дить генерал-лейтенант Тимо—
тільки не полегшують боротьбу з бандитизмом, але навпаки, ускладнює її, підривають
фій Строкач (1903—1963),
авторитет радянської законності і безперечно наноcять шкоду справі соціалістичного
організатор активної про—
будівництва в Західних областях України.
типовстанської боротьби. У
Наприклад:
1942—1945 рр. начальник Укра—
1. У березні 1948 року спецгрупа, очолювана агентом МГБ ‘Крилатим’, двічі відвід-їнського штабу партизанського
увала будинок жителя с. Гріцки Дубровицького р-ну, Рівненській області — ПАЛА-руху, в 1946—1956 рр. міністр
МАРЧУКА Гордія Сергійовича, 62 років, і, видаючи себе за бандитів «УПА», жорстоко
внутрішніх справ УРСР.
290
291
катувала ПАЛАМАРЧУКА Р. С. і його дочок ПАЛАМАРЧУК А. Р. і ПАЛАМАРЧУК З. Р., обвинувачення їх в тому, що, нібито, вони «видавали органам ГБ українських людей».
‘Крилатий’ і учасники його групи піддали тортурам ПАЛАМАЧУК А. Р. і ПАЛАМАРЧУК З. Р., підвішували, вливали їм в ніс воду і, тяжко б’ючи, примусили ПАЛАМАРЧУК З. Р. і ПАЛАМАРЧУК А. Р. дати свідчення, що вони з органами МГБ зв’язані не були, а навпаки, були
пов’язані з учасниками українського націоналістичного підпілля.
Учасники спецбоївки попередили членів сім’ї ПАЛАМАРЧУКА про те, що якщо вони посмі-ють заявити органам Радянської влади про відвідини їх будинку бандитами, то над ними
чинитимуть розправу.
На підставі отриманих таким провокаційним шляхом матеріалів, 18 липня 1948 року Ду-бровицьким РО МГБ ПАЛАМАРЧУК З. Р. і ПАЛАМАРЧУК А. Р. були арештовані, причому, як
заявили заарештовані, співробітники райвідділу МГБ, під час допитів, їх також били, заставляли тривалий час стояти на ногах і вимагали, щоб вони дали свідчення про
зв’язок з бандитами.
У результаті втручання Військової Прокуратури провокаційний характер звинувачення
ПАЛАМАРЧУК З. Р. і ПАЛАМАРЧУК А. Р. був встановлений і ухвалою УМГБ від 24 вересня
1948 р. справа по звинуваченню вказаних осіб була припинена…
4. У ніч на 23 липня 1948 р. цією ж спецгрупою із с. Підвисоцьке була відведена в ліс
гр-ка РЕПНІЦЬКА Ніна Яківна, 1931 р. народж.
У лісі РЕПНІЦЬКАЯ була піддана тортурам.
Допитуючи РЕПНІЦЬКУ, учасники спецгрупи, тяжко її били, підвішували вверх ногами, вводили в статевий орган палицю, а потім по черзі згвалтували. У безпорадному стані
РЕПНІЦЬКА була кинута в лісі, де її знайшов чоловік і доставив в лікарню, де РЕПНІЦЬКА
знаходилася тривалий час на лікуванні.
З приведених вище прикладів видно, що дії т. з. спецгруп МГБ носять яскраво виражений
бандитський, антирадянський характер і, зрозуміло, не можуть бути виправдані ніякими
оперативними міркуваннями. Не маючи в своєму розпорядженні достатніх матеріалів, т.
з. спецгрупи МГБ діють наосліп, внаслідок чого жертвою їх свавілля часто є особи, не-причетні до українсько-бандитського націоналістичного підпілля.
Разом з цим слід вказати, що цей метод роботи органів МГБ добре відомий оунівському
підпіллю, котре про нього попереджало і попереджає своїх учасників. Зокрема, про це
свідчить факт виявлення в убитого бандита ‘Гонти’ повного звіту про провокаційні дії
спецгрупи МГБ відносно гр-на КОТЛОВСЬКОГО…
Подібні факти з діяльності спецгруп МГБ, нажаль, далеко не поодинокі, як показує слід-ча практика, якщо в окремих випадках спецгрупам, шляхом насильства і залякування все
ж таки вдається отримати «щирі свідчення» від окремих осіб про зв’язок їх з бандит-ським підпіллям, то добросовісне і проведене відповідно до вимог закону розслідування, неминуче розкриває провокаційну природу цих «щиросердних свідчень», звільнення
з в’язниці заарештованих по матеріалах спецгруп дискредитує радянську законність
органів МГБ і [допускають] можливість використання українськими націоналістами кожного такого випадку у ворожих, антирадянських цілях.
Виступаючи в ролі бандитів «УПА», учасники спецбоївок МГБ займаються антирадянською
пропагандою і агітацією…
Адже мають місце факти, коли, в результаті безпечності і притуплення пильності з
боку окремих працівників МГБ, навіть агентура МГБ виходила з під контролю органів
державної безпеки і займалася антирадянською діяльністю…
Учасники спецбоївок МГБ здійснюють пограбування місцевих громадян. По повідомленню
Козинського райпрокурора Рівненської області, в липні 1948 року на території району ними були пограбовані громадяни ШВЕЙДА Йосип, ГРАБОВСЬКИЙ Іван та інші. Подібні
факти мали місце і в інших областях і районах.
Ці грабунки, як і інші порушення радянської законності виправдовуються так само
оперативними міркуваннями і не тільки рядовими працівниками МГБ, але і самим Міністерством тов. САВЧЕНКО, який в бесіді зі мною заявив: «Не можна боївки посилати в
ліс з консервами. Їх відразу ж розшифрують».
