рій кінноти;
Українські повстанці, як і ввесь український народ, не хочуть німецької каторги
2) підготовити до стану мобілізаційного другу сотню (в окрузі); і не хочуть большевицького Сибіру, не хочуть гітлерівської “Нової Европи”, ані
3) Військові відділи підготовляють для власних потреб землянки та заготовляють і
сталінської тюрми СССР. Ми хочемо жити у вільних, приязних самостійних країнах
магазинують потрібні речі.
без гітлерівської і сталінської терористичної диктатури.
4) …За організацію сотень відповідають окружні провідники.
Брати! Не виступайте проти самостійницького руху українського народу! Не стрі-Вишкільну працю повести в трьох напрямках:
ляйте українських повстанців! Допомагайте їм на кожному кроці в їх священній бо-1) Загальний військовий вишкіл всіх членів Організації; ротьбі, передавайте їм зброю!
2) Кадровий вишкіл сотень;
Розпалюйте ідею Національно-Визвольної Революції в СССР!
3) Інструкторський вишкіл.
Поширюйте сітку підпільних національно-визвольних організацій у війську!
Боєва робота проявляється:
Цілими частинами переходьте на сторону Національних Повстанських Армій!
1) В ліквідації ворожих банд;
Смерть катам народів — Гітлерові і Сталінові!
2) В акціях оборони населення;
За самостійні держави всіх народів Европи і Азії!
3) В участі в масових акціях боєвого характеру.
За Національно-Визвольну Революцію в СССР!
4) В здобуванні військових і технічних матеріялів.
Українські Повстанці».
256
257
До бою готові. Відділ УПА.
Відділ УПА в обороні. Рівнен—
Рівненщина.
щина.
На боротьбу з повстанцями більшовицька система кинула десятки тисяч бійців військ НКВД, залучивши також радянських
партизанів. На Волині, Поліссі та Галичині між упівцями й енкаведистами розгорялися важкі, часом кількаденні бої. До того ж, не
4 тисячі осіб. Крім величезної чисельної переваги
Із повстанського звіту
завжди вдавалось уникати зіткнень з німецькими військами, що
більшовики використовували танки та артилерію,
«ГУРБИ 22—25.IV.1944»:
відступали.
проте їм так і не вдалося знищити упівців. Після чо—
«Підготовчі роботи і бої напередодні
Через фронтові лінії повстанці проривалися з боями, іноді пере-тириденних боїв, уранці 25 квітня вояки УПА трьома
великої битви біля Гурбів
ходили, вдаючи селян та радянських партизанів, або ж перечіку-групами вирвалися з оточення.
Коли шеф штабу групи ім. Богуна друг
вали в криївках чи важкодоступному для ворога терені.
Гриць переглянув донесення підпо—
Більшовики не сподівались організованого та масштабного опору
рядкованих йому штабів від 21.IV.
українців, через те їхні перші акції проти УПА важко назвати успіш-1944 р., то виявив, що акції треба
ними. Натомість повстанці завдавали ворогам відчутних втрат.
сподіватись з дня на день, що довко—
ла кременецьких лісів уже скупчено
21—25 квітня біля села Гурби на Волині відбулася найбільша в
Повстанці з Острозького від—
багато совітського війська. Командир
історії УПА битва: близько 30 тисяч енкаведистів намагались ото-ділу в Суразьких лісах. Грудень
групи “Богун” друг Роман, обдумав—
1943 р.
чити та знищити з’єднання повстанців, що нараховувало понад
ши докладно положення, що склалось,
дав накази по з’єднанням і почав
об’їжджати терен, укладати план, го—
товитись до опору ворогові.
День 22.IV за винятком бою біля Мос—
калівки, де наші війська перемогли,
пройшов спокійно.
Зі зведення штабу групи “Богун” від
22.IV стало відомо, що совітські вій—
ська, які на 21.IV стояли в населених
пунктах попри шосе Крем’янець—Дубно,
дороги Дубно—Мізоч, в населених пунк—
тах: Верхові, Новомалині, Шумську, Жо—
лобках, вимашерували і зайняли населе—
ні пункти: Стіжок, Сітари, Марцеліна,
Буща, Тартак, Довге Поле, Семидуби,
Збитин, Нараїв, Білашів, Дермань, Те—
ремне, Сураж, Обич, Угорськ, що твори—
ли ніби нейтральну лінію між розполо—
женням наших і ворожих військ. Їм наші
війська не чинили жодних перешкод в
зайнятті цих населених пунктів, бо це
не входило в план наших дій.
Невідомий повстанський
відділ. Рівненщина, орієнтовно
1947 р.
258
259
Повстанська засідка.
О год. 6.30 вечора командир Роман віддав останні накази по війську і став чекати
бою, який, на його думку, мав початись ранком 23 квітня. І дійсно, ранком 23 квітня
командира Панька та загони команди—
совітські війська повели широкий наступ на кременецькі ліси зо всіх боків.
рів Чорногори, Залізняка і Андрія.
