чому тиша триває аж так довго.
…Тато сумно дивився на мене, і я, враз зі світлиною, себе розривала на шматки. Мама…
Потім зашаруділо нагорі, хтось відгортав землю з продухи в коморі.
Де ти, завіяна снігами в Сибіру? Чи відчуваєш, мамо, що прийшли мої останні хвили—
— Відійшла голота, слава Богу, — донісся крізь продуху втомлений, однак заспокоєний
ни? Ти казала, що материнська молитва з дна моря вирятовує. Молись тепер, мамо…
голос господаря.
Поблідлі, мовчки сповняли останній обов’язок. Назовні аж до неприродного опанова-Тепер ми взялись наводити лад у криївці. Визбирували клаптики дрібненько порваних
ні, але нервові рухи зраджували наш справжній стан. В очах вже заблимувало того-листів, що брудним снігом встеляли долівку, розставляли все інше на свої місця. Вже
бічне світло з вічности, а з душі все ще гостро виривався німий крик: жити! Тоді, котрийсь раз знову треба було психічно переставитися від смерти до життя, до дальшої
наче у відповідь, заговорив Орлан:
боротьби. Однак така “екскурсія”, коли людині судилось переступити однією ногою оту
— Ми були приготовані на такий кінець, ми не перші. Нам доля й так призначила жити
межу, за якою полягає вічність, опісля повернутись до життя, даремне не проходить.
довше за багатьох наших дру—
Вона залишає осад глибо—
зів, тож будьмо зрівноваже—
кого суму на все життя,
ні, наскільки воно можливо в
наче потойбічний досвід,
нашій ситуації.
і кожночасно нагадує мені
На столі вже лежали три на—
слова Христа з притчі:
биті пістолі.
“Марто, Марто, журишся
— Застрелитись мені самій, чи,
та клопочешся про благії
може, ти?.. — спитала Орла
на,
речі…”».
хоч знала, що питання зайве,
і знала, яка буде відповідь.
— Як собі бажаєш, — відповів.
У моїй уяві до деталей ви—
ринула картина після нашого
загину. Вони геть забруднять
наші тіла, як будуть витягати
з бункера. Покладуть нас на
машини й повезуть до Луцька,
ні, певно, до Львова. Там,
Підготовка до зимівлі.
на подвір’ї ґебівського бу—
динку, зіпруть наші замерзлі
Вояк НКВД щупом (дов—
тіла об мур і приводитимуть
гим залізним прутом) шукає по—
встанську криївку.
248
249
Криївка. Кущовий провідник
Kryjivkas (underground hideouts)
Дмитро Олексюк — ‘Їлак’, його
дружина Павлина Ткачук —
A phenomena characterizing the struggle of the Ukrainian insurgents in the1940’s and 1950’s
‘Орися’, виглядає з дверей над—
were kryjivkas. The inventiveness of their creation, their assigned location and camoufl aging not районний провідник ОУН Іван
only caused diffi culty for the enemy, but even to this day causes bewilderment among histori-Шведюк — ‘Сірко’.
cal experts. In fact these incredible architectural creations were built in extremely unfavorable conditions, without the necessary tools and always very quickly so that the builders would not be noticed by NKVD agents. Kryjivkas served different purposes. Initially they were used for storing food and other supplies necessary for the insurgents. Later the kryjivkas also contained underground printing houses and hospitals for the wounded. After the insurgent movement went into the underground, kryjivkas were primarily used as secret hiding places for members of the underground.
Kryjivkas were used in the early days of German occupation, however they were most widely used after the return of the Soviets — especially in the late 1940’s after the breaking up of large insurgent units. These special hide-outs turned out to be salvation for the national liberation movement during the NKVD winter blockade.
While constructing kryjivkas it was necessary to adhere to principles of conspiracy. Each kryjivka was built by those underground members who would eventually live in it. As a result only they knew its location. In order to hide the recently displaced earth, it was either thrown into a small nearby river or transported into a freshly plowed fi eld. Criteria for choosing a location for a kryjivka was its unnoticeability, inaccessibility for the enemy and a good escape route. Therefore it could be located in either a forest or population area. Kryjivkas differed in forms: from small hiding places for 1—2 insurgents to spacious multiroom dwellings. These latter ones were not built like a mine, but openly in remote mountain towns. Being inaccessible for NKVD detachments, they functioned there the longest — until the mid 1950’s.
Insurgents who lived in kryjivkas, used their time for intensive studying. They learned the principles of military affairs, conspiracy, paying special attention to ideological-political preparation.
In specially equipped kryjivkas, many underground publications (journals, newspapers, leafl ets) were prepared and printed.
For many insurgents the kryjivka became their fi nal resting place. Having discovered a kryjivka, NKVD agents immediately surrounded it. Initially, they proposed that the underground members surrender. If they refused, the battle began. The kryjivka was fi red upon and grenades were thrown into it. Sometimes in order to capture its inhabitants alive, a special gas was used. In most cases, the standoff ended with the fi nal bullet which the insurgents left for themselves. There were cases when they managed to escape from the enemy enclosure. So despite losses, kryjivkas undoubtedly allowed many underground members to survive and contributed to the long-lasting struggle against the occupational regime.
