Ночь двоих

Спальня. На великому лiжку вiн та вона. Вони вже без одягу i далеко вiдiйшли вiд етапу звичайних поцiлункiв. Вiн вже проклав з них дорiжку вiд її вуст по шийцi i до низу.

Вiн: — Ой, який смачний у тебе вареник!

Вона: — Ти що, голодний? Давай нагодую!

Вiн: — Та то я хтiв тобi комплiмент зробити! Тобто гарна ти усюди!

Вона: — А чого вареник? Ти точно не голодний?

Вiн: — Та точно! Давай краще продовжу! — Повертається до ласк, але на цей раз робить це мовчки.

Деякий час згодом Вона, вже важко дишачi: — Я бiльше не можу! Може досить тих облизувань?

Вiн: — О, то ти хочеш, щоб я вставив в тебе мою ковбаску?

Вона: — Ти точно не голодний? А то, то вареник, то ковбаска...

Вiн: — Та точно! То я просто хочу по гарному все зробити, як в тому кiно!

Вона: — Ааа! То встав тодi у мене свою мисливську сардельку! Ввiйди в мене, як Україна до Європи!

Вiн: — То ти вже не хочеш?

Вона: — Чого? Я просто пiдтримала тебе i роблю як в отому фiльмi!

Вiн: — Так Україна же ж не ввiйшла ще? I хiба в мене такий маленький?

Вона: — Я ж мовчала про вареник! I ладно, не так сказала. Ввiйди в мене як Америка в Iрак: швидко, сильно, з вибухами!

Вiн: — О то ти так хотiла сказати? Гарно виходе!

Нарештi Вiн входить i починає рухатись.

Трохи згодом Вона: — Що? I все? Я казала з вибухами, та не так же ж швидко!

Вiн продовжуючи рухи: — Я ж ще не закiнчив! Я ж бюджетник i насолоджуюсь малим, але по повнiй!

Вона: — Хто повна? Ти хочеш сказати, що я товста?

Вiн: — Насолоджуюсь я по повнiй! Заллю тебе по вуха своїм кремом з свого банана!

Вона: — А ти точно не хочеш їсти?

Вiн (задумавшись): — Та ти знаєш... напевно хочу...

Вона: — Давай я тебе погодую, а потiм продовжимо.

Вiн: — На повний шлунок?

Вона: — Ну тодi заснемо, а завтра ти знову прийдеш!

Вiн: — Так i вчора ж так само було... Менi б додому хоч передягтися...

Вона: — Може краще давай жити разом?

Вiн: — Треба помiркувати.

Вона: — Так давай нагодую?

Вiн: — Давай.

Вона: — I давай знову завтра?

Вiн: — Давай.

Вона: — I давай потiм жити разом?

Вiн: — Давай..., от хитра ти бабо...