Прицільна дальність: 1500 м.
тів, а повстанці Закерзоння — польських RKM та, рідше, чеських
становила 150 пострілів на хвилину. Тож при інтенсивній стрільбі ма-ZB. Проте здебільшого рої озброювалися радянськими й німецьки-газин спорожнявся за лічені секунди, а повстанець мусив мати на-ми зразками.
похваті ще кілька споряджених магазинів, щоб швидко замінити ви-Повстанці особливо любили 7,62 мм радянський кулемет ДП-27
стріляний. Правда, кулемет міг стріляти й одиночними пострілами.
(Дегтярьов — піхотний зр. 1927 р.) — за компактність, невибагли-Бельгійський 7,92 мм кулемет Браунінґа під назвою RKM зр. 1928 р.
вість, низьку скорострільність (це знижувало кількість боєприпа-потрапив до УПА з Польщі, де його виробляли за патентом велики-сів, які треба було носити з собою) та надійність у бою. Низька ско-ми партіями. Він був досить зручним, але мав також суттєві вади.
рострільність давала змогу кулеметникам-віртуозам робити навіть
одиночні постріли, хоча це й не передбачалося конструктивно.
7,92 мм кулемет
Більше мороки повстанці мали з першим у світі універсальним
MG 34. Вага: 12 кг. Довжи—
Повстанці Гуцульщини. Ле—
на: 1220
мм. Ємність
кулеметом MG 34 німецького виробництва. Вермахт використову-жать: зліва — Іван Дебринюк —
мага зина: 47 набоїв. Ско—
вав MG як ручний, станковий, зенітний і танковий кулемет. Для
‘Непорадний’ з радянським куле—
рострільність: 800 постр/
регулярної армії він був майже ідеальним, але не для повстанської.
метом ДП-27, справа — Василь
хв. Прицільна дальність:
Білінчук — ‘Сибіряк’ з угорським MG не терпів забруднення і вимагав ретельного догляду. Якщо
1500 м.
кулеметом «Солотурн» 31 М. Си— бруд потрапляв до затвору, кулемет зраджував у бою, даючи осіч-дять зліва праворуч: другий — ку— ки. При інтенсивній стрільбі (700—800 пострілів на хвилину) його
рінний УПА Назарій Данилюк — ствол перегрівався. Кулеметник, крім великої кількості патронів,
‘Перебийніс’, третій — сотенний носив за собою запасні стволи, щоб замінювати перегрітий. Один
УПА Дмитро Білінчук — ‘Хмара’. стрілець таку заміну виконати не міг. Потрібні були дві людини, Решта — невідомі.
причому одна з них працювала в азбестових рукавицях, щоб не
192
193
Він часто перегрівався в бою,
Вояки УПА з кулеметами а його ствол не надавався до
«Солотурн» 31 М.
швидкої заміни. Маломісткий
магазин на 20 набоїв ство—
рював проблеми, бо вима—
гав частої заміни при скоро—
стрільності 80—400 пострілів
на хвилину. Вага «Браунінґа»
складала 9,5 кг, прицільна
дальність — 1200 м.
На озброєнні окремих чот
важкої зброї у куренях або
ланок у сотнях УПА були та—
кож станкові важкі кулемети.
В бою ланки підпорядко—
вувалися тому чи тому під—
відділу, щоб підтримати вог—
нем наступ стрільців, відбити
ворожу атаку або ж задля
спеціальних завдань. Важкі
кулемети були ефективними
Відомо лише про один випадок, коли на Гуцульщині було
сформовано сотню важких кулеметів під командуванням
Василя Скригунця — ‘Гамалії’ у складі 11 кулеметів —
10 старих австрійських «Шварцлозе» та одного радян—
ського «Максима». Станкові кулемети «Шварцлозе» діста-в обороні, але під час наступу вони
лися повстанцям від угорців 1944 р., і вже наступного
перетворювалися на малопотрібний
року їх було замінено на більш сучасні моделі.
тягар, коли обставини бою вимагали
Темп стрільби — 500 пострілів на хвилину, а бойова скоростріль— Кулеметна сотня ТВ 21
швидкого переміщення підвідділів.
ність — 250.
«Гуцульщина» командира Василя
Основним важким кулеметом в УПА був радянський 7,62 мм стан—
«Шварцлозе» мав властивість викривати свою вогневу позицію. Скригунця — ‘Гамалії’ на вишколі
ковий кулемет зр. 1910 р. системи Максима. У менших кількостях
Під час стрільби з його кожуха через шланг випаровувалася вода — в 1944 р. Сотня озброєна застаріли—
(лише на Гуцульщині) використовували морально й технічно застарі-за клубами пари ворог міг визначити, звідки ведеться вогонь. Тому ми угорськими станковими куле-лі угорські «Шварцлозе» М/07/12/16 і зовсім рідко — чеські ZB 30.
метами «Шварцлозе» М/07/12/16.
доводилося постійно міняти позицію, а це на деякий час залишало
М/07/12/16 монтувався на сошці або станку — тринозі. Без патро-повстанців без вогневої підтримки.
нів і станка він важив 19,9 кг, а на станку і з залитою в кожух охо-Станковий кулемет «Максим» в УПА застосовували у 1943—1945 ро-лодження водою — 42 кг. Споряджався він стрічками по 250 набої в.
ках. Відтак його використовували тільки в окремих випадках. Скорострільність і велика прицільна дальність давали змогу зупинити
наступ сильнішого ворога. Це була надійна і точна зброя, зручна
та невибаглива до технічного обслуговування. Проте велика вага
вимагала для пересування під час маршу 5—7 стрільців, а в бою — 7,62 мм станковий кулемет
2—3 стрільців. Цей кулемет доручали найсильнішим повстанцям.
