Із радянських зразків ПК по—
стандартних пістолетних набоїв.
встанці використовували ППД-40,
ППШ-41 та ППС-43. З німецьких —
У повстанській армії радянські зразки ПК кількісно пе-МР-38 та його модифікації. Єдиним
реважали зарубіжні зразки (німецькі й угорські), дарма
угорським зразком був незґрабний
що в радянському пропагандистському кіно повстанців
39М, котрий вояки УПА, як і гонве—
неодмінно озброювали німецькими МР.
ди, називали «гей-пушкою».
Пістолет-кулемет ППД-40 з’явився
на озброєнні Червоної армії в результаті мо—
7,92 мм пістолет-кулемет
дернізації попереднього зразка — ППД-34,
ППШ-41. Вага: 5,3 кг. Довжина:
яку конструктор В. Дегтярьов здійснив,
842 мм. Ємність магазина: 71
або 35 набоїв. Скорострільність:
ознайомившись в ході «зимової війни» з
до 100 постр/хв. Прицільна даль—
фінським «суомі». Саме тому ППД-40 упів—
ність: 100—200, 500 м.
ці називали «фінкою». Скорострільність,
досягнута під час випробувань, становила
800 пострілів на хвилину, але в умовах бою
ППД робив 100—120 пострілів. Цей пістолет—
7,92 мм пістолет-кулемет
кулемет мав прицільну дальність 500 м.
ППС-43. Вага: 3,62 кг. Довжина: зі
Фактично, через низьку купність вогню і
складеним прикладом — 616 мм, з
порівняно невелику потужність пістолетно—
відкинутим — 831 мм. Ємність
го набою, ефективним автоматичний вогонь
секторного магазина: 35 набоїв.
із ППД-40 був у межах 200 м., а одиночними
Скорострільність: 100 постр/хв.
пострілами — на віддалі до 300 м.
Прицільна дальність: 200 м.
Через технологічну складність вироб—
ництва та низку вад у 1940 році замість
Повстанець зліва тримає на
ППД запроваджено у виробництво 7,62 мм
плечі ППС-43.
пістолет-кулемет конструкції Г. Шпагіна —
Легким, компактним і на диво невибагливим ППС-43,
ППШ-41. Серед повстанців він був найпо—
оснащеним відкидним прикладом, в УПА озброювалися соширенішим зразком. Стрільці його назива—
тенні та чотові, а також провідники ОУН. Через свої якості
ли «папашка» або «папаха».
«пепеес», який носили офіцери НКВД, радянські розвід-ППШ-41 дещо легший від свого попередни—
ники, десантники та члени екіпажів бронетехніки, був мрі-ка, до того ж, він споряджався двома магазина—
єю кожного повстанця. Він ідеально надавався до ведення
ми: дисковим або секторним. «Папашка» мав
бою в умовах партизанської війни. ППС призначався лише
характерний скошений передній край кожуха
для автоматичного вогню, але натреновані повстанці у разі
ствола. Завдяки цьому оригінальному дульно—
потреби робили з нього й одиночні постріли, відпускаючи
му гальму-компенсаторові купність стрільби
спусковий гачок одразу ж після натискання. Відкидний ме-підвищувалася на 70% порівняно з ППД.
На плечі невідомого по—
талевий приклад у бою замінював звичайний дерев’яний.
встанця зліва — ППД-40.
Під час несподіваного бою (ворожа засідка чи напад) повстанці вели досить точну стрільбу й зі складеним прикладом, тримаючи автомат за пістолетне руків’я.
7,92 мм пістолет—
кулемет ППД-40. Вага:
Убивчу силу куля «пепееса» зберігала й на відстані 80 0 м, 5,4 кг. Довжина: 788 мм.
але найефективнішою була стрільба короткими чергами
Ємність дискового магази—
по 2—5 пострілів у межах прицільної дальності. При інтен-на: 71 набій. Скоростріль—
сивній стрільбі довгими чергами збільшувалося розсіюван-ність: 100—120 постр/
ня куль, розігрівався ствол і з часом розкалібровувався.
хв. Прицільна дальність:
В такому випадку повстанці-умільці «рідний» ствол ППС
500 м.
188
189
замінювал и укороченим та відповідно підігнаним стволом із карабіна зр. 1938 р. Це, вочевидь, була єдина хиба автомата.
Набагато більше вад мав «розрекламований» німецький МР-38, який повстанці також використовували (називаючи його «ем-пі»), хоча й значно рідше. Розробили його Б. Гайпель та Г. Фольмер.
1938 року МР надійшов у серійне виробництво. Технологічно він, без сумніву, обійшов зарубіжні зразки — у його конструкції вперше
було використано пластмасу та алюміній. Він мав складаний приклад. Були й інші нововведення. Проте для стрільців УПА все це не
мало великої ваги, їх більше цікавили тактико-бойові характери-стики зброї. А тут МР суттєво поступався радянським пістолетам-кулеметам.
Німецький «ем-пі» мав низьку скорострільність, це підвищувало
влучність стрільби. Але натомість він часто «затинався» — давав
осічки: його механіка за несприятливих умов (зима, пилюка, густе
змащування або сухість деталей) відмовляла. Крім того, пружина в
магазині з часом просідала і не досилала набою в патронник. Осічки траплялися і в радянських автоматів, проте для МР вони були
«хронічною недугою».
При носінні пістолета-кулемета на ремені в положенні «на груди» передня антабка ременя розміщувалася з правого боку. При
цьому рукоятка перезаряджання впиралася в груди стрільцеві і би-лась об них при ритмічному рухові під час маршу в такт крокам, а
це спричиняло швидку втому. Мав МР й інші вади.
