позитивний модель відзнаки в гіпсі, дереві чи металі. Потім на модель відливається
Ніла Хасевича було викрито завдяки над—
Ніл Хасевич пропонував як замінник справжнім
ряд гіпсових форм (негативів), в які й виливається розплавлений метал. Цей спосіб
рукованому на Заході альбому «невідо—
нагородам носити «стяжки», подібні до сучасних
виробу простіший від штампування, але відливи здебільша не виходять докладними, і
мого художника» під назвою «Волинь у
їх треба виправляти, вигладжувати ручно. Розплавити метал можна при помочі звичай-нагородних планок. Їх було неважко виготовити у
боротьбі». У травні 1951 р. московське
ного бензиново-генераторного пальника (подвійної рурки з регулятором і розпорошу-підпільних умовах, проте невідомо жодного факту
керівництво МҐБ стало вимагати, щоб
вачем — “орсункою”, сполученою з невеликою банькою з бензиною і маленьким ножним
реалізації такої ідеї.
Рівненське управління виявило і зне—
міхом). Плавити метал можна в спеціяльному тиглю, або й просто в гіпсових формах, Врешті в 1951 р. у Мюнхені у приватній май-шкодило художника. З допомогою фахівців
поставлених на деревному вугіллі. Штампування й відливи можна робити і в криївці.
стерні вдалося виготовити хрести за проектами
із Рівного вдалося відчитати ініціали
Для виготовлення відзнак ОУН і УПА можна взяти метал з лусок (гільз) артилерійських
Н. Хасевича. В Україну їх мали передати кур’єри,
«ІХІ» (букви «Н» та «Х», накладені одна
набоїв або з більшовицьких орденів — вони мосяжні і легкоплавні. Бронзові ордени
на одну). В захоплених раніше докумен—
що тримали зв’язок між керівництвом визвольного
краще робити із спеціального стопу. Про всякий випадок подаю кілька рецептів сплавів
тах працівники МҐБ розшифрували ім’я
руху в Україні та закордоном. Та часто кур’єрські
бронзу. Вальцований бронз (найбільш ковкий, але разом з тим і тяжкоплавкий) має 94%
«Ніл Хасевич». Було зібрано інформа—
групи перехоплювало МДБ і вилучало нагороди
міді і 6% цини, машиновий м’який бронз — 85% міді, 11% цини і 4% цинку, алюмінійовий
цію про перебування художника в оточен—
бронз — 88—95% міді і 5—12% алюмінію. Золоті і срібні ордени доведеться робити су-при арешті. Лише восени 1951 р. група В. Охримо—
ні ‘Клима Савура’ на Костопільщині та
цільно — металеві. Позолочування чи посрібнювання зреалізувати, мабуть, буде тяжко, вича доставила в Україну та передала Головному
командира запілля Ростислава Волошина;
бо трудно дістати аква регії (царської води), яка конче потрібна до позолочування
Командиру УПА В. Куку певну кількість нагород.
простежено його роботу в технічних від—
гальванічним способом. Зрештою, золотих орденів не буде, хіба, аж стільки багато, Але чи відбувалося якесь нагородження ними по-ділах Центрального та крайового прово—
а срібло не настільки вже дороге і трудне до здобуття, щоб треба було вдаватись до
встанців, — невідомо.
дів. В одному із захоплених бункерів
імітації, до позолочування чи посрібнювання.
За вісім років боротьби найвищі нагороди
було знайдено ґрипс із матеріалами для
Найлекше буде наладнати виріб стяжок. Достосувати стяжки до потрібного нам вигляду
ксилографії та адресою: хутір близько
УПА — Золотий хрест бойової заслуги І та ІІ класів
можна двома способами: батікуванням або вишиванням.
Сухівців, Клевань.
та золотий Хрест заслуги отримали лише 103 по—
Батікування робиться так. На фабричній шовковій, наприклад, червоній стяжці потріб-встанці. Це свідчить про високий статус у підпіллі
ної ширини покриваються розтопленим воском ті місця, ті паски, які мають лишитись
червоними. Після цього, стяжку вкладається до розвороту, скажім, чорної, призна-нагород, який підтримувався до кінця його активної діяльності.
176
177
Наказ Головного військового
штабу УПА про нагородження
Постанова Української Головної Визвольної Ради
вояків за підписом останнього
Про встановлення медалі
командира УПА Василя Кука.
«За боротьбу в особливо важких умовах»
З уваги на те, що в різних районах України багато учасників українського визвольно-революційного руху веде боротьбу
проти московсько-більшовицьких окупантів в незвичайно важких
умовах, — в умовах, що вимагають від революціонерів і повстанців просто надлюдських фізичних і моральних зусиль, —
для відзначення особистої мужности таких революціонерів і
повстанців та їхніх особливих заслуг для справи визволення
України встановити окрему медалю «За боротьбу в особливо
важких умовах».
Інструкцію у справі цієї медалі видасть Головне Командування
УПА.
6 червня 1948 року
Українська Головна Визвольна Рада
ГВШ УПА
М. П., 12 жовтня 1952 р.
ІV/орг.-перс.
НАКАЗ № 02—52
1. На основі постанови УГВР від дня 10.Х.1952 р. нагороджується ювілейною медаллю
«Х-річчя УПА» усіх бійців і командирів УПА та всіх учасників українського визвольного революційного підпілля, які на день 14.Х.1952 р. находяться в активній боротьбі проти російсько-большевицьких поневолювачів України.
