Правопис прислівників

Я в дитинстві помічав —

ледве-ледве плине час...

Юність поспіхом мина —

нічия у тім вина,

як-не-як — така любов,

аж ніяково обом.

Нелегкий долаєш путь?

Йди на ви — і будь-що-будь...

Ми з тобою навесні

зустрічались (уві сні)

без вбрання, і без прикрас —

рік у рік і раз у раз.

Мрії (я ще й не голивсь)

коли-не-коли збулись,

залишили від весни

про тебе соромні сни.

Всього-на-всього — життя,

все з гріхів і каяття,

щастя декілька годин,

дні нудні — один в один,

повні глуму і образ,

і в житті тім тільки раз

буде дощ — і буде ніч,

сам на сам і віч-на-віч!

Час від часу, хоч-не-хоч,

як молитви не тороч,

коли все життя твоє

перед очі постає,

коли мрієш кожну мить

трохи віку вкоротить...

зачекай, ще буде ніч

сам на сам і віч-на-віч!

Хижий вітер знавіснів,

наші зустрічі вві сні

серед бруду і імли

всі хтозна-куди спливли.

Надто молодість мала:

ніч (та сама) вже була,

і без шат, і без прикрас,

рік у рік, від часу час.

Раз у раз ми пліч-о-пліч,

сам на сам і віч-на-віч,

рік у рік і день у день —

зустрічались де-не-де...

Помремо всі — та й нехай,

ти до скону пам'ятай

дощову грозову ніч —

сам на сам і віч-на-віч.