плуатації, а до вад — вагу й довжину.
Вести бій у лісі такою гвинтівкою було
досить незручно. Тут потрібна була ко—
ротша зброя, але з подібними бойовими
характеристиками. Повстанці не дуже
В озброєнні УПА переважала легка і надійна стрілецька зброя.
любили гвинтівку Мосіна також і через
Це пов’язано з тим, що повстанська армія, на відміну від регуляр-те, що вона мала ручне зведення затво—
ного війська, не здійснює великих фронтових операцій, для яких
ра. Це найбільше давалося взнаки під
потрібна важка зброя на кінній чи механізованій тязі. Її відділи, час короткого і швидкого бою, коли важ-що використовують партизанську тактику, мусять переважати во-ливе значення мала сила вогню.
рожі відділи рухливістю, ініціативністю, легкістю. Натомість важка
З погляду повстанської тактики, на—
зброя (танки, авіація, артилерія середніх та великих калібрів) ско-багато ефективнішою зброєю були більш
вує у маневрах та вимагає громіздкої інфраструктури забезпечен-сучасні карабіни та напівавтоматичні са—
ня й обслуговування.
мозарядні гвинтівки. Карабін відрізня—
Повстанці мали у своєму розпорядженні зразки зброї багатьох
ється від гвинтівки меншою довжиною
країн — учасниць війни: радянські, німецькі, чеські, польські, угор-ствола і, відповідно, меншою вагою. Ним
ські. Траплялася й доволі «екзотична», як на Україну, японська, дуже зручно вести бій у лісі, окопі чи на-французька та американська зброя.
селеному пункті.
У 1943—1944 роках сотні УПА користувалися великою кількі-Відомо, що упівці мали на озброєнні
стю автоматичної зброї. Але її широкий ужиток не виправдовував
шість зразків карабінів і самозарядних
себе, адже повстанцям доводилося носити з собою чималий запас
гвинтівок радянського, німецького та
набоїв. До того ж, легка автоматична зброя була призначена для
угорського виробництва. Зокрема, у не—
ближнього бою, а противника нерідко потрібно було стримувати на
значних кількостях, радянський 7,62 мм
значній відстані — під час атаки на повстанські позиції або при від-карабін зр. 1938 р.
ступі, щоб відв’язатися від нього. З огляду на це, у повстанському
Самозарядні 7,62 мм гвинтівки системи
арсеналі скоротилася кількість пістолетів-кулеметів (ПК, які попу-В. Токарєва СВТ 38, а надто СВТ 40, мали
лярно називають автоматами), а зросла кількість карабінів та гвин-Невідомий відділ повстан—
особливу популярність у повстанців. В
ців, більшість із них озброєні тівок, котрі мали більшу дальність вогню, відрізнялися надійністю в
УПА їх називали «десятизарядками», або
гвинтівками системи С. Мосіна, бою, меншою витратою боєприпасів.
«десятками», — через те що ємність ма—
зр. 1891/1930 рр. Волинь, 1943—
Стрільці озброювалися 7,62 мм радянськими гвинтівками систе ми
газина у них становила 10 набоїв.
1944 рр.
С. Мосіна зр. 1891/1930 рр. До переваг цієї моделі слід зарахуват и
СВТ 38 конструктор Токарєв розробив
1938 року. Гвинтівка мала багато вад,
Повстанець зліва озброєний
які виявилися під час радянсько-фінської війни 1939—1940 років. 7,62 мм радянським карабіном зр.
Серед них — велика вага та розміри, чутливість до забруднення. 1938 р.
В екстремальних умовах, коли бої вели в снігах та за низької тем-ператури, — це досить серйозні хиби. Конструктор спробував усунути їх, розробивши наступну модель — СВТ 40.
7,62 мм гвинтівка
си
стеми С. Мосіна зр.
1891/1930 рр. Вага: 4 кг. До—
вжина: 1320 мм. Ємність
магазина: 5 набоїв. Ско—
рострільність: 10 постр/
хв. Прицільна дальність:
2000 м.
7,62 мм карабін зр. 193 8 р.
Вага: 3,49 кг. Дов
жина:
1020 м
м. Ємність ма
гази—
на: 5 набо
їв. Скоростріль—
ність: 10
постр/хв. При—
цільна дальність: 1000 м.
7,62 мм самозаряд—
на гвинтівка В. Токарєва
СВТ 40. Вага: 4 кг. Дов жина:
1226 мм. Ємність магази—
на: 10 набоїв. Скоростріль—
ність: 25 постр/хв. При—
цільна дальність: 1500 м.
184
185
7,92 мм карабін 98k. Вага:
3,9 кг. Довжина: 1110 м м. Єм—
ність магазина: 5 на боїв. Скоро—
стрільність: 10—12 постр/хв.
Прицільна дальність: 2000 м.
7,92 мм самозаряд—
на гвинтівка Вальтера
G
43
(W). Вага: 4,3 кг.
Довжина: 1115 мм. Єм—
ність магазина: 10 на—
бо їв.
Скорострільність:
15—20 постр/хв.
При—
цільна дальність: 1200 м.
7,92 мм штурмова
гвинтівка StG 44. Вага:
Повстанці, озброєні само—
4,31 кг. Довжина: 940 мм.
зарядними гвинтівками СВТ 40.
Ємність магазина: 30 на—
Зліва направо: Василь Мики—
боїв. Скорострільність:
тюк — ‘Рись’ (1926—1953), неві—
500 постр/хв.