2. Уповажнюється к-рів В.О. УПА, виконуючих обов’язки к-рів В.О. УПА, а також керівників українського визвольного підпільного руху боротьби, до окружних керівників
включно, видати на підзвітних їм теренах дії усім нагородженим на основі цього наказу тимчасові посвідчення про нагородження медаллю «Х-річчя УПА».
Гол. К-р УПА
В. Коваль
Зі спогадів Марії Савчин «Тисяча доріг»:
«Надіслано у пошті від УГВР список повстанців, нагороджених, у зв’язку з 10-річчям
УПА, медалею “За боротьбу в особливо важких умовах”. Нагороджені були всі живі повстанці на Кременеччині — вони бо всі віддано боролись десять років у лавах УПА і
визвольного підпілля. Були посмертні нагороди і також нагороди, призначені цивільним
особам за їхню жертвенну допомогу нашій боротьбі. Орлана і Уліяна УГВР нагородила Золотим Хрестом Заслуги і медаллю “За боротьбу в особливо важких умовах”, на східніх
землях Роман і Мороз були нагороджені Срібним Хрестом Заслуги, і Роман дістав від УГВР
підвищення до ранги поручника. У списку нагороджених було й моє ім’я — медаль “За боротьбу…”, срібна зірка за поранення і Бронзовий Хрест Заслуги в 10-річчя УПА.
Медалею “За боротьбу…” УГВР нагородила, здається, кожного повстанця в Краю, але не
призначила її нікому, хто проживав поза його межами. У списку нагород були також імена
осіб, які проживали поза батьківщиною. За їхню працю для визволення України їх нагороджувала УГВР Хрестами Заслуги різного ступеня. Між ними було ім’я Лева Добрянського зі
США. Хоч отримані нагороди не виблискували на наших зношених мундирах, ми заховали їх
із вдячністю в серце, і вони скріпляли нас на тому найважчому етапі боротьби».
Зі споминів Василя Галаси «Наше життя та боротьба»:
«Ми покинули криївку і разом з ‘Олесем’ подались у ліс. Через кілька днів ‘Олесь’
пішов на домовлене місце зв’язку і приніс пакунок, адресований мені, у якому були
відзнаки для учасників УПА та збройного підпілля на честь 10-річчя УПА. Записки від
Медаль «За боротьбу в осо—
‘Леміша’ не було, тільки усна інформація про те, що він живий і просить переслати
бливо важких умовинах».
йому примірник “Колгоспного рабства”. У відповідь я написав листа, у якому повідо-мляв, що збираюся відходити в Кам’янець-Подільську область. ‘Олесь’, ‘Марічка’ і я
Нагороди УПА, вилучені у
відійшли в Кременецький ліс і розмістились у старій криївці. Стали підбирати мате-Головного командира УПА Васи—
ріали для СУЗ».
ля Кука.
178
179
The UPA’s uniforms and decorations
Uniforms constitute an integral military attribute which helps distinguish soldiers of different military formations. Though the UPA was not a regular army, it tried to provide their soldiers with uniforms of a characteristic style, along with equipment and insignia. In 1943 there was even the specifi c insurgent uniform project which was not realized because of extreme conditions. For this reason, insurgents wore civilian or parts of civilian clothing, military trophy (obtained after battle) or self-made uniforms with characteristic UPA insignia. Insurgent uniforms also included head-dress in the form of various caps, less often protective steel helmets, petliurivka or mazepynka caps or civilian style caps with cocardes in the form of tryzubs. The uniform could be self-made, civilian or trophy (obtained after battle) — German, Czech, Polish, Hungarian, Slovak, Soviet, etc.
Civilian clothes were often worn underneath the uniform. Trousers also were of different styles.
Often UPA soldiers wore combination uniforms — a German uniform with Soviet trousers etc. The same was with the footwear. Mostly these were the Soviet or German metal boots, less often —
shoes. Uniforms were supplemented with belts and buckles where the tryzub was sometimes de-picted; Buckles were used from the fi rst months of the army’s existence. They differed in patterns, images and methods of preparation. Some buckles were remade from German, Polish, others from Soviet, after removing enemy symbolism (f.e. a star or a swastika) and replacing it with the tryzub.
The buckles were most frequently made from used artillery shells. They were mostly of one type, differing only in size and details. There were also buckles, individually designed by soldiers that were casted from metal. In the winter, the insurgents wore overcoats, sheep-skin coats, jackets, and in combat they wore long, white camoufl age coats.
Another unique feature of the insurgent army was its own military decoration system. Decorations that marked the achievements of insurgents were introduced into the army at the start of 1944.
In particular, for merit in combat, the UPA command awarded soldiers Crosses of Combat Merit —
Gold (two classes), Silver (two classes) and Bronze. For individual merit for the welfare of the army its soldiers and civilians were awarded Crosses of Merit — Gold, Silver and Bronze. Decorations designed by the well-known underground artist Nil Khasevych were made much later (in 1951). In addition to the UPA decorations, there were also medals. In 1948 the medal «For fi ghting under exceptionally diffi cult circumstances,» and in 1952 — a medal «The 10th anniversary of the UPA»
were introduced.
180
Розділ XIV
Озброєння
182
183
надійність, точність, велику прицільну
дальність, простоту та зручність в екс—
