226
227
Розділ XVII
Закордонні рейди
Рейд у Карпатах.
228
229
Дереворит Ніла Хасевича.
Звернення українських по—
встанців до народів Прибалтики.
Одним із найвідоміших еле—
ментів повстанської тактики в
УПА були рейди. Саме завдя—
ки постійному маневруванню
та зміні місця постою упівці
не давали ворогові можливо—
сті завдати потужного удару,
а натомість самі здійснюва—
ли несподівані та дошкульні
атак и.
Широко використовуючи
рейди як елемент військової
тактики, повстанці також за—
стосовували їх для поширен—
ня власних ідей. З цією метою
було розроблено спеціаль—
ний вид рейдів — військово—
пропагандистські. Під час них
повстанці не обмежувалися
воєнними акціями, вони по—
ширювали листівки та підпіль—
ну літературу, зустрічалися
з населенням, організовува—
ли мітинги. Очевидно, люди
найкраще сприймали поєд—
нання повстанського слова
і діла, коли бачили в УПА не
тільки пропагандистів, але й
конкретну військову силу, що
воює за сповідувані ідеали та
здатна захистити населення,
яке її підтримує.
Із завершенням Другої світової війни
СРСР отримав можливість зосередити всі
свої сили на придушенні українського ви—
звольного руху. Одним із методів бороть—
би стала інформаційна блокада довкола
Зі статті Осипа Дякова — ‘Горнового’ «Українська Повстанча Армія — носій ідей ви-кривавого протистояння між радянським
зволення і дружби народів»:
режимом і повстанцями, а також дис—
«Засобом затіснення дружби між нами і сусідніми народами з’являються рейди відділів
кредитація українських націоналістів як
УПА на землі цих народів. Цим шляхом УПА інформує про визвольну боротьбу українського народу та про життя в СССР (головне ті народи, які самі не пережили страхіть
колаборантів та «недобитків німецьких
большевицького режиму), активізує революційні протибольшевицькі сили цих народів
прислужників». Щоби розірвати цю бло—
та підносить протибольшевицькі настрої цих народніх мас, створює практичні перед-каду й поширити антирадянський фронт,
умови для конкретної співпраці цих народів в єдиному протибольшевицькому фронті».
залучивши до нього нещодавно підкорені
Група повстанців у рейді.
СРСР народи Центрально-Східної Європи,
про проведення військово-пропагандистських рейдів тере-Головне командування УПА видало наказ
Повстанський підручник.
нами сусідніх з українцями народів.
Протягом 1945—1950 років українські повстанці здійсни-ли низку таких акцій на території Білорусі, Польщі, Чехословаччини та Румунії. 1950 року упівці зробили невдалу
«Рейдом називаємо бойово-операційні маневрування партизанського з’єднання (відділу, підвідділу) спробу провести рейд до Литви, щоб об’єднати свої зусил-в запіллі ворога, оперті виключно на:
ля з місцевими партизанами.
а. безперервно діючій розвідці;
б. власних бойових силах;
в. вмілому командуванні»
(В. Щитенко, «Рейди»).
230
231
Зі звіту політвиховника рейдуючого відділу ‘Вадима’, 1946 р.:
«Коли ми дісталися в глибину Словаччини, на кожному кроці мали можливість розвинути
Вояки сотні «Бурлаки» на те—
свою діяльність. Ми реагували на різні справи, відповідали на запитання людей, і
ранх Словаччини. Літо 1947 р.
кожна така дрібниця мала значення для більшого чи меншого розуміння нашої місії. Це
стосувалося як простих людей, так і інтелігенції. Докладно роз’яснювали населенню, хто ми і за чим знову прийшли на Словаччину як гості, а не як вороги, проти кого і
за що боремося, яке наше ставлення до інших народів і до сьогоднішніх політичних
подій. Насамперед, треба було роз’яснити, чому називаємо себе бандерівцями, чому
наша офіційна назва Українська Повстанська Армія, яке наше відношення до Власова —
тому, що нас часто вважали за власівців, яких там не люблять, які головні ідеї нашої програми, наше ставлення до релігії, тому що для них це питання дуже важливе…
Це все треба було роз’яснювати на громадських зборах, під час розмов з населенням, в дискусіях з інтелігенцією чи під час коротких відвідин у хатах. Займалися цим
переважно політвиховники, командири і досвідчені стрільці. Кожний використовував
найменшу нагоду і всіма силами намагався зробити щось в тому напрямі… Найчастіше
ми за двадцять чотири години завжди заходили до кількох сіл».
Зі звернення, поширюваного під час рейдів польськими теренами:
«Ми, Українські Повстанці, приходимо до Вас як приятелі і союзники. Метою нашого
прибуття є детальне ознайомлення польського населення з фактами гноблення поневолених Москвою народів, поділитися з ним досвідом, як треба боротися з біль-шовизмом… Звертаємося до всіх поляків, щоб допомагали нам інформацією і всім, 1947 року сотні УПА під командою Михайла Дуди — ‘Громенка’, що буде потрібно для нас. Бо ми воюємо проти Вашого ворога — Москви і є вояками
протибільшовицького фронту, який вирішує також і долю Вашої вітчизни».
