Це ті, що призначені на кладбище, — грубо
маршами стрільці мусили чистити зброю.
бої, кумедні випадки зі свого життя, жар—
жартує котрийсь із товаришів.
За неналежний догляд за собою та збро—
тували, співали пісень. Дехто, усамітнив—
Два дні пізніше в таборі рух. Показується, що
єю повстанців суворо карали стійками
шись, мав можливість написати звісточку
всі “призначені на кладбище” дістають додатко—
з вантажем у наплічнику, багаторазо—
ві харчі: хліб, цукор, масло, кромі того, по—
рідним чи дівчині, зіграти одну-дві партії в
вим виконанням прийомів впоряд
у, а у
двійну порцію зупи. Лікарня переповнена “тяжко
шахи, або й просто поспати.
хворими”. Багато з тих, що порівнювали себе в
Особливо дисциплінованим і відважним
неділю до Геракля, почали нараз “зле себе по—
повстанцям командир міг надати відпустку
чувати”, а дехто таки виразно заявляє, що його
на кілька днів, щоб вони провідали сім’ю,
організм потребує “багато товщу, цукру і пере—
батьків чи наречену. Можна було отрима—
довсім вітамін”».
ти також звільнення на кілька годин, аби
піти в сусідню сотню чи село й побачитися
Документ про відпустку по—
встанця на Різдвяні свята, вида—
ний командуванням ВО «Турів»
25 грудня 1943 р.
Ознайомлення з публікація—
ми підпільної преси. На задньому
плані стрільці підстригаються.
140
141
Рідкісні хвилини відпочинку.
Вінчання повстанця ‘Рата’
(третій справа) та підпільниці
‘Дори’ (четверта справа) в церк—
ві с. Бук 23 листопада 1946 р.
П’ятий справа — о. Андрій Ра—
дьо — ‘Яворенко’ — курінний ка—
пелан. Закерзоння.
зі знайомими або односельцями. У святкові дні сотенний або курін-Свідоцтво про вінчання під— ний могли дозволити повстанцям випити по чарці горілки, але в бу-пільників із зашифрованими іме—
день та без дозволу, особливо під час несення служби чи ведення
нами одружених. 6 липня 1950 р.
бою, це суворо заборонялося. Порушника наказу неминуче чекала
смертна кара.
Траплялося, що молодість бра—
ла своє і повстанська пара, не—
Повстанська група команди—
зважаючи на загрозу в бою чи
ра ‘Заведія’ (зліва праворуч): Іван
сутичці втратити одне одного на—
Могорук —
‘Соловій’, Василь
завжди, вирішувала одружити—
Черкалюк —
‘Сміливий’, Іван
ся. Щоправда, зробити це можна
Дебренюк — ‘Малий’, Іван Ман—
було тільки з дозволу і благосло—
чук — ‘Білогруд’, Іван Готич —
вення командира або провідника.
‘Заграва’, Онуфрій Форгіль —
Шлюбна церемонія обов’язково
’Ромко’, Німчак — ‘Чорний’.
включала вінчання і проходила в
колі найближчих бойових побра—
тимів, усе відбувалося надзви—
чайно скромно, лише в окремих
випадках — із музиками, танцями
й піснями.
Таких світлих моментів у жор—
стокій стрілецькій буденності
було мало, але вони становили
невід’ємну частину життя, спов—
неного смертельних небезпек на
тлі туманного майбутнього.
142
143
Розділ XI
Повстанські свята
Свято зброї 31 серпня 1945 р. біля
Перемишля. Звітує чотовий Яро—
слав Коцьолок — ‘Крилач’.
Свято Зброї 31 серпня 1944 р.
на хуторі Ясенів біля с. Яблунів
Турківського р-ну Львівської обл.
Будинок, у якому перебував над—
районний провід ОУН.
У Повстанській армії багато уваги приділялося моральному ви-хованню стрілецтва і культивуванню традицій української армії.
Одним із засобів, що слугували цій меті, було святкування державних свят. Так, бійці відзначали день Злуки (22 січня), свято Листо-падового Чину (1 листопада), чергову річницю проголошення Акта
відновлення української державності (30 червня). Існували й спеціальні повстанські свята: День Героїв (остання неділя травня) та
Свято Зброї (спочатку — 31 серпня, на честь визволення українською армією Києва 1919 року; згодом — 14 жовтня, свято Покрови, а також день створення УПА).
Такі свята, здебільшого, відбувалися за уча стю
Воєнна округа «Заграва»
Дня 25.VIII.43 р.
представників проводу ОУН від району і вище.
Наказ Ч.3
До повстанців обов’язково промовляв політви—
В день Свята Української Зброї, т[о] є
ховник, капелан відправляв Службу Божу. Після
31.VIII.43 р., перевести святочні схо—
урочистостей повстанці брали участь в імпрезах,
дини по всіх відділах і запіллі УПА.
слухали пісні у виконанні хору, співали самі. Від—
Свято відбути при широкій співучасті
бувалися також гутірки на актуальні для стрілец—
цілого суспільства за слідуючим поряд—
тва теми.
ком:
У кожному відділі святкували день приведення
1. Збірка і звіт,