системи Максима зр. 1910 р. Вага:
Станкові кулемети названих зразків повстанці використовували 62—66 кг. Довжина: 1067 мм. Єм-загалом до середини 1944 року. Тоді сотні та курені ще воювали ність стрічки: 250 набоїв. Скоро-з обозами — таборовими валками у своєму складі. Коли ж війська стрільність: 250—300 постр/хв.
НКВД скерували проти повстанців великі сили, намагаючись оточити Прицільна дальність: 2700 м.
їх та знищити, від громіздких
таборових валок, які істотно
знижували маневреність, а
заразом і важких кулеметів
довелося відмовитися.
Стрілецька зброя індивіду—
ального захисту в УПА була
представлена револьверами
й пістолетами різних країн і
зразків. Пістолети мали всі по—
встанці, в тому числі й жінки —
стрільці сотень та куренів,
Стрільці УПА з Тернопільщи—
зв’язкові, санітари, пропаган—
ни. На передньому плані кулемет—
ник з польським RKM зр. 1928 р.
дисти, провідники. Дуже ча—
сто у критичній ситуаці ї (важк о
194
195
поранені, в оточеній ворогом криївці) вони
того, деякі деталі пістолета були
останнім пострілом із пі
столета обривали
недовговічними, а восьмизарядний
своє життя, щоб не потрапити живими до
магазин мав властивість самовіль—
рук ворога. Ветерани УПА розповідають,
но вискакувати з руків’я. Важив ТТ
що іноді тренувалися швидко вихоплюва—
0,940 кг з патронами, його приціль—
ти пістолет для пострілу в скроню або під—
на дальність складала 50 м., скоро—
боріддя.
стрільність — до 30 пострілів на хви—
Ми зупинимося лише на основних зраз—
лину.
ках цієї зброї, адже тільки у Вермахті налі—
Серед німецьких зразків найпре—
чувалося 12 різних конструкцій пістолетів,
стижнішим повстанці вважали пісто—
а були ж іще радянські, польські, чеські та
лет Р 38. Досить поширеним був та—
угорські зразки.
кож Р 640 (в).
Найбільш широко в УПА застосовува—
9 мм пістолет системи Вальтера
ли радянський 7,62 мм револьвер системи
Р 38 зр. 1938 р. мав вдалу конструк—
Л. Нагана зр. 1895 р. та пістолет ТТ системи
цію, що робило його надійною та
В. Токарєва зр. 1933 р.
безвідмовною зброєю. Завдяки за—
Простий за будовою та у використанні,
побіжникові пістолет був безпечним.
достатньо легкий (0,880 кг) і малий за роз—
За допомогою спеціального вказів—
мірами (235 мм), револьвер Л. Нагана був
ника, розміщеного в задній частині
завжди готовий до стрільби. Головна вада
затвора над курком, завжди можна
револьвера: аби зарядити його, доводило—
було визначити кількість набоїв у па—
ся витратити занадто багато часу. Потрібно
троннику. Важив Р 38 0,955 кг, його
було із гнізд барабана шомполом виштовха—
прицільна дальність складала 50 м.
ти стріляні гільзи, а на їхнє місце вставити
Магазин споряджався 8 набоями.
по одному сім нових патронів.
Пістолет Д. Браунінґа Р 640 відріз—
Легкий і компактний пістолет ТТ (Тула,
нявся дальністю стрільби, яка сяга—
Токарєв) мав кілька важливих вад. У нього
ла 500 м, та наявністю 13-зарядного
не було запобіжника як окремої деталі. Цю
магазина. Для ведення вогню на від—
функцію виконував глибокий виріз на курку.
далі понад 50 м до пістолета, що мав
Така конструкція не гарантувала безпечної
на руків’ї спеціальні пази, чіплявся
експлуатації, тому траплялися випадки по—
дерев’яний приклад. Утім, повстанці
ранень та загибелі повстанців унаслідок не—
ніколи ним не користувалися. Важив
обережного поводження з «токаре м». Крім
«Браунінґ» 0,885 кг, довжина його складала 200 мм.
Повстанець Василь Німий —
Також в УПА активно користувалися гранатами, однаково
‘Андрій’, із с. Черче Рогатинського
потрібними і в обороні, і в наступі. У сотнях кожен стрілець
р-ну Івано-Франківської обл. В ру—
намагався мати не менше двох гранат. Під час бою їх вико-ках тримає револьвер системи
ристовували у значних кількостях. Гранати — це «кишень-Л. Нагана зр.1895 р.
кова» артилерія повстанців.
Зайнявши оборону, стрільці підпускали ворога на від—
Пістолети повстанців із За—
стань 30 м, або й ближче, та масово закидали гранатами, керзоння. В нижньому ряді: край-після чого піднімалися з позицій і навально атакували проні зліва та справа — чеські пі—
ріджені та приголомшені лави.
сто лети CZ зр. 1927 р., третій
зліва — радянський ТТ. У верх—
Гранати іноді допомагали вирватися з оточеної ворогом
ньому ряду: крайні зліва та спра—
криївки.
ва — бельгійські пістолети Р 640
Досить часто повстанці підривали себе гранатами: пора—
«Браунінґ» зр. 1935 р., другий
нені в бою або в іншій безвихідній ситуації, — щоб не попа-зліва — німецький пістолет Р 38