Володимира Щигельського — ‘Бурлаки’, Романа Гробельського —
‘Бродича’ здійснили одну з найвідоміших акцій УПА — так званий
Великий рейд з теренів
Із повстанського звіту:
Закерзоння до Баварії, що
Із повідомлень австрійської преси, осінь 1947 р.:
«Наша пропаганда, яку ми цілий час вели в польському середовищі, дала дуже по-в Німеччині. Тільки пер—
«В північному пограниччі Австрії панує в останні дні велике
зитивні наслідки. Поляки відносяться до нас з великим респектом і вважають нас
шому з названих відділів
хвилювання: “бандерівці ідуть”. Невидиме військо Степана Бан-за рівних собі… Пропагандивні рейди по польських селах переконали точно польські
вдалося, не розпорошую—
дери, який зорганізував свою підпільну армію для партизанської
маси, що ми проти мирного польського населення не виступаємо, а б’ємо тільки
боротьби з комуністами, іде шляхом, повним пригод, щодалі на
чись, пройти до кінцево—
агентів і вислужників НКВД. Зараз поляки від наших стрільців не втікають, а від-захід. Це військо складається з трьох головних груп, які назива-го пункту. Інші рухалися,
носяться до них прихильно й говорять, що ми хочемо жити з українцями в згоді».
ються іменами своїх провідників Бурлаки, Громенка й Кременя, до
розділившись на дрібні
них приєдналися під час їхнього перебування багато католицьких
групи. Повстанці подола—
словаків. Між іншим, гарнізони міст Ружомберок, Турчанскі, Свя-Група повстанців під час рейду
ли з боями понад півтори
ті Мартін перейшли майже в цілости до партизан. Це військо йде
теренами Словаччини. 1947 р.
тисячі кілометрів, при—
нічними несподіваними маршами з Словаччини в напрямі на Брно, нісши за «залізну завісу»
Жиліну, Угорський Брод.
правду про визвольну
Дуже розумна тактика цієї армії не дала досі ніякої можливості
боротьбу українців. Їхня
вжити проти неї значні військові сили… Населення австрійських
прикордонних областей з журбою слухає щораз виразніший гук ніч-поява стала справжньою
ної гарматної канонади на кордоні. Досі не було ніяких широких
сенсацією міжнародного
акцій на австрійській території. Треба прийняти, здається, що
масштабу — про УПА за—
поодинокі відділи бандерівців — це тільки передня сторожа, яка
говорили західноєвро—
має розвідати можливості переходу для головної їх частини. Вони
пейські та американські
прямують, як тут кажуть, до американської зони Aвстрії чи Ні-газети.
меччини».
Михайло Дуда — ‘Громенко’ (1921—1950) народився в с. Сороки Львівські поблизу Львова. В ОУН від 1937 р. Вояк «Роланду» (1941). Від 1943 р. в УПА.
Військовий інструктор підстаршинської школи «Дружинники». Від кінця 1944 р.
на Закерзонні, організатор і командир першої сотні УПА на Перемищині. Командир відділу «Ударники-2» (1945—1947). 11 вересня 1947 р. пробився у Західну
Німеччину. Автор книги спогадів «У великому рейді» (Мюнхен, 1956). 1950 р.
відправлений з кур’єрською групою в Україну. Тут 7 липня біля с. Танява Долин-ського р-ну Івано-Франківської обл. загинув у бою з оперативною групою МВД.
232
233
Сотня «Ударник-2» після
переходу в американську зону
окупації Німеччини. Пассау,
вересень 1947 р. В центрі дру—
гий зліва — сотенний Михайло
Дуда — ‘Громенко’, третій —
Лев Футала — ‘Лагідний’.
Сотня «Ударник-2» в това—
ристві американської військової
поліції. Пассау (Німеччина), ве—
ресень 1947 р.
Останнім вдалим закордонним рейдом УПА стала акція на теренах Румунії. Протягом двох тижнів повстанській групі вдалося провести значну пропагандистську роботу серед румунів, поширюючи
звернення-листівки. Виконавши завдання, вояки УПА зуміли, ма-невруючи між спеціально стягнутими силами ворога, без жодних
втрат повернутися на власні терени.
Із повстанського звіту:
Рейд сотні ‘Хмари’ в Руму—
«Населення скрізь зустрічало підвідділ радо. Два дні повстанці квартирували біля
Закордонні рейди, хоч і не привели до створення спільного анти-нію 1949 р.
самого міста Вішев. Вони поширили тисячі листівок до селян, робітників та інтелі-радянського фронту, значною мірою посприяли активізації місце-генції і перевели ряд політичнороз’яснювальних розмов і декілька більших мітингів.
вих антикомуністичних рухів та допомогли донести у вільний світ
К-р Перебийніс, що добре володіє румунською мовою, широко відповідав на численні
