селення батальйоном КБВ “По—
знань”. Закерзоння, 1947 р.
втрати банд у боротьбі:
63 вбиті й 73 полонені
бандити. Крім того, слід
зауважити, що в цей пе—
ріод понад 50 % бойового
складу частин ОГ “Вісла”
було залучено виключно до
ведення акції виселен—
ня (організація збірних
пунктів, виселення, охо—
рона, конвої i т. п.),
отож, його не можна було
використати для бороть—
би. Напр., 6 ДП протягом
2 місяців використала 80 % свого складу на акцію виселення, 1 пп — 60 %; в інших
фазах розподіл сил був більше на користь боротьби з бандами. Майже повністю об-лишивши тактику “прочісування” терену, ми використали здобутий досвід отримання
інформації (засідки, підслуховування, спостереження, полонені), використання
якої дало змогу підвищити мобільність більшої кількості менших оперативних груп, не стримуючи водночас акції виселення...
Вояки оперативної групи
Боротьба з бандитизмом i акція виселення, співпадаючи в чaci, взаємно коорди—
«Вісла». 1947 р.
нувалися залежно від посилення операцій при використанні здобутих інформаційних
матеріалів...
Інформативні матеріали, використані при усталенні плану дій ОГ “Вісла” й отри-чною мірою вплинув на незначну активність оперативних груп у 1 фазі дій (тактика
мані в підготовчий період, виявилися недостатніми, надто загальними чи й узагалі
“прочісування”). 3 іншого боку, УПА роздрібнила свої підрозділи, стаючи ще більш
неправдивими в оцінці ситуації. Mісцеві органи безпеки (особливо ГМ) обмежува-невловимим противником. Українське населення найчастіше не давало бажаного роз-лися виключно обороною дільниць, зовсім не ведучи розвідки. Отож, цей стан зна-відувального матеріалу; цей матеріал найчастіше був запізнілий, неактуальний
або фальшивий. До певної міри можна було розраховувати тільки на розвідку серед
польського населення, хоч i стероризованого бандами й цивільною мережею ОУН.
Отож, основу для здійснення операцій здобували переважно шляхом військової розвідки (II фаза дій), що призвело до бойового контакту з бандами, переслідування
й розпорошення або ліквідації їхніх сил. Співпраця з ГМ, мізерна кількісно в
порівнянні до потреб i загрожена терором, не давала бажаних результатів у початковий період. Пізніше зміцнення сил ГМ 1500 особами дозволило передати їй
охорону теренів, охоплених акцією заселення i місцевостей, у яких концентрували
суто польське населення.
г) Планування оперативної акції i виконання.
Загальні плани оперативної акції, ...залишали ініціативу окремим командирам великих частин i виділених оперативних груп при детальному опрацюванні отриманих
завдань i коригуванні зусиль підлеглих підрозділів на власному терені відпо-відальності. Вихід з цього терену зобов’язував повідомити про виникнення такої
ситуації сусідів i Ком-я ОГ “Вісла”, яке приймало рішення про склад подальшої
погоні. (Напр., погоня за бандою “Бурлаки” — загальна траса 260 км — здійсню-валася по черзі 8 ДП, 9 ДП, КВБ від 4.V. до 20.V.1947 р.). Доцільно прийнята
тактика заміни сил давала результати лише в paзi боротьби з чисельною бандою, оскільки поточне здобування інформації про трасу погоні завжди наводило на відповідні сліди. Але ця тактика не могла бути відповідною щодо кілька— чи кіль-канадцятиособових банд, мобільніших за військо, які краще використовували терен
під час утечі.
Здійснення кожної акції залежало від ступеня вишколу підрозділів. За винятком
3, 8 i 9 ДП, решта полків не виявили у початковий період своєї діяльності відповідного рівня бойової підготовки. Особливо виразно цей стан виявився у молодших офіцерів, які часто були нездатні виконати поставлені перед ними завдання.
Постійний наголос на суворому дотриманні засад “Правил боротьби піхоти” щодо
боротьби в лісі й гористій місцевості, співставлених з конкретними ситуаціями в
терені й поєднання з контролем точного виконання наказів i розпоряджень принесли
ycпix в операціях. Поза тим, низький рівень бойової підготовки рядових був при-304
305
обох воєводств. Oтже, якщо в Ряшівському в-вi на загальну кількість бл. 96 000
осіб виселених i 6л. 2100 ociб, вміщених у табоpi відокремлення у Явожні, можна
оцінити ступінь вирішення українського питання на бл. 95 %, то аналогічно в Люблінському в-вi при 45000 виселених i 700 ув’язнених у таборі українська проблема
була розв’язана на бл. 70 %. Труднощі в оцінці фактичного стану спричинені браком
по можливості докладних відомостей щодо перевірки населення у Люблінському в-ві, проте вказані цифри можна вважати правдoпoдiбними.
3. Висновки
1) Уся діяльність ОГ «Вісла» спричинилася до того, що: а)
на терені Ряшівського в-ва ліквідовані активні банди УПА при одночасному
порушенні цивільної мережі ОУН. Проте з метою ґрунтовного очищення терену слід
продовжувати акцію включно до самої зими. Особливу увагу слід звернути на терен
Любачівського пов., де залишилися порівняно найбільші уламки банд; б)
у Люблінському в-вi порушено цивільну мережу ОУН при недостатній боротьбі
з бандами УПА. Боротьбу з бандитизмом слід безумовно посилити, повністю використовуючи здобутий досвід щодо боротьби й розвідки. Дії в терені повинні виявляти
цілковите обізнання з засадами “Правил боротьби піхоти”, стаючи практичною пере-віркою бойового вишколу oфіцерів i рядових.