Таким чином, наслідки подібних ексцесів явно недооцінюються.
Насильства і грабунки, навіть сам факт появи в населеному пункті спецбоївок, що ді-Легендована група УПА з офі—
ють під виглядом банди, як і будь-який бандитський прояв, діє на жителів страхітливо
цером МҐБ.
і поза сумнівом заважає справі соціалістичного будівництва у Західних областях УРСР, створює у певної частини населення помилкову думку про те, що бандитське підпілля
Співробітники підрозділів з
ще сильне, що його слід боятися і т. п...
боротьби із бандитизмом УМВД
28 вересня 1948 року до Кам’янець-Подільського міськвідділу МГБ колгоспники с. За-західноукраїнських областей у
валье по телефону повідомили, що в селі з’явилася озброєна банда, у складі 12 чо-Львові.
292
293
ший розпочався у січні 1946 р., коли зо—
ловік, яка підійшла до кооперативу і колгоспної комори, перевірила замки, а потім
середжені для операції війська були роз—
пройшла в напрямі с. Слободка-Ріхтецька.
квартировані майже одночасно у всіх
Фактично це була не оунівська банда, а спецбоївка Тернопільського Обласного Управ-населених пунктах Західної України гар—
ління МГБ. Характерний [факт], що цю спецбоївку прийняли за банду не тільки колгосп-нізонами по 25—100 бійців. Під контроль
ники, але і працівники Кам’янець-Подільського міськвідділу МГБ, звідки для ліквіда-узято всі шляхи та мости, активно діяли
ції «банди» на вантажній автомашині була направлена група співробітників і офіцерів
розвідувально-пошукові групи, а по селах
Кам’янець-Подільського військового училища МВС.
Ця «операція» закінчилася тим, що, в результаті аварії автомашини, були убиті офі-та окраїнах лісів вешталася агентура, роз—
цери — ст. лейтенант ХАРЧЕНКО І. П. і лейтенант КІРПАЧЄВ В. М., а 16 офіцерів і
шукуючи і виявляючи повстанців та їхніх
шофер — солдат КОНДРАЦЬКИЙ отримали тілесні ушкодження.
помічників. Ці гарнізони мали забезпечи—
Приклади з діяльності спецгруп, злочинні результати, можна було б продовжити, але
ти проведення виборів до Верховної Ради
матеріали, які має в своєму розпорядженні Військова Прокуратура, звичайно, не вичер-УРСР, що відбувалися 10 лютого 1946 р.,
пують всіх випадків порушення радянської законності, що допускаються спецгрупами.
та протидіяти антивиборчим акціям УПА.
Факти, про які я Вам доповідаю, були розкриті в процесі розслідування конкретних
Після проведення виборів гарнізони зали—
слідчих справ, проте не кожен випадок порушення радянської
шилися у селах та розпочали другий етап
законності знаходить своє віддзеркалення в слідчих справах
операції, суть якого полягала у планово—
і розслідується. Мені здається, що більшість фактів саме
не розслідуються…
му пошуку, ліквідації, захопленні та пере—
Тому як комуніст, для якого партійні рішення є непорушним
слідуванні як проводів ОУН різного рівня,
законом життя, я рахую своїм обов’язком доповісти Вам про
так і відділів УПА та різних боївок.
приведені вище факти.
Третій етап блокади розпочався у квіт—
ВІЙСЬКОВИЙ ПРОКУРОР ВІЙСЬК МВС
ні 1946 р. та тривав до завершальної фази
УКРАЇНСЬКОГО ОКРУГУ
операції накрикінці червня. За цей час
ПОЛКОВНИК ЮСТИЦІЇ (КОШАРСЬКИЙ)
війська НКВД провели ротацію своїх гар—
нізонів, завдали відчутного удару по від—
ділах УПА та структурах підпілля, пере—
антиповстанської боротьби. Операції тепер не велися навмання
творивши Західну Україну у величезний
без попередньої оперативно-розвідувальної роботи. Відмовилися
військовий табір.
також від практики оточення та «прочісування» великих лісових
Через значні втрати, неможливість про—
масивів включно з прилеглими селами. Для ведення розвідки ство-водити масштабну наступальну бороть—
рено нечисленні, але добре підготовлені розвідувально-пошукові
бу командування УПА розпочало процес
групи, до складу яких входили інструктори з собаками, а як тех-часткової демобілізації та розформування
засоби для ведення пошуку їм видавалися щупи, кирко-мотики, Микита Хрущов (1894—
відділів і переведення їх у збройне під—
лопати, протигази та сигнальні пістолети.
1971). У 1938—1949 рр. — пер—
пілля. Повстанці зосередилися на веденні
У жовтні — листопаді 1945 р. проведено реорганізацію військ
ший секретар ЦК КП(б)У, в НКВД, кинутих проти УПА. Їх зведено у чотири дивізії (у кожній
1944—1947 рр. — Голова Народ—
по чотири полки) та окремий мотострілецький полк. Зі сходу до-ного Комісаріату УРСР. 1956 р.
датково перекинуто ще дві дивізії, кавалерійський полк та вісім
став відомим як борець проти бронепотягів.
сталінізму, однак у 1940-х рр.
саме він утверджував сталінізм
Все це було підготовкою до проведення величезної військової
в Україні, зокрема керував анти—
операції, яка в історію УПА увійшла під назвою Великої блокади, повстанською боротьбою.
що розпочалася в листопаді 1945 р. та тривала всю першу половину 1946 р. За підрахунками підпілля, у цій операції брало участь