У наступній модифікації (МР-40) вдосконалення стосувалися переважно технології виробництва, хоча усунено було й деякі хиби, виявлені під час експлуатації МР-38 на Східному фронті. На затвор-ній коробці з’явилися ребра жорсткості, які одночасно слугували
для чищення рухомих деталей затвора. Змінилася також конструкція магазину. Проте ефективність ведення вогню на відстані більше
200 м. покращити не вдалося. Отож, тактико-технічні характерис-тики МР—38 та МР—40 майже не відрізнялися.
зивали його «гей-пушкою». «Гей-пушка» мала магазин на 40 па— У першому ряді другий злі-Лишень у деяких стрільців УПА були німецькі МР-35 конструкції
тронів, робила 120 пострілів на хвилину. Виробники декларували ва — кущовий Дм. Олексюк —
Е. Берґмана, які в Німеччині зняли з озброєння ще 1938 року. Ви-прицільну дальність у 600 м, але фактично вона не перевищувала ‘Їлак’, озброєний МР-40, третій
пустили цих автоматів тільки 40 тисяч. «Берґман» мав масивний
200 м. В УПА 39 М було дуже мало, крім того, у стрільців вони не зліва — невідомий повстанець, озброєний МР-35. Косівщина.
дерев’яний приклад та магазин, розташований збоку. Через це він
викликали особливого захоплення. Тож при нагоді «гей-пушки» мі-був громіздким та важким, що знижувало його бойові якості.
няли на іншу зброю.
Вояки УПА з с. Орява Сколів—
Громіздким та важким, як і «Берґман», був угорський 9 мм
Основним груповим засобом бою відділів УПА були ручні куле— ського р-ну Львівської обл. на тре-пістолет-кулемет 39 М конструктора П. Кіраї. Найбільший серед
мети різних конструкцій. Ними озброювали найменшу штатну оди— нуванні. Вояк зліва озброєний угор-усіх ПК, він зовні нагадував карабін. Очевидно, тому повстанці на-ницю — рій із 12—15 стрільців. Один рій мав 2 кулемети і поділяв— ською «гей-пушкою» 39 М.
ся на дві ланки по 6—7 стрільців. До
порівняння, в Червоній армії на від—
9 мм пістолет-кулемет
ділення з 9—13 бійців припадав один
МР-40. Вага: 4 кг. Довжина:
кулемет. Переважно рій діяв у складі
зі складеним прикладом —
чоти, але також і самостійно — коли
635 мм, з відкинутим —
відділ розчленовувався. Іноді навіть
851 мм. Ємність магазина:
ланки виконували окремі бойові зав—
32 набої. Скорострільність:
80—90 постр/хв. Приціль—
дання (засідка, охорона, розвідка).
на дальність: 200 м.
Тому в кожному рою обов’язково на
озброєнні були кулемети.
Ручними кулеметами озброювали—
ся боївки ОУН та СБ. Якщо була змо—
га, то їх залюбки носили й окремі
9 мм пістолет-кулемет
стрільці.
МР-35. Вага: 4 кг. Дов жина:
На сотню, в якій було три чоти по
840 мм. Ємність магази—
три рої кожна, загалом припадало
на: 20 або 32 набої. Скоро—
18 кулеметів (це без урахування окре—
стрільність: 80—90 постр/
мих ланок або роїв важкої зброї). Тож,
хв. При
цільна дальність:
з усією своєю вогневою міццю, помно—
1000 м.
женою на маневреність, сотня була
серйозним і грізним против ником.
190
191
Кулемет у повстанському
бою відігравав надзвичайно
важливу роль, іноді навіть
доленосну для всього відді—
лу. Кулеметники стримували
попекти руки. MG 34 ніс один стрілець. Проте два інші переносили Повстанський підвідділ з ТВ 21
ворога, відбивали його атаки,
запасні стволи у металевому футлярі, затвор та магазини барабан— «Гуцульщина». На озброєнні три
прикривали відхід підвідді—
ного типу на 75 набоїв або ящики зі стрічками по 50 чи 250 набоїв. основні типи легких кулеметів, лу. При веденні наступаль-Окремі стрільці в боївках носили MG, а в бою намагалися раціо— зліва праворуч: угорський 31 М, них боїв, прориві з оточення,
нально й економно витрачати набої, стріляючи короткими чергами радянський ДП-27 та німецький
MG 34.
штурмі ворожих укріплень,
або одиночними пострілами, які були передбачені конструктивно.
придушенні вогню противни—
Починаючи від 1944 року в повстанській армії кулеметом MG
ка кулеметники знову вико—
користувалися дедалі менше, стараючись замінювати його на ра-нували відповідальну «робо—
дянські зразки. Основна причина — велика витрата набоїв, нена-7,62 мм кулемет ДП-27. ту». Добрих кулеметників у сотні цінували на вагу золота, бо не
дійність, складність технічного обслуговування.
Вага: 11,9 кг. Довжина: 1270 мм. раз вони рятували друзів у критичних ситуаціях, іноді ціною влас-Непоганим кулеметом повстанці вважали угорський 31 М «Соло-Ємність магазина: 47 набоїв. ного життя.
турн», який називали «Сурою». Мав він одну поважну хибу — ма-Скорострільність: 80 постр/хв.
Повстанці Гуцульщини мали значну кількість угорських кулеме-ломісткий секторний магазин (25 набоїв). Скорострільність «Сури»
