ву, як і в польські часи, опинилися тисячі
час: якщо діяльність ОУН(м) в Україні
диспонуванні членами, ані засобів, що були не в на-
22 — засуджено до розстрілу, вісьмох — до десяти
ших руках, ані тої зовнішньої позиції, що її завдяки
юнаків та дівчат, що своїм життєвим кре-
фактично припинилася 1944 ро ку — з
років ув’язнення, чотирьох — до п’яти років тюр-
боротьбі впродовж довгих років здобула собі ОУН, а
до обрали гасло «Воля або смерть!»
завершенням німецької окупації, — то
ми, п’ятьох — на довічне заслання до Казахстану.
змогу користуватися нею мав передусім офіційний Про-
Аби залякати населення й тим самим
бандерівці боролися ще понад десять
Загалом втрати ОУН у протистоянні з НКВД, за
від. Зате ми мали на своєму боці правду, чисту спра-
позбавити ОУН його підтримки, суди ви-
років.
різними даними, склали від 16 до 35 тис. арешто-
ву, віру і незламне рішення довести справу до успіш-
носили максимально жорстокі вироки.
22 червня 1941 року масованою
ваних та страчених.
ного кінця. А передусім між нами були тільки люди
Судові процеси не
ата кою Вермахту на західний кордон
чину й ми мали повне довір’я членських кадрів».
мали нічого спільно-
СРСР почалася німецько-радянська
го з тими, які відбу-
війна. Поки на лінії фронту, що швидко відсувався на схід, точили-валися в Польщі і які
ся бої, ОУН підняла збройне повстання. Його масштаби та рівень
націоналістам вда-
зорганізованості були на кілька порядків вищими від аналогічних
валося перетворити
подій 1939 року. Повстанці активно діяли на теренах 70 районів
на трибуну для виго-
Львівської, Дрогобицької, Станіславівської, Тернопільської, Волин-лошення своїх ідей.
ської, Рівненської, Чернівецької та Житомирської областей; у дея-Вони проходили за
ких місцевостях їм вдалося захопити владу ще до приходу німців.
зачиненими двери-
Окремим об’єктом для атак ставали тюрми, адже на початку війни
ма, роль адвокатів
НКВД отримав директиву винищити політичних в’язнів. Часом укра-Учасники «Процесу
була винятково по-
їнцям вдавалося визволити своїх братів і сестер, але здебільшого
59-ти» — Кость Арпад-
зірною. Проте все це
визволителі приходили надто пізно і заставали пекельні картини
Березовський та Галина Сто-
не завадило молодим
ляр.
мордувань.
24
25
Тому, що прибувають сильні частини Червоної армії, партизани розбиваються на малі
групи й, зібравшись знову дня 25.VI. в селі Струмилові, занимають день скоріше від
німців Берестечко.
Інший партизанський відділ здобуває дня 24.VI. містечко Вербу, де вистрілює 50 енкаведистів і міліціонерів…
Великі успіхи мали партизани, що воювали з большевиками в околицях міст Рівного й
Дубна на Волині, де партизанка захопила багато сіл. В селі Новосілках партизани від-бивають змобілізованих до Червоної армії й вивішують на сільраді національний прапор.
Мобілізовані з Торговиці й Красного обстрілюють військові частини, нищать міст і зму-шують ворога до відступу. В Тростянці партизани розбивають більшовицький відділ, при
чому гине один московський старшина й один червоноармієць. В бою в Кальнятичах, що
тривав півгодини, гине п’ять українських партизан.
Прикладів, що свідчать про геройство, самопосвяту й відвагу українських партизан, можна наводити безліч. Але й уже ті, що ми їх угорі навели, говорять самі за себе».
Зі статті «У львівських тюрмах НКВД»:
«Ні людською мовою, ні письмом ніхто не в силі зобразити тих страхіть і тортур, що потерпіли загинувші многочисленні жертви большевицького НКВД. Це можна тільки
пережити, це треба тільки бачити. Точного числа і прізвищ закатованих жертв ще не
знаємо. Поки що подаємо тільки перші, на швидку руку зібрані, відомості про тих, хто загинув у казематах львівських тюрем НКВД.
В тюрмі при вул. Сапіги і Лонцького знайдено в келіях стоси кількасот постріляних
і змасакрованих трупів мужчин, жінок і дітей. Малу частину з них родини розпізнали
і поховали, решту поховано у збірних могилах, тіла були вже так розложені, що годі
їх було розпізнати. Ці жертви люди оглядали вже в суботу 29 і в неділю 30 червня, тобто перед приходом німецької армії, коли через Львів проходили вже нечисленні
останні частини совєтської армії і коли львов’яни порозбивали тюрми. Крім цього, Наступ німецької армії на
на подвір’ї тюрми при вул. Лонцького і Сапіги були закопані на великому просторі
Україну. Літо 1941 р.
трупи, число їх невідоме.
В тюрмі при вул. Замарстинівській добули 36 трупів, а решта, біля 600, як ствердила
Зі статті «Партизанка ОУН в перших днях німецько-большевицької війни»: комісія, лежать ще у півницях верствою висотою до 2-ох метрів. Тіла в такому стані
«Завдяки надзвичайній активності Організації Українських Націоналістів вибух німецько-розкладу, що їх не можна вже повитягати, тому комісія казала їх там замурувати.