Особливо сильний натиск ворога був на Антонівці. Сюди йшли війська з Угорська, Стіж-Табір і біля 1000 осіб цивільного
ка, Сітарів, Марцеліна та Бущі. З’єднання командира Непитайла, яке в своєму складі
населення, яке ховалося в лісі від
мало багато новозмобілізованих бійців, не витримало скаженої артилерійсько-міномет-більшовицької мобілізації і терору
ної підготовки і напору в 10—15 раз переважаючого війська, опустило свої позиції в
совітської влади, були спроваджені
Антонівцях і зайняло нові позиції біля Гутиська і Великої Іловиці, які втримувало
в глибину ліса.
аж до відкликання. В цьому бою відзначились бійці загону ім. Буревія.
О 3.30 оперативний командир пові—
На відтинку командира Довбенка, який займав позиції від Обгова до Ступно, бої йшли
домив, що стан задовільний — бійці
з перемінним успіхом. То совітські війська вибили його з Обгова, то він вибив їх.
окопалися і знаходяться на станови—
То знову його вибили з Обгова і заставили його зайняти оборонні становища скраю об-щах, а о 6-ій годині ранку ураган—
гівських лісів.
ний вогонь гармат, що були окопані
На відтинку суражських лісів біля Москалівки більшовицькі бандити, вийшовши з Сад-в Кудрині і Будках, та вогонь важких
ків, Суража та Кутів, намагались оточити з’єднання командира Панька. Але він, вчасно
мінометів з табору ворога свідчив,
форсувавши річку, уник оточення. А потім силою одного відділу пересік ворогові до-що наступ почався. Зав’язався не—
рогу з Кутів і нежданою засідкою спритно ударив ворога в лоб.
рівний бій з більшовицьким загарб—
Але з усіх боїв, які відбулись цього дня, найбільш успішні були на відтинку з’єд-ником. Із перших атак ворога бій—
нання командира Бувалого, в районі Кирилівки—Любомирки—Обгіва. Ліве крило його, яке
ці зрозуміли, що день буде гарячий
під сильним наступом ворога було відступило з Кирилівки аж за кирилівські болота, і що немало треба прикласти зусиль
раптом пішло в наступ, вибило ворога з Кирилівки, здобуло новий терен, який утриму-для удержання своїх позицій.
вало ввесь час, відбиваючи контратаки ворога. Праве крило також гідно трималось, не
…Атаки все частішають, але наші
дивлячись на всі спроби ворога прорвати наші позиції та оточити з’єднання Бувалого і
бійці не рухаються з місця. Втра—
Довбенка. Бій пройшов без жодних втрат. Особливо відзначились в цьому бою заступник
ти більшовиків щохвилини більшають,
командира з’єднання ком. Шум і сотенний Луговий.
поля і узлісся вкриваються ворожим
Вечірнє повідомлення штабу групи “Богун”: “За день 23.IV. 1944 р. ворог втратив біля
трупом…
250 вбитими — на відтинках: Антонівці — біля 50, Кирилівка—Обгів — біля 80, Обгів—
Енкаведисти скаженіють і лютують,
Ступно — 40, Москалівка — біля 30, в засідці на ворога — біля 50 та біля 300 ране-женучи все нові і нові лави фрон—
ними.
товиків до бою, кричать “ура”, “за
Наші втрати складають 39 осіб вбитими: біля Антоновець — 15, Обгова — 21, Москалів-Родину”, “за Сталіна”, але їх не
ки — 3 та 30 раненими. Здобуто зброю: 5 кулеметів, 19 фінок, 2 міномети (один ротний, підхоплює військо, їхні крики оди-другий батальйонний), 37 рушниць, багато амуніції та мін. Ми втратили: 2 кулемети, ноко лунають по лісі. Військо розу-6 фінок, 13 крісів, 5 пістолів.
міє, що це не ворог, не німець, що
Ворог майже на всіх відтинках переважав нас в 10—15 раз.
це такі ж самі люди, як і вони, але
Битва біля Гурбів
обернути зброю проти підганячів—
В битві біля Гурбів брали участь війська з групи “Богун” під командуванням командира
енкаведистів, сталінської кліки ще
Романа і з групи “Холодний Яр” під командуванням командира Ясена.
не осмілюється. І бій іде далі.
Під час бою під Гурбами військами обох груп командував командир Роман. Шефом штабів
З’єднання капітана полтавця Мамая гідно боронить свої позиції, відбиває ворога, обох груп на час бою був командир Гриць. Оперативним командиром був командир Ясен.
який особливо тисне з лівого і правого боку моста через р. Замишівку (міст — не-З наказу ком. Романа вночі з 23 на 24 квітня зайнято слідуючі позиції: попід Гурбами
приступна твердиня) з метою здобути міст. Вилазка в тил ворога, яку зробив Мамай, краєм ліса, річками Пону-форсувавши річку, остаточно відбиває у ворога охоту до моста.
рою і Замишівка, на захід
Інші з’єднання також не відстають від мамаївців. Але увага всіх спрямовується туди, від Медвежої Гори, а далі
де клекотить, мов у котлі: на схід — на Гурби. Де з’єднання командира Сторчана від-краєм лісу попід Мощани—
биває хмари ворога, що були підсунулись до нього на 300 м. З одних тільки Мостів
цею, Чернявою, Святим,
і Хижаків сунули відділи ворога в 500 і 600 чоловік разом з полковим штабом і до-Грабівцем до Гурбів.