Сталий нагляд i контроль операт[ивних] груп з боку вищих ком-в повинні ґаранту-вати спрямованість i дієвість здійснюваних акцій.
2)
Розширити мережу управлінь безпеки на теренах східних повітів обох воєводств, старанно добираючи до цієї служби цілком певний елемент.
3)
Посилити дотеперішній стан сил ГМ, розширюючи мережу дільниць.
4)
Звернути увагу як адміністративних органів, так i політичних партій на
можливу найширшу розбудову й посилення ДРГМ, особливо на теренах, охоплених за-селенням.
5)
Звернути велику увагу на створення гнучкої адміністрації на виселених теренах, надаючи великої ваги старанному доборові війтів і солтисів.
6) Організувати й постійно посилювати акції політичних партій демократичного
блоку.
чиною значних власних втрат у результаті нещасних випадків, порівняно до бойових
11 квітня було призначено склад штабу оперативної групи «Ві-втрат (вбитими: 29/61, пораненими 97/91). Вину за недостатню дбайливість про
сла», а 16 квітня прийнято рішення про остаточну дату початку
консервацію зброї i техніки та легковажне ставлення до навчання слід покласти
акції — 23 квітня 1947 р. Після зосередження 28 квітня 1947 року
на командирів окремих частин, а не на умови боротьби, тим більше, що до складу
шість дивізій Війська польського оточили українські села. У той са-вcix комбінованих полків було включено найкращий елемент у частинах.
Забезпечення оперативних груп діяло бездоганно. Подолання місцевих труднощів
мий час війська МГБ та чехословацької армії заблокували кордони
вимагало від квартирмейстерського апарату значної ініціативи при використанні
на відтинку від Бреста до Нового Санча. О четвертій годині ранку
різноманітних засобів i способів транспортування всілякого постачання.
17 тис. польських вояків на чолі з генералом С. Моссором розпоча-2.
Ситуація в терені після ліквідації ОГ “Вісла”
ли виселення українців. На першому етапі акція супроводжувалася
Стан безпеки на терені дій ОГ “Вісла” в момент її ліквідації слід вважати задо-виселенням українців з південних повітів Перемищини і Любачів-вільним порівняно з періодом до 24.IV.47 р.
щини та просуванням з боями проти відділів УПА на захід і північ.
Акцією виселення у Ряшівському в-вi охоплено 95 846 oci6, у Люблінському в-вi Під час другого етапу, що розпочався у червні, війська вели бойові
44 728 осіб. Отож, якщо зараз можна констатувати, що ця акція у Ряшівському в-ві
дії проти повстанців на Ярославщині та Любачівщині, паралельно
цілком порвала цивільну теренову мережу ОУН, не залишаючи можливості опертя бан-виселяючи населення.
дам УПА, то в Люблінському в-вi аналогічна мережа, хоча й значно ушкоджена, діє
надалі, становлячи базу дій УПА.
Особливо вигідну різницю можна зауважити в Ряшівському в-вi, де розпорошені
дрібні групи банд втратили свій виразний агресивний характер, здійснюють виключно грабункові напади (продовольство, одяг). У спорадичних випадках мали місце
підпали покинутих сіл. На терені Любашівського в-ва натомість ситуація не була
опанована достатньою мірою. Започаткована ОГ “Вісла” операція 3 ДП у пов. Тома-шів Люб. — Грубешів проти банд куреня “Беркута” втратила гостроту після ліквідації Оперативної Групи. Стан безпеки погіршився, крім того, від 7.VIII., коли
Акція “Вісла”. Спіймані
на терен Польщі перейшли з СРСР 2 сильні невідомі банди УПА, відразу здійснивши
стрільці УПА, правдоподібно
напади на військо й населення. Слід ствердити, що від середини серпня банди УПА
з сотні ‘Хріна’ або ‘Стаха’, до—
на терені Люблінського в-ва посилили свою діяльність, навіть не зустрічаючи сер-питуються капітаном Мєчис—
йозного опору. В результаті мали місце протягом 2 тижнів 3 напади на військові
лавом Вітковським, старшим
підрозділи... Kpiм того, банди почали акцію підпалів сіл, покинутих українським
слідчим офіцером відділу інфор—
населенням. Протягом серпня місяця згоріло загалом понад 350 господарств у
мації 2 Бригади КБВ. Ветліна,
22 місцевостях, причому деякі з них згоріли цілковито.
1947 р.
На особливу увагу заслуговуе факт cпівпраці УПА з бандами НЗС i BiH, напр., дня
20.VIII. банда УПА разом з НЗС “Запори” напали на м. Янівка i Гулешів пов. Во-лодава. Спалено загалом 56 господарств польського населення, 1 особу вбито...
Інспекція військ ОГ “Ві—
В обох воєводствах банди УПА було ліквідовано на бл. 75 %, але цивільна мережа, сла” маршалом Міхалом Роля-що є джерелом живої сили для УПА, не була лiквідoвaнa такою мірою на теренах
Жимерським. Зліва від маршала
генерал Стефан Моссор. 1947 р.
306
307
На третьому етапі в серпні 1947 р. поляки зосередилися на «під-The war against the insurgents