Прицільна
домий, Іван Явдошняк — ‘Миш—
дальність: 800 м.
ка’ (1925—1952), Печеніжинщина
(Івано-Франківська обл.).
З німецьких зразків повстанці ви—
СВТ 40 Токарєв зменшив та полегшив, зробивши в дета—
користовували карабін 98k та само—
лях, де це було можливо, отвори та збільшивши фаски.
зарядну гвинтівку G 43 (W). Карабін
Дерев’яні деталі стали тоншими. Проте основної вади
98k (буква «k» — це скорочення від
усунути не вдалося: деталі гвинтівки надалі вимага—
слова «kurz» — «короткий») калібру
Починаючи від 1940 р. розробкою «Штурмґевера» займалася фірма конструктора Гуґо
ли уважного догляду та якісних мастил. Повстанці у
7,92 мм був основною стрілецькою
Шмайсера. Впродовж чотирьох років гвинтівку кілька разів модернізовували, аж доки
складних умовах боротьби не мали можливості забез—
зброєю для всіх родів військ Вермах—
її не було запроваджено у масове виробництво. Штурмовими гвинтівками озброюва-печити «десяткам» належних умов експлуатації.
ту. Прийняли карабін на озброєння
ли танкові екіпажі Вермахту, а також піхоту — два взводи у дивізії. StG 44 мала
Автоматика СВТ давала змогу робити 25 одиночних по—
чудові якості. Конструкція та дизайн гвинтівки послужили зразками для багатьох
стрілів за хвилину, але дехто з упівців переробляв
1935 року. В УПА його використо—
після
воєнних видів зброї. Зокрема, особливості «Штурмґевера» використав радянський
її, переводячи в цілком автоматичний режим. Відтак,
вували протягом 1943—1944 ро
ків.
конструктор В. Калашников, розробляючи знаменитий автомат АК-47.
з одного боку, зростала скорострільність «десятки»,
З часом його остаточно витіснили ра—
але з іншого — швидше зношувався механізм, який пра—
дянські зразки, для яких легше було
Самозарядна гвинтівка системи Вальтера
цював на межі технічних можливостей.
здобути боєприпаси.
G 43 (W) мала численні вади і багато в чому по—
ступалася СВТ 40, саме тому вона й не була надто
поширеною. Навіть незначне забруднення ков—
заючих частин механізму призводило до ча стих
затримок під час стрільби; незручно було закла—
дати патрони у стаціонарний магазин; а голов—
не — гвинтівка мала низьку точність стрільби.
Деякі повстанці воювали з рідкісними штурмо—
вими гвинтівками («Sturmgewehr») — StG 44, які
почали надходити на озброєння німецької армії в
середині 1944 року.
У складі багатьох сотень воювали повстанці—
снайпери, озброєні гвинтівками з оптичними
прицілами. Сам факт наявності у відділі снайпе—
ра, який діяв на конкретному відтинку оборони
або наступу сотні чи куреня, гнітюче впливав
на ворога й водночас зміцнював упевненість
повстанців у власних силах. Снайперський во—
Іван Близнюк — ‘Херсон’,
гонь різко обмежував рух ворожих підрозділів.
командир боївки, озброєний ні—
На жаль, достеменно не відомо, які саме зраз—
мецьким карабіном 98k.
ки снайперських гвинтівок використовували по—
встанці. Можна припускати, що це були радян—
Невідомий повстанець з
ські 7,62 мм гвинтівки, виконані на базі гвинтівок
німецькою самозарядною гвин—
С. Мосіна та СВТ 40, або німецькі карабіни 98k з
тівкою G 43 (W). Гуцульщина.
опричним прицілом ZF 39. На радянських зразка х
186
187
встановлювал и снайперські оптичні приціли кількох типів: ПТ, Лежать: ‘Граніт’ та ВП, ПЕ та ПУ. Наприклад, снайперський приціл ПУ мав 3,5-кратне
‘Орлик’, на коліні другий зліва —
Маланяк. Стоять: ‘Крим’, ‘Пого— збільшення. Це була оптична труба з системою лінз і механізмами
да’, Г. Федір — ‘Олег’. Решта неві— встановлення кутів прицілювання та врахування бічних поправок.
домі. Більшість стрільців озброєні Він мав поле огляду 4º30”, вагу 0,270 кг і довжину 169 мм.
ППШ-41. Самбірський р-н Львів—
Засобом ближнього бою в УПА були пістолети-кулемети (авто-ської обл.
мати). Ними озброювали командирів відділів, деяких стрільців, зв’язкових, санітарів УЧХ. У збройному підпіллі ОУН ними озброюва—
Від справжньої автоматичної зброї, як, скажімо, су—
часний АК-74 чи американська штурмова гвинтівка М16, лися провідники, зв’язкові та кур’є-пістолети-кулемети відрізнялися тим, що не мали ав—
ри. Також пістолети-кулемети мали
томатики на основі відведення порохових газів із
стрільці спецбоївок ОУН та СБ, від—
каналу ствола. Вони використовували енергію віддачі
ділів особливого призначення УПА,
вільного затвора при нерухомому стволі під дією тис—
які виконували розвідувальні, ди—
ку порохових газів на дно гільзи набою. Також ха—
версійні, охоронні чи інші функції.
рактерним для пістолетів-кулеметів було використання