Однак, незважаючи на втрати, криївки, безперечно, допомогли
вижити багатьом підпільникам у тривалій боротьбі з окупаційним
режимом.
250
251
252
253
Розділ XIX
Окупант змінився —
боротьба триває
Командири ТВ 21 «Гуцульщина» вивчають
терен. Зліва направо: невідомий, сотенний
Дмитро Білінчук — ‘Хмара’, невідомий, ко—
мандир ТВ Петро Мельник — ‘Хмара’, со—
тенний Іван Кулик — ‘Сірий’.
254
255
Фаза фронтова.
Фаза фронтова триває від моменту евакуації німецької адміністрації до часу впровадження совітської адміністрації…
— З наближенням фронту до мінімуму обмежити зв’язки;
— Провідні осередки з огляду на фронтові дії перемістити дальше від головних шля-хів, міст, станцій і т. д.;
— Посилити розвідувально-інформативну службу між оселями; На початку 1944 року німецько-радянський фронт підкотився
— Посилити самооборону осель;
— Підготувати на час переходу фронтів відповідний запас харчів та медикаментів; безпосередньо до терену дії УПА.
— Військовим відділам переходити фронт роями, коли можливо чотами у недоступному
Від того часу розпочався новий етап її боротьби, пов’язаний з
терені і криївках;
потребою долати фронтові лінії з якомога меншими втратами серед
— Здобути і замагазинувати всі матеріяли, необхідні для ведення війни; бійців, членів запілля й теренової
— Відділи мають виконувати передбачені для них завдання подальше від місця постою.
сітки ОУН. Завершився він у жовтні
Квітень—травень 1944 р. — бої куреня «Скажені» про—
Фаза студійна-підсовітська.
ти червоних партизанів за контроль над базами Чор—
1944 року, коли фронт відійшов за
Початкову фазу совітської дійсності використати на її студіювання».
ного лісу на Івано-Франківщині. Операція повстанців
межі українських земель.
із блокування та розгрому партизанського з’єднання
Головне Командування УПА і Про—
під командуванням М. Шукаєва.
від ОУН розробили інструкції, що
7—16 липня 1944 р. — останні великі оборонні бої
роз’яснювали міжнародну політичну
проти німців у межах групи «Захід», які розгорнули—
ситуацію та воєнне становище укра—
ся на Долинщині. Проти кількох німецьких поліційних
їнського підпілля, а також давали чіт—
бригад воювали курені «Скажені», «Промінь» та інші
кі настанови, як долати фронтові лінії
відділи УПА.
з найменшими втратами.
29 вересня 1944 р. — найбільший бій ВО 3 «Лисо—
ня», який біля Унева провів курінь «Верховинці» під
Починаючи від жовтня 1944 року
командуванням Дмитра Карпенка — ‘Яструба’ проти
УПА отримала можливість поступово
військ НКВД. Ворог 23 рази безрезультатно наступав
привести до ладу свої структури та
на оточених повстанців.
наростити інтенсивність бойових дій.
У фронтовий період повстанці на—
магались уникати боїв з німцями та угорцями, в яких уже не бачили реальної загрози для руху. Проти Червоної армії діяли згідно з
визначеною раніше стратегією — воювали тільки словом, ведучи
серед червоноармійців активну пропагандистську роботу.
З Інструкції до виконання, січень 1944 р.:
В сьогоднішній дійсності Організації розділяємо три фази: піднімецьку, фронтову і
студійну — підсовітську, що в загальному характеризуємо поняттям самооборони.
Повстанці проводять вихов—
Щодо німців: вести пасивну і активну самооборону.
ну роботу з полоненим. 1949 р.
Польський відтинок трактувати як другорядний…
На польський терор відповідати негайно відплатною акцією. Забороняється в масових
відплатних акціях вбивати жінок і дітей. Про відплатну акцію рішає окружний про-Із повстанської листівки:
відник.
«Брати червоноармійці!
Проти радянського підпілля: Повести безоглядну боротьбу в ціли повного знищення.
Українські повстанці вітають Вас як своїх рідних братів по зброї. Ми з Вами сини
Проти союзників німців боїв не вести, а шукати зв’язків (румуни, мадяри).
одного народу і однієї землі. Нас з Вами однаково вішали і стріляли гестапівці і
Внутрішній відтинок: Організація перебирає повну диктатуру на час воєнного хаосу.
сталінські кати.
Військові вказівки.
Ми не впали на коліна перед ворогами, а почали з ними криваву боротьбу. Ви на
Військову роботу сьогодні повести в трьох напрямках: фронті, а ми в тилу знищували німецьких загарбників.
а) організаційно-мобілізаційному,
Бийте німецького гада — Гітлера, а після того разом з усім народом вдаримо на
б) вишкільному,
кремлівського людожера Сталіна і його банду!
в) боєвому…
Червоноармійці! Не слухайте юдів-політруків, не слухайте агентів кривавого Ста-1) Кожна округа негайно зорганізує одну стрілецьку сотню (150 чоловік), в тому
ліна, які цькують Вас на рідних братів-повстанців.