большевицької війни не застав нас непідготованими. Провід ОУН заздалегідь числився з
В тюрмі “Бригідки” при вул. Казимірівській кількість трупів невідома. Тільки на
кожною ситуацією, в якій міг би опинитися наш народ після вибуху воєнної хуртовини на
подвір’ї земля свіжо зрушена на великому просторі, де теж, мабуть, лежать маси
Сході Европи, та відповідно до цього опрацював у подробицях плян, по якому нам слід бу-трупів.
дувати нове життя. Пляновість і порядок замість хаосу і безладдя — ось що в загальному
Велику кількість людей розстріляно на Повиставовій площі. Шофер, який впродовж ці-характеризує зрив…
лої ночі возив туди з “Бригідок” в’язнів, подав, що там вбито понад триста людей.
Події надто ще свіжі, ми живемо в них, і кінець епопеї, мабуть, ще далеко. Йде про те, Повідомляють теж про розстріли в Білогорському лісі».
щоб, познайомившись принаймні з кількома епізодами з нашої найновшої партизанки, оцінити
як слід велетенську роль Організації Українських Націоналістів як одинокого спадкоємця
й носія наших славних традицій збройної боротьби з ворогами та творцями нового життя.
Візьмім, для прикладу, Львів. Дня 25 червня 1941, цебто в часі, коли большевики ставлять
німцям завзятий опір на фронті, щоб здержати їх наступ на Львів, у самому місті п’ятьох
українських підпільників обстрілюють большевицькі касарні на Клепарові. Також з городу
при вул. Задвірнянській, 21 стріляють на большевиків у цьому ж дні українські націоналісти. Другого дня націоналісти обстрілюють з дому при вул. Пєрацького, 8 у Львові пан-церні колони червоних. Большевики щойно при помочі гармати й важкого танку руйнують цей
дім, а одчайдушні націоналісти, мабуть, гинуть. Рівночасно в околицях Львова оперують
озброєні загони українських партизан.
Дня 29.VI. сотня з 54 людей під проводом Василя Лялюка роззброює в Коломиї при допомозі
місцевого населення 24-х червоноармійців.
Поповнивши дня 30.VI. в селі Чижикові свій склад 41 чоловіком з підльвівських сіл Гаїв, Дмитрович, Чижикова, Підсоснова й інших, сотня, озброєна двома кулеметами, рушницями, гранатами й револьверами, наступає на містечко Винники біля Львова…
В першому дні війни один партизанський відділ, озброєний кулеметом, рушницями й гранатами, здобуває містечко Лопатин, що його обороняють 30 енкаведистів і 50 міліціонерів. В бою гинуть три енкаведисти, частина міліціонерів прилучається до партизан.
Кривавий слід залишила від-
ступаючи радянська влада. Такі
жахливі сцени масового знищення
в’язнів спостерігалися в кінці черв-
ня — на початку липня по всіх
містах Західної України. Львів,
подвір’я в’язниці на вул. Лонцького,
червень 1941 р.
26
27
Загалом в останні дні червня та перші дні липня у тюрмах За-Акт проголошення Укра-
їнської Держави від 30 червня хідної України знищено близько 22 тисяч осіб. Залишивши такий
1941 р., надрукований у газеті кривавий слід, радянська влада відступила із Західної України.
«Самостійна Україна» 10 липня
У ніч з 29 на 30 червня до Львова ввійшов один із двох баталь-1941 р.
йонів Дружин українських націоналістів — «Нахтіґаль» під командуванням Романа Шухевича.
Його вояки зайняли стратегічні об’єкти міста — вокзал, рату-шу, електростанцію, радіостанцію. Вранці того ж дня із Кракова до
Львова перебралася спеціальна група ОУН у складі відомих її діячів — Ярослава Стецька, Василя Кука, Івана Равлика, Миколи Ле-бедя. Головним завданням групи було зорганізувати проголошення
у Львові незалежності України.
Протягом дня члени групи провели інтенсивні переговори з громадсько-політичними діячами, представниками українського духо-венства, заручившись їхньою підтримкою, скликали Народні збори, на яких оголосили Акт відновлення Української Держави.
Акт проголошення незалежності було підтримано на численних
зборах місцевих громад по цілій Західній Україні, члени ОУН активн о
взялися за розбудову української
державності, створюючи місцеві
Зі спогадів учасника Народних зборів Василя Кука:
самоуправи та міліцію.
«30 червня, у понеділок, о 6 годині після полудня на
На вулицях міст з’явилися плака-
другому поверсі будинку “Просвіти” у Львові (площа
ти з закликами вступати до україн-
Ринок, 10) відбулися Народні Збори. Тут зібралися
ського війська. Відновлення укра-
представники громадськості міста Львова й околиць,
їнської державності не обмежилося
церковні достойники, провідні члени ОУН, учасники
підпільного визвольного руху. Зал був переповнений
Західною Україною: із завданням
делегатами. Збір відкрив перший заступник Провідника
встановлювати українську адмі-
ОУН Ярослав Стецько вшануванням пам’яті борців, які
ністрацію та відроджувати укра-
Головним завданням україн-
загинули в боротьбі за волю України. У змістовно-
їнське національне життя на схід
ських націоналістів у Другій сві-
му вступному слові він з’ясував політичне станови-
товій війні було створити власні
вирушили тисячі юнаків і дівчат,
ще України у зв’язку з війною, вказуючи, що війна в
збройні сили. Тому вони виріши-
об’єднаних у похідні групи.
Україні ведеться за Україну, за те, кому належатимуть
ли скористатися з нагоди й ви-
Активна діяльність націоналі-
багаті наші землі, й що український народ не сміє
школити з німецькою допомогою
